ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.02.2020Справа № 910/17337/19
За позовом Фізичної особи-підприємця Мазурчака Ярослава Івановича
до Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард»
про стягнення 257 154,61 грн,
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мухіна Я.І.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Фізична особа-підприємець Мазурчак Ярослав Іванович (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард" (відповідач) в особі Філії «Авангард» Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони за жовтень 2019 року на підставі Договору № 01-9/2019/ФА про надання охоронних послуг від 01.09.2019 у загальній сумі 257 154,61 грн, з яких 256 200,00 грн основного боргу, 870,38 грн пені, 84,23 грн 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані несвоєчасною оплатою відповідачем послуг з охорони, наданих позивачем на підставі наведеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Мазурчака Ярослава Івановича залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
24.12.2019 через відділ діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків від 23.12.2019, направлена позивачем до суду засобами поштового зв'язку 23.12.2019.
28.12.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи Додаткової угоди № 04-11-2019 до Договору № 01-9/2019/ФА від 01.09.2019 про надання охоронних послуг та Акту від 05.11.2019 повернення об'єкту з-під охорони.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 постановлено прийняти позовну заяву Фізичної особи-підприємця Мазурчака Ярослава Івановича до розгляду, відкрити провадження у справі № 910/17337/19 та здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі.
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 про відкриття провадження у справі № 910/17337/19.
10.01.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки, на його думку, наданий позивачем акт № ОУ-000000008 від 31.10.2019 на суму 256 200,00 грн лише в документальній формі підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) стороною, але не свідчить про заборгованість за надані послуги охорони.
15.01.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи на виконання п. 3 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 про відкриття провадження у справі № 910/17337/19.
17.01.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на відзив, відповідно до яких зазначив про підписання сторонами акта наданих послуг від 31.10.2019 на заявлену суму без зауважень щодо факту їх надання.
Вказані заперечення на відзив суд приймає в якості відповіді на відзив в розумінні ст. 166 ГПК України.
Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяви позивача, подані на виконання вимог ухвал суду від 16.12.2019 та від 02.01.2020, заперечення на відзив та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд
01.09.2019 між Фізичною особою-підприємцем Мазурчаком Ярославом Івановичем (охоронне агентство або охорона, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Агрохолдинг Авангард» (замовник, відповідач) був укладений Договір № 01-09/2019/ФА про надання охоронних послуг (далі - Договір або Договір № 01-09/2019/ФА від 01.09.2019), відповідно до п. 2.1 якого охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту приймання об'єкту під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим Договором плату.
У додатках до Договору сторонами було визначено та підписано Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об'єкта (Додаток № 3) на суму 256 200,00 грн, Акт приймання об'єкту під охорону (Додаток № 4), Акт обстеження технічного стану об'єкту (Додаток № 5), Акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей згідно Договору (Додаток № 7).
Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 256 200,00 грн без ПДВ. Оплата щомісячної суми Договору за надані послуги здійснюється протягом місяця, що слідує за звітним (п. 7.4 Договору).
Згідно п. 7.5 Договору, охоронне агентство зобов'язано надати замовнику Акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця, наступного за звітним. В Акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов договору. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.
У п. 10.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з 01.09.2019 і діє до 01.01.2020 року.
По матеріалами справи судом встановлено, що за Актом № ОУ-000000008 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2019 позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги з охорони об'єктів згідно Договору № 01-09/2019/ФА від 01.09.2019 за жовтень на суму 252 200,00 грн. Вказаний акт був підписаний та скріплений печатками, у т.ч. відповідача, без будь-яких претензій та зауважень.
Посилаючись на неоплату відповідачем у повному обсязі вартості наданих послуг охорони за Актом від 31.10.2019 по Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з охорони за жовтень 2019 року на підставі Договору № 01-9/2019/ФА про надання охоронних послуг від 01.09.2019 у загальній сумі 257 154,61 грн, з яких 256 200,00 грн основного боргу, 870,38 грн пені, 84,23 грн 3% річних.
Відповідач у відзиві зазначає про недоведеність факту наявності заборгованості за надані послуги.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проаналізувавши правовідносини сторін та умови розділу 7 Порядку взаєморозрахунків укладеного між сторонами Договору № 01-09/2019/ФА від 01.09.2019 про надання послуг охорони, суд приймає підписаний без претензій та зауважень позивачем та відповідачем Акт № ОУ-000000008 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.109.2019 на суму 256 200,00 грн в якості підстави для здійснення взаєморозрахунків та доказу підтвердження факту надання виконавцем та отримання замовником послуг охорони на суму Акту.
За умовами п. 7.4 Договору строк оплати вартості послуг охорони за Актом № ОУ-000000008 від 31.10.2019 є таким, що настав 30.11.2019.
З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач не оплатив надані позивачем охоронні послуги за жовтень 2019 року, позивачем заявлено до стягнення суму 256 200,00 грн основного боргу.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем суми 256 200,00 грн боргу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 256 200,00 грн заборгованості за надані послуги з охорони за жовтень 2019 року на підставі Договору № 01-9/2019/ФА про надання охоронних послуг від 01.09.2019 підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 256 200,00 грн (основний борг).
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 870,38 грн пені за порушення терміну оплати охоронних послуг за Договором за період з 01.12.2019 по 04.12.2019.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
У пункті 5.9 Договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно Договору, замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з оплати за надані позивачем охоронні послуги за Договором не виконав, чим допустив прострочення виконання зобов'язання, а тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені, передбаченої пунктом 5.9 Договору.
Здійснивши перевірку за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» наданого позивачем розрахунку пені в сумі 870,38 грн за період з 01.12.2019 по 04.12.2019, судом встановлено, що позивачем виконано вказаний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства України та положень Договору № 01-9/2019/ФА про надання охоронних послуг від 01.09.2019.
З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 870,38 грн пені нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 870,38 грн.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 84,23 грн 3% річних за період з 01.12.2019 по 04.12.2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» перевірку заявленої до стягнення суми 3% річних в розмірі 84,23 грн, суд дійшов висновку, що сума 3% річних, розрахована позивачем вірно.
З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 84,23 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 84,23 грн.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 857,33 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано копію Договору про надання правової допомоги від 01.11.2019, укладеного між ФОП Мазурчаком Я.І. та адвокатом Шевченко О.В., копію Додаткової угоди від 03.12.2019 про розмір ставки гонорару із зазначенням строку сплати гонорару протягом 10 робочих днів з дня винесення рішення Господарським судом міста Києва, копію Акта наданих послуг/виконаних робіт від 03.12.2019 на суму 5 000,00 грн та копію Детального опису вчинених дій (наданих послуг).
Приймаючи до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 про те, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)», факт надання позивачем доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, умови п. 3 Додаткової угоди від 03.12.2019 до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 щодо строку сплати, та те, що відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення зазначених витрат на відповідача в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 3 857,33 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 121-В; ідентифікаційний код 00851519) на користь Фізичної особи-підприємця Мазурчака Ярослава Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 256 200,00 грн (двісті п'ятдесят шість тисяч двісті гривень 00 коп.) основного боргу, 870,38 грн (вісімсот сімдесят гривень 38 коп.) пені, 84,23 грн (вісімдесят чотири гривні 23 коп.) 3% річних, 3 857,33 грн (три тисячі вісімсот п'ятдесят сім гривень 33 коп.) судового збору та 5 000,00 грн (пять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 20.02.2020.
Суддя Гумега О.В.