79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.02.2020 справа № 914/1763/19
за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича,
м. Львів,
про: стягнення заборгованості.
Суддя Синчук М.М.
за участю секретаря судового засідання Полянського А.П.
Представники учасників процесу:
позивач: Чернобай С.С.-представник;
відповідач: не з'явився.
Представникам сторін, що з'явились в судове засідання, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило, крім заяви від 16.12.2019р. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 02.09.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/1763/19 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 30.09.2019 р.
Ухвалою суду від 30.09.2019р. клопотання вх. № 40057/19 представника відповідача від 30.09.2019р. про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи по суті відкладено на 16.10.2019р.
Через канцелярію суду 16.10.2019р. представником відповідача подано клопотання вх. №42662/19 про відкладення розгляду справи. Неможливість присутності представника відповідача у судовому засіданні обґрунтована тим, що представник відповідача здійснюватиме судове представництво в Львівському окружному адміністративному суді 16.10.2019р. на 10.00.
Через канцелярію Господарського суду Львівської області 16.10.2019р. відповідачем подано заяву вх. № 42673/19 про долучення до матеріалів справи документів. Крім того, у поданій заяві відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду та зупинити провадження у справі до закінчення розгляду справи №914/794/18.
Ухвалою суду від 16.10.2019р. розгляд справи по суті відкладено на 04.11.2019р.
В судовому засіданні 04.11.2019р. зважаючи на необхідність з'ясування обставин, на які посилається позивач, аналізу доказів, з урахуванням позиції відповідача, викладеній у відзиві позовну заяву від 30.09.2019р., суд відповідно до ч.6 ст.250 ГПК України постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 02.12.19 р.
Зважаючи на неявку відповідача та (або) його уповноваженого представника у судове засідання 02.12.2019р. підготовче судове засідання відкладено на 16.12.19 р.
Через канцелярію Господарського суду Львівської області, Фізична особа-підприємць Мачеус Василь Васильович, 16.12.2019 р. подав заяву про відвід судді Синчука М.М., в порядку передбаченому ст. 35 ГПК України.
Ухвалою суду від 16.12.2019 суд у складі судді Синчука М.М. у зв'язку з необгрунтованістю заявленого відводу зупинив провадження у справі № 914/1763/19, справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 заяву про відвід передано для розгляду судді Мазовіті А.Б.
Ухвалою суду від 19.12.2019 р. (суддя Мазовіта А.Б.) відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Синчука М.М. у справі № 914/1763/19.
Справу №914/1763/19 повернуто судді Синчуку М.М. до розгляду.
Ухвалою суду від 20.12.2019р. провадження у справі №914/1763/19 поновлено. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/1763/19 на 30 днів з 08.01.2020р. Розгляд справи №914/1763/19 призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.01.20 р.
У судовому засіданні 15.01.2020р. розглянуто заяву Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. про закриття провадження у справі №914/1763/19 та ухвалою суду від 15.01.2020 року у задоволенні заяви відмовлено.
Відповідач, проявивши неповагу до суду, покинув зал судового засідання, у якому здійснювався розгляд справи №914/1763/19 до закінчення судового засідання.
Судом продовжено розгляд справи без участі відповідача.
У судовому засіданні 15.01.2020р. розглянуто клопотання Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. від 30.09.2019р. та заяву від 16.10.2019р. про зупинення провадження у справі №914/1763/19 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №914/794/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка» до Львівської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності №37410283 від 13.05.2015р., виданого реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції; визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015р., винесеного державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук Оксаною Богданівною.
У судовому засіданні 15.01.2020р. суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 30.09.2019р. та заяви від 16.10.2019р. про зупинення провадження у справі №914/1763/19 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №914/794/18.
У судовому засіданні 15.01.2020р. розглянуто клопотання Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. від 30.09.2019р. про зупинення провадження у справі №914/1763/19 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №914/2233/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради про визнання незаконним (недійсним) скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №191 від 10.03.2015 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на вул. Лесі Українки, 15".
Розглянувши відповідне клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №914/1763/19 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №914/2233/18. Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. від 30.09.2019р. про зупинення провадження у справі №914/1763/19 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №914/2233/18.
