Ухвала
Іменем України
09 серпня 2007 року
Справа № 2-23/7249-2007А
місто Севастополь
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Градової О.Г.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Новицька В.Ю., дов. № 3 від 13.02.07,
відповідача 1: Вінник М.Ю. дов. № 1072/9/10-0 від 02.02.07,
відповідача 2: Чурочкін А.Б., дов.№ 3291/9/10-0 від 14.05.07,
прокурора: не з'явився,
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 14 червня 2007 року по справі № 2-23/7249-2007А
за позовом Приватного підприємства "Інтур" (вул. Кірова, 31 (а/с 138),Ялта,98600)
до Державної податкоої інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)
Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95000)
за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)
про стягнення 398491,00 грн. та спонукання до виконання певних дій
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим позов Приватного підприємства “Інтур» до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення 398491,00 грн. та спонукання до виконання певних дій, задоволено в повному обсязі.
Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Інтур»( 398491,00грн.(триста дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто одну гривню 00 коп.) бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Зобов'язано Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим забезпечити фактичне та повне виконання постанови господарського суду Автономної Республіки Крим на підставі виданого судом виконавчого листа у цій справі в строк не більше дванадцяти календарних днів з моменту пред'явлення Приватним підприємством “Інтур» виконавчого листа до виконання.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, протягом розгляду справи судом першої інстанції, уточнив свої позовні вимоги, а саме ним надана заява, згідно з якою він просив суд: стягнути з Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим) 398491,00грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, а також зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим забезпечити фактичне та повне виконання постанови Господарського суду Автономній Республіці Крим на підставі виданого судом виконавчого листа у цій справі в строк не більш дванадцяті календарних днів з моменту пред'явлення Приватним підприємством “Інтур» виконавчого листа до виконання.
У судовому засіданні, представники відповідачів 1 та 2 просили апеляційні скарги задовольнити, представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційних скарг.
Як встановлено судовою колегією, Приватне підприємство “Інтур» своєчасно надало в Державну податкову інспекцію у місті Ялті Автономної Республіки Крим декларації з податку на додану вартість.
За результатами господарської діяльності за період з серпня по грудень 2006р. (дообладнанням житлового будинку по вул. Краснова, 2 у м. Ялті) Приватним підприємством “Інтур» згідно наданим в Державну податкову інспекцію у місті Ялті Автономної Республіки Крим податковим деклараціям, різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, а отже, підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України згідно законодавства України.
Порядок відшкодування податку на додану вартість визначений Законом України “Про податок на додану вартість».
Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» встановлено строк на проведення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, а саме - протягом місяця, наступного після подачі декларації з податку на додану вартість.
Суми, що були невідшкодовані платнику податку протягом визначеного у вказаному пунткі строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Таким чином, Закон України “Про податок на додану вартість» прямо передбачає можливість звернення із позовом про стягнення бюджетної заборгованості у будь-який момент після закінчення місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані лише податкової декларації за звітний період.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем податкові декларації з податку на додану вартість в Державну податкову інспекцію у місті Ялта Автономної Республіки Крим були надані: за серпень 2006 року -18 вересня 2006 року вх.№56904; за вересень 2006 року - 20 жовтня 2006року вх. №70219; за жовтень 2006 року -20 листопада 2006 року вх.№78998; за листопад 2006 року -20 грудня 2006 року вх. №83945; за грудень 2006 року -22 січня 2007 року вх.№95743.
Таким чином, позивачем по справі до відшкодування було заявлено податок на додану вартість в загальній сумі 402517,00грн., а саме: за серпень 2006 року -63869,00грн., за вересень 2006 року - 91821,00грн., за жовтень 2006 року -94362,00грн., за листопад 2006 року - 66620,00грн., за грудень 2006 року -85845,00грн.
Державною податковою інспекцією у місті Ялта Автономної Республіки Крим відповідно до процедури, визначеної пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» були проведені позапланові виїзні документальні перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані податкові періоди.
Як вбачається з матеріалів справи, у довідках за результатами перевірок (від 24.10.2006 року №43, від 30.11.2006 року, від 14.02.2007 року, від 12.03.2006 року №10) порушень діючого законодавства під час перевірок не виявлено. Таким чином, Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим не виявила невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій Приватним підприємством “Інтур» у податкових деклараціях за серпень -грудень 2006 року.
Однак, позивачу було відшкодовано суму податку на додану вартість тільки в розмірі 4026,00грн. Через що, не відшкодованою залишилася сума боргу в розмірі 398491,00грн.
Пунктом 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість» встановлено, що бюджетне відшкодування -це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом. Вказаний пункт дає загальне розуміння поняттю “бюджетне відшкодування» та є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм даного Закону.
Іншою такою нормою Закону України “Про податок на додану вартість» є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, якою передбачених, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з якою-небудь поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.
Отже, сума податку на додану вартість в розмірі 398491,00 грн., що підлягає відшкодуванню, підтверджується відповідними податковими деклараціями.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим забезпечити фактичне та повне виконання постанови господарського суду Автономної Республіки Крим на підставі виданого судом виконавчого листа у цій справі в строк не більше дванадцяти календарних днів з моменту пред'явлення Приватним підприємством “Інтур» виконавчого листа до виконання, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Положення про обов'язковість судових рішень є одним із принципів адміністративного судочинства, (стаття 7 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості закону в справі, у якій вони ухвалені, тому вони є обов'язковими для виконання на території України усіма фізичними і юридичними особами.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України “Про виконавче провадження» виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України.
Строк оформлення та проходження необхідних документів за процедурою, встановленою статтею 3 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затверджений наказом Державного казначейства України і Державної податкової адміністрації України, який передує виникненню у Державного казначейства України можливості та обов'язку провести з позивачем (платником податку) відповідні розрахунки, не перевищує дванадцяти календарних днів.
Стаття 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Пункт 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при вирішенні спору по суті суду надано право зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення цього строку. Частиною 5 статті 254 визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, судова колегія погоджується з постановою суду першої інстанції в щодо зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим забезпечити фактичне та повне виконання ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду на підставі виданого судом першої інстанції виконавчого листа у цій справі в строк не більше дванадцяти календарних днів з моменту пред'явлення Приватним підприємством “Інтур» виконавчого листа до виконання.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим залишити без задовлення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2007 року у справі № 2-23/7249-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бутии оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді О.Г. Градова
О.Л. Котлярова