ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2020Справа № 910/17565/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічне підприємство "Оберіг" про стягнення 126 878,63 грн., без виклику представників сторін,
У грудні 2019 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 99 901, 05 грн. за надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді в нежитловий будинок відповідача за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року, пеню в сумі 17 766,58 грн., інфляційні втрати в сумі 5 942,30 грн. та 3 % річних в сумі 3 268,70 грн. за договором №1183 від 01.08.2005 року на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 611, 625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2020 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
08.01.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він просив суд відмовити в позові з тих підстав, що з саме з жовтня 2017 року нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем було відчужено новому власнику ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, тому заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді в нежитловий будинок за спірний період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року повинен сплачувати новий власник приміщення.
16.01.2020 позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 99 901, 05 грн. за надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді в нежитловий будинок відповідача за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року, пені в сумі 17 766,58 грн., інфляційних втрат в сумі 5 942,30 грн. та 3 % річних в сумі 3 268,70 грн. за договором №1183 від 01.08.2005 року на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 611, 625 ЦК України.
Судом встановлено, що 01.08.2005 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - дирекція) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічне підприємство "Оберіг" (далі - абонент) укладено договір № 1183 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (далі - договір), предметом якого є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 2.2. договору дирекція зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії (виробленої енергопостачальною організацією) та забезпечувати розподіл нарахувань за цю теплоенергію, а також справний технічний стан системи ЦО.
Згідно з пунктами 2.3.5. та 2.3.6. договору споживач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію теплосистем у займаних приміщеннях та своєчасне вжиття заходів з утеплення приміщень та місць загального користування. Своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції по експлуатації нежилих будинків (структурного підрозділу підприємства) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.
Пунктом 2.3.8 договору встановлено, що при наявності заборгованості за отримані послуги в забезпеченні тепловою енергією сплачувати всю суму боргу до закінчення опалювального сезону.
У додатку № 1 до договору сторонами погоджено тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі.
Пунктом 2.3.2.2. визначено, що абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує в дирекції (за адресою: вул. Артема, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ) розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату за вказаними документами, споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.
Проте, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №100794613 від 19.10.2017 року, нежитлове приміщення (будинку) за адресою: АДРЕСА_1 з 19.10.2017 року зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_1 .
Отже, в спірний період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року відповідач вже не був власником нежитлового приміщення (будинку) за адресою: АДРЕСА_1.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (ст. 2 «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - це суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Враховуючи, що в спірний період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року відповідач вже не був власником нежитлового приміщення (будинку) за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідачем в жовтні 2017 року було відчужено вказане нежитлове приміщення новому власнику ОСОБА_1, то відповідно до положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» в спірний період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року споживачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді в нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 є новий його власник ОСОБА_1 , а не відповідач.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, позивачем не доведено надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді в період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року саме відповідачу.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення 99 901, 05 грн. основного боргу за надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді в нежитловий будинок відповідача за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року не підлягають задоволенню.
В задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 17 766,58 грн., інфляційних втрат в сумі 5 942,30 грн. та 3 % річних в сумі 3 268,70 грн., також слід відмовити, оскільки вказані вимоги є похідними від вимог про стягнення основного боргу.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 19.02.2020р.
Суддя С.О. Чебикіна