Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"19" лютого 2020 р. Справа № 906/191/20.
Господарський суд Житомирської області у складі
cудді Вельмакіної Т.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Технологія" про забезпечення позову у справі №906/505/19
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Технологія"
до: Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"
про стягнення 722051,09грн
Приватне акціонерне товариство "Технологія" звернулася до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 722051,09грн, з яких 625799,42грн основного боргу, 87237,68грн пені та 9013,99грн 3% річних.
Водночас з позовними матеріалами позивачем подано заяву про забезпечення позову, в прохальній частині якої позивач просить суд накласти арешт на майно Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" та на кошти, які обліковуються на поточних рахунках відповідача в межах ціни позову у розмірі 722051,09грн та судового збору в сумі 10830,77грн.
Необхідність вжиття зазначених заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач біля 5-ти місяців порушує вимоги ст. 14, 526, 692, 712 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов'язків, передбачених договором поставки, чим завдає позивачу збитків, а також порушує права та охоронювані законом інтереси АТ "Технологія" на отримання доходу від здійснення своєї господарської діяльності. Також заявник вказує, що йому стало відомо про те, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 26652138,00грн, а в Господарському суді Житомирської області призначено до слухання 4 справи про стягнення з відповідача заборгованості на суму близько 5 млн.грн.
Враховуючи зазначені обставини та незадовільний рівень фінансової стійкості відповідача, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Дослідивши зміст вказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 140 ГПК України).
Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Разом з тим, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, які свідчать, що невжиття таких заходів в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Зсилання позивача на наявність судових рішень в реєстрі щодо Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" не може свідчити про ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у даній справі в разі невжиття судом заходів до забезпечення позову.
Також відсутні зсилання на вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження або продаж майна, закриття рахунків, які призведуть до утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. Доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем таких дій чи про наміри їх вчиняти позивачем не подано.
Крім того, слід зазначити, що застосування арешту на майно можливе у випадку, коли кошти в боржника відсутні, тобто, коли виконання рішення про стягнення коштів є неможливим. Натомість, доказів неможливості виконання рішення про стягнення коштів матеріали справи не містять.
Тобто, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що вжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, як для позивача, так і для інших контрагентів відповідача, враховуючи їх можливий негативний вплив на господарську діяльність останнього.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог позивача про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 42, 74, 136-140, 234 ГПК України, господарський суд
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 19.02.2020
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу;
2 - заявнику (рек.).