Справа № 464/6004/19
пр.№ 2/464/19/20
14.02.2020 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
секретар судового засідання - Кравс С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
встановив:
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБ України) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 21 749 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.06.2016 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Фольксваген», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля марки «Пежо», р.н. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортний засіб останньої отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля №1295/16 від 29.06.2016, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Пежо», р.н. НОМЕР_2 , становить 21 119 грн. Оскільки на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, позивач на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, здійснив виплату потерпілому в сумі 21 119 грн. Відтак позивач, відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після виплати страхового відшкодування набув право вимоги до відповідача в порядку регресу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві представник позивача Приступа Л.Л. просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив суд такий задовольнити
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомив та не подав відзиву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 08.02.2017 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до такої постанови ОСОБА_1 07.06.2016 о 09.00 год. на перехресті вул. Зелена - вул. Навроцького у м. Львові, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , на регульованому перехресті не надав перевагу в русі автомобілю марки «Peugeot 308», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка завершувала маневр, а саме на зелене світло світлофора здійснювала поворот з вул. Зелена на вул. Навроцького у м.Львові, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 308», р.н. НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги пунктів 2.3 б, 16.5 ПДР.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 07.06.2016, є встановленим та не підлягає доказуванню.
Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до звіту про оцінку автомобіля №1295/16 від 09.06.2016, складеного СПДФО ОСОБА_3 , який є суб'єктом оціночної діяльності Сертифікат НОМЕР_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Peugeоt 308», р.н. НОМЕР_2 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, становить - 21 119 грн.
Згідно з платіжним дорученням №1295рв від 29.08.2016 за проведення дослідження транспортного засобу, позивачем на користь ОСОБА_3 сплачено кошти у сумі 630 грн.
Так, 26.09.2017 ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, до якої надала копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9360040.
На підставі поданої заяви МТСБУ сплатило на користь потерпілої ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 21 119 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1261818 від 20.11.2017.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування винною особою шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом ( ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
Відповідно до п.п. а п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Враховуючи те, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.06.2016 з вини відповідача, позивачем МТСБУ здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21 119 грн. потерпілій, а також понесено витрати на проведення звіту про оцінку автомобіля у розмірі 630 грн., а тому вищевказані суми коштів необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу.
Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 921 грн.
Керуючись статями 12, 81, 89, 142, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р НОМЕР_3 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131, місцезнаходження: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8) страхове відшкодування в розмірі 21 749 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 921 грн., а всього 23 670 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Дулебко Н.І.