У судовому засіданні 15.01.2020р. розглянуто заяву Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. від 16.10.2019 р. про залишення позову без розгляду.
Суд, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. від 16.10.2019р. про залишення позову без розгляду, дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на те, що підстави для залишення позову у справі №914/1763/19 без розгляду, визначені ст. 226 Господарського суду відсутні. Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. від 16.10.2019р. про залишення позову без розгляду.
Вчинивши всі процесуальні дії для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд у судовому засіданні 15.01.2020р. дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження у справі №914/1763/19 та призначення справи №914/1763/19 до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 15.01.2020р. розгляд справи №914/1763/19 по суті призначено на 05.02.2020 р.
Через канцелярію суду 24.01.2020 р. відповідачем подано заяву (вх.№4117/20) про зупинення провадження у справі до вирішення справи №914/104/20.
Ухвалою суду від 28.01.2020р. повернуто заявнику Мачеусу В. В . заяву про зупинення провадження у справі №914/1763/19 від 24.01.2020р.(вх.№4117/20) без розгляду на підставі ч.4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію Господарського суду Львівської області 05.02.2020р. подано заяву (вх. №6243/20), підписану представником Мачеус В.В. адвокатом Гаталяком М.Я. на підставі ордеру серія ВС №1013164. В поданій заяві представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи, надати для ознайомлення матеріали справи №914/1763/19.
Через канцелярію Господарського суду Львівської області Фізична особа-підприємець Мачеус Василь Васильович 05.02.2020р. подав заяву (вх.№291/20) про зупинення провадження у справі №914/1763/19 на 30 днів у зв'язку з незадовільним станом здоров'я як інвалід 2 групи .
Через канцелярію Господарського суду Львівської області Фізична особа-підприємець Мачеус Василь Васильович 05.02.2020р. подав заяву (вх.№292/20) про зупинення провадження у справі №914/1763/19 у зв'язку з відкриттям провадження у справі №914/104/20.
Через канцелярію Господарського суду Львівської області Фізична особа-підприємець Мачеус Василь Васильович 05.02.2020р. подав заяву(вх.№294/20) про зупинення провадження у справі №914/1763/19 до вирішення кримінальної справи.
Через канцелярію Господарського суду Львівської області Фізична особа-підприємець Мачеус Василь Васильович 05.02.2020р. подав заяву (вх.№295/20) про призначення почеркознавчої експертизи, витребування оригіналів Договору за 2008 рік.
В судовому засіданні 05.02.2020р. суд розглянув заяву, підписану представником відповідача про відкладення розгляду справи та задовольнив її для надання можливості відповідачу реалізувати процесуальне право на ознайомлення з матеріалами справи.
Заяви про зупинення провадження у справі №914/1763/19 від 05.02.2020р. (вх. №291/20, №292/20, №294/20) та заява від 05.02.2020р. (вх.№295/20) про призначення почеркознавчої експертизи не розглядались у зв'язку із задоволенням заяви (вх. №6243/20), підписаної представником відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 05.02.2020 р. розгляд справи по суті відкладено на 13.02.2020р.
У судове засідання 13.02.2020р. представник позивача з'явився. Заперечив проти задоволення заяв про зупинення провадження у справі №914/1763/19 від 05.02.2020р. (вх. №291/20, №292/20, №294/20) та заяви від 05.02.2020р. (вх.№295/20) про призначення почеркознавчої експертизи. Проти розгляду справи по суті у судовому засіданні 13.02.2020р. без участі відповідача та(або) його уповноваженого представника не заперечив. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судове засідання 13.02.2020р. відповідач та(або) його уповноважений представник(представники) не з'явились.
Відповідача було належним чином та завчасно повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті на адресу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На офіційному веб-сайті Господарського суду Львівської області в розкладі засідань на 13.02.2020р. розміщувалась інформація щодо дати і часу розгляду справи №914/1763/19.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 13.02.2020 р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.
Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).
Застосовуючи статтю 3 ГПК України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що розгляд справи по суті у судовому засіданні 05.02.2020р. відкладався у зв'язку з задоволенням заяви, підписаної представником відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачу реалізувати процесуальне право на ознайомлення з матеріалами справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи по суті у судовому засіданні 13.02.2020р., строк розгляду справи судом закінчується 15.02.2020р., суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.02.2020 р. за відсутності відповідача та(або) його уповноваженого представника.
