Справа № 263/18231/19
Провадження № 3/263/356/2020
20 лютого 2020 року суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Кулик Сергій Вікторович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 21.11.2019 року о 20-14 год. в м. Маріуполі в Центральному районі по пр. Миру, буд. 101, керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп'яніння, огляд проводився у КНП «Наркологічний диспансер м.Маріуполь» (висновок № 554 від 21.11.2019 року), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, ОСОБА_2 взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, повідомлено про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
За зазначених обставин суд вважає, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, згідно зі ст. 268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що факт адміністративного правопорушення мав місце, вина ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 03.12.2019 року серії БД № 292851; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапортом від 03.12.2019 року; відеозаписом з місця правопорушення; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 554 від 21.11.2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 під час огляду лікарем-наркологом перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання амфетамінів, неускладненій.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що подія правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, мала місце, вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення доведена повністю.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 420,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 252, 268, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя С.В.Кулик