Постанова
Іменем України
9 серпня 2007 року
Справа № 2-9/3710-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Гришин Андрій Миколайович, довіреність № 254 від 30.05.2007 - сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Войкова;
представник відповідача - Чернецький Анатолій Миколайович, довіреність № б/н від 21.07.2007 - товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля";
розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 06.06.2007 у справі № 2-9/3710-2007,
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова (вул. Мира, 48, Геройське, Сакський р-н,96564)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" (вул. Морська, 2, Саки, 96500)
про стягнення 10200,00 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 10200грн. частину долі статутного фонду.
Позивач клопотанням вих. №212 від 24.04.2007 збільшив позивні вимоги та просив стягнути з відповідача 80340грн. частину долі статутного фонду.
Відповідач проти позову заперечував.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2007 (суддя Н.С. Пєтухова) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права, при неповно встановлених обставинах, що привело до прийняття неправильного рішення.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
У 1998 році сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Войкова була придбана доля в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" у розмірі 3,58% статутного фонду на суму 80340грн.
Відповідачем було видано свідоцтво від 03.07.1998 серії ГВ-1 №008, що було підписане директором та головним бухгалтером.
З 1998 року по наступний час які-небудь відсотки від господарської діяльності відповідачем позивачу сплачені не були.
У березні 2000 року КСП ім. Войкова було реорганізоване в сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Войкова, який є правонаступником КСП ім. Войкова.
З протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" №9 від 10.06.2002 вбачається, що сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. Войкова було відмовлено в прийомі у склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля", при цьому генеральному директору товариства доручено компенсувати вартість отриманої долі товариством.
Згідно статті 55 Закону України «Про господарські товариства»при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.
В порушення прийнятого загальними зборами учасників збору товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" рішення яких-небудь компенсаційних виплат на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова відповідач не здійснював.
Позивач просить стягнути з відповідача долю у статутному фонді товариства у розміру 80340грн.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що при наявності протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" №9 від 10.06.2002, згідно якому сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. Войкова відмовлено у прийомі до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" йому стало відомо, що при розгляді спору у Севастопольському апеляційному господарському суді 19.09.2006, а потому вважає, що строк позовної давності не був пропущений.
На думку судової колегії вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 71 Цивільного кодексу України (у редакції 1963року) передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Статтею 80 Цивільного кодексу України (у редакції 1963року) передбачено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Статтею 76 Цивільного кодексу України (у редакції 1963року) передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Аналогічні норми містяться в Цивільному кодексі України (у редакції 2003року).
Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - є термін, впродовж якого особа може звернеться до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
Твердження позивача про те, що про виключення сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" згідно протоколу №9 від 10.06.2002 йому стало відомо у вересні 2006 року на засіданні Севастопольського апеляційного господарського суду, не відповідає фактичним обставинам справи. Представникові позивача може бути дійсно стало відомо про це у вересні 2006 року, але юридична особа була про це проінформована з дати виключення його з складу учасників, тобто з 10.06.2002, що підтверджується повідомленням вих. №91 від 07.05.2002 про проведення 10.06.2002 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" з вказівкою порядку денного, спрямованим відповідачем на адресу позивача. На порядку денному в пункті 6 вказано: "Виключення з складу учасників правопріємників реорганізованих сільгосппідприємств". Відправлення даного листа позивачеві підтверджується реєстром відправленої поштової кореспонденції №91 від 07.05.2002, де відповідач вказаний під №8. На даному реєстрі є відтиск печатки відділення зв'язку міста Саки.
У проведенні зборів учасників 10.06.2002 прибули і були присутні представники позивача: голова Ковалев В.А. і Захаренко А.А., що підтверджується реєстрацією осіб в списку організацій і підприємств прибулих на загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" 10.06.2002.
Крім того, директором товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" і головою сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова - Ковалевим В.А. 10.06.2002 перед проведенням загальних зборів товариства був підписаний договір №5 передачі частки сільськогосподарського виробничого кооперативу в статутному фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля". Цього ж дня, тобто 10.06.2002 було проведено загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" (протокол №9 від 10.06.2006). Факт підписання вищезгаданого договору саме 10.06.2002 головою сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова встановлений вступившим в законну силу постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2006 у справі №2-20/7384-2006. Згідно даної постанови 10.06.2002, між сторонами у справі було укладено договір №5. Спірний договір, як встановлено судами, від імені сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова підписаний головою кооперативу Ковалевим В.А. Вищевикладене підтверджує, що голова сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова 10.06.2002 знаходився на території товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" і брав участь в проведенні зборів учасників товариства. Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України даний факт не доводиться знов при розгляді даної справи.
Відповідачем за вих. №67 від 07.05.2003 з метою рішення питання про виплату компенсації частки в статутному фонді в адресу позивача було направлено лист наступного змісту: «Відповідно до рішення загальних зборів засновників зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" від 10.06.2002 Прошу Вас в 10-ти денний термін представити в нашу адресу документи підтверджуючі внесення Вашим підприємством внеску в Статутній фонд Товариства. Представникові Вашого підприємства необхідно прибути до товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" до 25.05.2003 для складання акту звірки». Підтвердженням напрямку поштової кореспонденції є реєстр на відправлену замовлену кореспонденцію від 10.05.2003 завіреного відтиском печатки відділення зв'язку міста Саки.
13.05.2003 даний лист був одержаний позивачем, що підтверджується повідомленням, що додається, з розписом секретаря Бородай. Представник позивача не прибув, запрошувані документи надані не були.
Вищевикладене в повному об'ємі підтверджує, що сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. Войкова про виключення з складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" було відомо з моменту проведення загальних зборів учасників, тобто з 10.06.2002 і право на позов виникло з моменту виключення позивача зі складу учасників.
Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України (Стаття 80 Цивільного кодексу України у редакції 1963року) закінчення терміну позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі є підставою для відмови в позові. Відповідач по даному позову - товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" заявляє про застосування строку позовної давності при розгляді даного господарського спору.
Відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Однак позивачем клопотання про відновлення строку позовної давності не заявлено та поважних причин пропуску строку позовної давності не надано.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При вказаних обставинах, у стягненні з відповідача 80340грн. частини долі статутного фонду слід відмовити.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2007 у справі № 2-9/3710-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.М. Гоголь
Г.К. Прокопанич