В судовому засіданні 13.02.2020р. суд розглянув подану через канцелярію Господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем Мачеус Василем Васильовичем 05.02.2020р. заяву (вх.№291/20) про зупинення провадження у справі №914/1763/19 на 30 днів у зв'язку з незадовільним станом здоров'я як інвалід 2 групи.
Судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Мачеус Василем Васильовичем укладено договір про надання правової допомоги №ДА-09/30 від 30.09.2019р. з адвокатом Гомзяк Ігорем Андрійовичем (том 1, а.с. 113) та адвокатом Гаталяк Макаром Ярославовичем, про що свідчить ордер на надання правової допомоги серії ВС №1013164 від 04.02.2020р. (том 1, ас. 277).
Відповідно до ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;
5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав, за яких на суд покладається обов'язок зупинити провадження у справі.
Посилання заявника на незадовільний стан здоров'я у зв'язку з інвалідністю, як на підставу зупинення провадження у справі не є правовою підставою у розумінні ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 13.02.2020р. суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні заяви (вх.№291/20) Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. про зупинення провадження у справі №914/1763/19.
В судовому засіданні 13.02.2020р. суд розглянув подану через канцелярію Господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем Мачеус Василем Васильовичем 05.02.2020р. заяву (вх.№292/20) про зупинення провадження у справі №914/1763/19 у зв'язку з відкриттям провадження у справі №914/104/20.
Розглянувши заяву (вх.№292/20) про зупинення провадження у справі №914/1763/19 у зв'язку з відкриттям провадження у справі №914/104/20 суд встановив, що предметом позову у справі №914/1763/19 є стягнення заборгованості з неустойки з підстав невиконання рішення Господарського суду Львівської області у справ №914/4156/17 від 25.01.2017р., яке набрало законної сили 07.02.2017р.
Виходячи з встановленого судом, суд вважає об'єктивно можливим встановити та оцінити обставини (факти) які є предметом судового розгляду без зупинення провадження у справі№914/1763/19.
В судовому засіданні 13.02.2020р. суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні заяви (вх.№292/20) Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. про зупинення провадження у справі №914/1763/19.
В судовому засіданні 13.02.2020р. суд розглянув подану через канцелярію Господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем Мачеус Василем Васильовичем 05.02.2020р. заяву (вх.№294/20) про зупинення провадження у справі №914/1763/19 до вирішення кримінальної справи.
При цьому, з заяви відповідача неможливо встановити до розгляду якої кримінальної справи (не вказано номер кримінального провадження) відповідач просить зупинити провадження у справі №914/1763/19 та не зазначено у чому полягає неможливість вирішення справи №914/1763/19 до вирішення кримінальної справи.
В судовому засіданні 13.02.2020р. суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні заяви (вх.№294/20) Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. про зупинення провадження у справі №914/1763/19 до вирішення кримінальної справи.
В судовому засіданні 13.02.2020р. суд розглянув подану через канцелярію Господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем Мачеус Василем Васильовичем 05.02.2020р. заяву (вх.№295/20) про призначення почеркознавчої експертизи, витребування оригіналів Договору за 2008 рік.
Відповідно до п. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При вирішенні кожної справи суд повинен повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмету доказування у справі. Відповідно до п. 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 року № 53/5 (далі - Інструкція) основними видами експертизи є, зокрема, почеркознавча експертиза документів. Положеннями п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5) передбачено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. У п. 1.3 вказаних Науково-методичних рекомендацій зазначено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
При цьому, з заяви відповідача неможливо встановити для з'ясування яких обставин у справі, що розглядається відповідач просить суд призначити почеркознавчу експертизу.
В заяві відповідач просить суд витребувати оригінали Договору за 2008 рік.
У відповідності до до ст.81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обгрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Однак, відповідачем не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати у справі, що розглядається, не зазначено в якої особи слід витребувати доказ, заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
В судовому засіданні 13.02.2020р. суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні заяви (вх.№295/20) Фізичної особи-підприємця Мачеус В.В. про призначення почеркознавчої експертизи.
Зміст та підстави вимог позивача.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованості з неустойки за користування приміщенням за час прострочення його повернення з 01.05.2017р. до 29.11.2018р. в сумі 538261, 29 грн.
