Справа № 464/5194/19
пр.№ 1-кп/464/155/20
20.02.2020 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019140070002531 від 16.09.2019 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піддубці, Луцького району, Волинської області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого
та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Львова, громадянина України, українця, з базовою загальною освітою, непрацюючого, неодруженого, студента Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту №57, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28-ч.1 ст.125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_9 ,-
ОСОБА_3 14.09.2019, близько 00.30год. в групі з ОСОБА_4 , перебуваючи на загальному коридорі біля квартири АДРЕСА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , під час раптово виниклого конфлікту з останнім, ОСОБА_4 умисно наніс кілька ударів руками та ногами в область голови та грудей ОСОБА_6 , в цей час ОСОБА_3 , з метою подолання опору та можливістю нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 потерпілому, схопив ззаду за шию останнього, внаслідок чого спричинили потерпілому ОСОБА_6 садна на спинці носа та крововилив у білкову оболонку лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю. Вказав, що цього дня разом із ОСОБА_4 сиділи біля під'їзду будинку АДРЕСА_5 , подзвонила дружина потерпілого та повідомила, що останній її виганяє з квартири. Піднявшись до квартири вийшов ОСОБА_6 кинув сигарету у ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_11 наніс потерпілому два удари, один в ділянку грудей, інший удар в ділянку голови. В цей час він тримав потерпілого. Конфлікт тривав близько 10 хвилин. Щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати. Цивільний позов визнав частково, вважає, що розмір визначений потерпілим є значним.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю. Пояснення дав аналогічні викладеним у обвинувальному акті. Додатково зазначив, що конфлік викник у зв'язку з неправомірною поведінкою самого потерпілого, який кинув у нього сигарету. Він дійсно наніс декілька ударів ОСОБА_6 . У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо не карати.
Оскільки обвинувачені повністю визнали вину у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченими зазначеного злочину.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 щодо заявленого цивільного позову суду показав, що внаслідок неправомірних дій обвинувачених йому була завдана моральна шкода, яка проявилась у фізичних та моральних стражданнях. На протязі тривалого часу приходив до себе, відбулось приниження його честі та гідності. На даний час його і дальше продовжує боліти око.
Цивільний відповідач мати обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 показала, що розмір заявлених потерпілим позовних вимог не відповідає дійсності. Зміст вимог невмотивовано. Легкі тілесні ушкодження не можуть вартувати 60 000 грн. Позовні вимоги не конкритизовані. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, допитавши обвинувачених та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи кожного, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.28 - ч.1 ст.125 КК України, умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, вчиненого в групі осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.28 - ч.1 ст.125 КК України, умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, вчиненого в групі осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесений до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, позитивно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, складеної фахівцем Сихівського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області Міністерства Юстиції ОСОБА_12 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб) оцінюється як середній, та орган пробації вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства є можливим.
За таких обставин суд вважає, що ефективний каральний, виправний та попереджувальний вплив на особу обвинуваченого ОСОБА_3 можливий шляхом призначення йому покарання у виді штрафу в межах, санкції статті за якою кваліфікованоі злочин.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесений до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який неповнолітній, навчається, позитивно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, складеної начальником Сектору ювенальної пробації м.Львова ОСОБА_13 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 оцінюється як низький, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
За таких обставин суд вважає, що ефективний каральний, виправний та попереджувальний вплив на особу обвинуваченого ОСОБА_4 можливий шляхом призначення йому покарання у виді штрафу в межах, санкції статті за якою кваліфікованоі злочин.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 5 000 грн. Стягнути з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 5000 грн. Щодо задоволення моральної шкоди частково, то така на переконання суду сума буде відповідати моральним стражданням потерпілого.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, с у д , -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28- ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмрі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28- ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмрі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 5 000 грн. завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 5 000 грн. завданої моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1