Справа № 466/1267/20
20 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар сз ОСОБА_2
Справа № 466\1267\20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження № 12019140090004086 від 06.12.2019 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Азербайджан, азербайджанця, громадянина Азербайджану, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
де сторонами виступають з боку:
обвинувачення - прокурор ОСОБА_4
- потерпілий ОСОБА_5
захисту - обвинувачений ОСОБА_3
- захисник ОСОБА_6
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 - 05.12.2019 року близько 18 год. 43 хв., перебуваючи на вул. Мазепи, 13 а в м. Львові, керуючись раптово виниклим умислом на заподіяння легких тілесних ушкоджень, підійшов до потерпілого ОСОБА_5 та кулаком правої руки наніс йому удар в обличчя, спричинивши останньому тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта № 1298 від 06.12.2019 року - спричинені потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та рани на верхній губі відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. У вчиненому розкаюється, обставини викладені в обвинувальному акті визнає в повному обсязі.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що дійсно обвинувачений спричинив йому тілесні ушкодження, а саме наніс йому кулаком правої руки удар в обличчя. Вказав, що він вибачив обвинуваченого, однак вважає, що він повинен понести покарання за вчинене.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованому йому злочину ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у спричинені потерпілому ОСОБА_5 легкого тілесного ушкодження. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, вчинений злочин за ч.1 ст. 125 КК України класифікується як злочин невеликої тяжкості, дані про його особу, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття, обставини, які обтяжують покарання не вставленні.
Відтак, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно обрати покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, виправдає мету покарання, і суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази: 1) мобільний телефон Apple iPhone 8 plus imei: НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_5 та повернутий йому на відповідальне зберігання - повернути ОСОБА_5 ;
2) диск CD-R, який містить скопійовані з мобільного телефона Apple iPhone 8 plus imei: НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_5 6 відеофайлів (IMG 6298, MOV; IMG 6299, MOV; IMG 6300, MOV; IMG 6301, MOV; IMG 6302, MOV; IMG 6305, MOV;) та 1 фотографію (IMG 6304. jpg), 8 скріншотів з екрану вказаного телефона, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12019140090004086 згідно постанови про визнання речовими доказами від 06.12.2019 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
3) шприц 3-х компонентний ін"єкційний одноразового застосування з двома голками фірми ТОВ "Юрія Фарм", об"єм шприца 10 мл, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області- знищити.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Шевченківський районний суд м. Львова.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1