Підставою заявлених позовних вимог є незаконне користування приміщенням (нежитлове приміщення загальною площею 162, 9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Лесі Українки, 15), що було об'єктом оренди за Договором №Г-5972-8 від 31.01.2008р. у період з 07.02.2017р. до 29.11.2018р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2017р. у справі №914/1199/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018р. та постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.12.2018р., стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 178 867,11 грн. заборгованості з орендної плати, 71 334, 30 грн. неустойки за період до 30.04.2017р.
Предметом спору у цій справі є стягнення неустойки за період з 01.05.2017р. до 29.11.2018р.(момент звільнення приміщення внаслідок виконавчих дій з виконання рішення суду у справі №914/1199/17).
Зміст та підстави заперечень відповідача.
Відповідач позовні вимоги заперечив в повному обсязі з огляду на таке.
З 07.02.2017 Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-5972-8 від 31.01.2008 року і усі зобов'язання за ним були припинені. Відтак, будь-які посилання на вказаний договір у обґрунтування позовних вимог, у тому числі у зв'язку із наявністю у ньому положень про вид, розмір і порядок сплати орендної плати, є неприпустимими.
Також в обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на відсутність факту користування після 07.02.2019 відповідачем приміщенням, яке було предметом оренди за договором № Г-5972-8 від 31.01.2008 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
31.01.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Мачеус Василем Васильовичем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-5972-8 (далі-Договір), за умовами якого орендодавець на підставі наказів управління комунальної власності від 12.07.2006р. № 407-О, від 28.01.2008 р. № 67-О та від 29.01.2008р. № 69-О, договору оренди від 04.08.1998р. № 3058, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів" (балансоутримувач).
Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 15, загальною площею 162,9 м2. Відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 30.11.2007р. № 884-е, вартість об'єкта оренди, станом на 01 серпня 2007 року становить 1152060,00 грн.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що відповідач, серед іншого, бере на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди.
Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати за користування майном за перший місяць оренди склав 3257,20 грн. без ПДВ. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. Згідно з п. 5.2 Договору орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця.
Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам чинного законодавства, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконував.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р.(яке набрало законної сили 07.02.2017р.) у справі №914/4156/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада розірвано Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5972-8 від 31.01.2008р., укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Мачеусом Василем Васильовичем, зобов'язано Фізичну особу-підприємця Мачеуса Василя Васильовича повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 162,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 15.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2018р. (з виконання судового наказу №914/4156/15 від 09.02.2017р. про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 162,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 15.) рішення суду виконано 29.11.2018р.(а.с. 28, том 1).
З 07.02.2017р. (момент набрання законної сили рішенням суду №914/4156/17) до 29.11.2018 р. (момент закінчення виконавчого провадження з виконання судового наказу №914/4156/15 від 09.02.2017р. про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 162,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 15) відповідач безпідставно користувався приміщенням, що було об'єктом оренди за Договором.
15.06.2017р. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича про стягнення 263329,99 грн. заборгованості з орендної плати та неустойки.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2017 р., залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018р. стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 178867,11грн. заборгованості з орендної плати, 71334,30грн. неустойки за період до 30.04.2017 р., 3753,02грн. судового збору.
Крім цього, рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/4156/15 встановлено наступні обставини: «Згідно з Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року по справі № 5015/2360/12 Договір оренди № Г-5972-8 від 31.01.2008 р. вважається продовженим до 30 січня 2013 р.».
Постановою Верховного суду від 03.12.2018р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 і рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2017 у справі № 914/1199/17 скасовано в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця Мачеуса Василя Васильовича на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради судового збору у сумі 3 753,02 грн.
У решті Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 і рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2017 у цій справі залишено без змін.
Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості зі сплати неустойки за незаконне користування приміщенням у період з 01.05.2017р. до 29.11.2018 р.
Відповідно до довідки про заборгованість №4-2302-1838 від 08.08.2019р., складеної Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, заборгованість ФОП Мачеус В.В. (договір Г-5972-8 від 07.08.2019р.) перед Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради станом на 07.08.2019р. складає 538261,29 грн.( а.с. 11, том 1).
Розмір неустойки пораховано шляхом подвоєння суми, яка сплачувалась за користування приміщенням, якби договір оренди був чинним і правильність розрахунку якої встановлена рішенням суду у справі 914/1199/17.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Позовна вимога щодо стягнення неустойки у період з 01.05.2017р. до 29.11.2018 р. є наслідком неналежного виконання відповідачем рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р.(яке набрало законної сили 07.02.2017р.) у справі №914/4156/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича на користь Управління комунальної власності 259 015,13 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди від 31.01.2008 № Г-5972-8 за період із 01.01.2012 по 30.09.2015, розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.01.2008 № Г-5972-8, зобов'язано ФОП Мачеуса В. В. повернути Управлінню комунальної власності шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 162,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 15.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2017р. у справі №914/1199/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018р. та постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.12.2018р., стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 178 867,11 грн. заборгованості з орендної плати, 71 334, 30 грн. неустойки за період до 30.04.2017р.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, що вказані рішення набрали законної сили, у ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, вони є обов'язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, на момент звернення Позивача до суду з цим позовом дія Договору оренди від 31.01.2008 № Г-5972-8 припинена, як вірно зазначає Відповідач у відзиві на позовну заяву. Однак, доводи відповідача щодо того, що з 07.02.2017 Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-5972-8 від 31.01.2008 року і усі зобов'язання за ним були припинені, відтак, будь-які посилання на вказаний договір у обґрунтування позовних вимог не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Згідно ст. 785 Господарського процесуального кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Аналіз частини 1 статті 759 та частини 1 статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Невиконання наймачем обов'язку щодо поверненні речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 (пункти 137-139).
Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості зі сплати неустойки за незаконне користування приміщенням у період з 01.05.2017р. до 29.11.2018 р.
Відповідно до довідки про заборгованість №4-2302-1838 від 08.08.2019р., складеної Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, заборгованість ФОП Мачеус В.В. (договір Г-5972-8 від 07.08.2019р.) перед Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради станом на 07.08.2019р. складає 538261,29 грн.( а.с. 11, том 1).
Таким чином, доводи відповідача щодо того, що з 07.02.2017 Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-5972-8 від 31.01.2008 року і усі зобов'язання за ним були припинені, відтак, будь-які посилання на вказаний договір у обґрунтування позовних вимог, є неприпустимими не заслуговують на увагу з огляду на те, що неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин.
Відповідно до позиції колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.12.2019р. у справі №910/20370/17, при розгляді спорів про стягнення неустойки судам необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України та обов'язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути, зокрема, підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна, про що зроблено висновок Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 10.04.2018 у справі №910/9328/17 (пункт 11) та постанові 28.08.2018 у справі №913/155/17 (пункт 37).
Для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі №914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі №910/16362/18 (пункт 51).
До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обов'язок відповідача щодо повернення об'єкта оренди за Договором № Г-5972-8 від 31.01.2008 року встановлений рішеннями суду у справі №914/4156/15, №914/1199/17, в матеріалах справи відсутні докази наявності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю, відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, в тому числі підстави позовних вимог, факт припинення дії Договору, відсутність доказів повернення Відповідачем орендованого майна впродовж періоду, за який розрахована неустойка, наявності вини Відповідача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до Відповідача відповідальності у вигляді стягнення неустойки, передбаченої ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 01.05.2017р. до 29.11.2018р. в сумі 538 261, 29 грн.
Позивачем заявлено вимогу щодо покладення на відповідача суми сплачених позивачем судових витрат.
Судовими витратами, які позивач очікує повернути , складаються із судового збору в розмірі 8 074,00 грн.
ФОП Мачеусом В. В. подано копії пенсійного посвідчення №2510705951, виданого Мачуесу В. В. Пенсійним фондом України на підтвердження ІІ групи інвалідності (а.с. 99, том 1).
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, інваліди I та II груп.
Згідно з частинами 1, 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З огляду на зазначене вище, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 074,00 слід лишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, ПЛ.ГАЛИЦЬКА, будинок 15, ідентифікаційний код 25558625) 538 261,29 грн заборгованості з неустойки за користування приміщенням.
3. Судові витрати залишити за позивачем.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 20.02.2020р.
Суддя Синчук М.М.