Рішення від 12.02.2020 по справі 905/1965/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

РІШЕННЯ

іменем України

12.02.2020 Справа № 905/1965/19 (905/1299/19)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Новікової К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіс Індастріз" до Акціонерного товариства «К.Енерго» про стягнення 615557,96грн,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексіс Індастріз", м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО", м.Курахове про стягнення збитків в розмірі 615557,96 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не повернув теплолічильники, передані відповідачу на відповідальне зберігання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіс Індастріз», м.Київ до відповідача: Акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО", м. Курахове про стягнення 1276816,80 грн., залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексіс Індастріз», м.Київ строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надіслання додатків до позовної заяви відповідачу.

01.08.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіс Індастріз", м.Київ надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з описом вкладення у цінний лист про надіслання додатків до позовної заяви відповідачу. Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1299/19; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.

03.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

04.09.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача або відкладення підготовчого засідання. Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.09.2019 задоволено клопотання сторін про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 19.09.2019.

17.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить зобов'язати позивача надати оригінали усіх актів приймання - передачі теплолічильників, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зобов'язати позивача надати оригінали поточної заявки на придбання тмц відповідача; відкласти підготовче засідання, призначене на 19.09.2019, та призначити іншу дату слухання. Крім цього, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому було повідомлено про зміну найменування відповідача. Відповідач зазначив, що позов не визнає повністю та просить поновити строк для подання відзиву у справі та долучити його до матеріалів справи, відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Також у відзиві на позовну заяву відповідачем надані відповіді на запитання позивача, зазначені в ухвалах суду.

19.09.2019 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому останній просить в разі чергового клопотання відповідача про перенесення підготовчого засідання призначити судове засідання для розгляду справи по суті; надати можливість зробити копії з заяв та доказів, поданих відповідачем до або в судовому засіданні.

Згідно відомостей, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач змінив повне та скорочене найменування. Станом на 19.09.2019 за кодом ЄДРОПОУ 00131305 значиться Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (дані про реєстрацію змін до установчих документів внесені 09.08.2019).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.09.2019 змінено найменування відповідача з Акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО"; продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1299/19 на 30 (тридцять) днів; задоволено клопотання відповідача та зобов'язано позивача надати для огляду в підготовчому засіданні 10.10.2019 оригінали усіх актів приймання передачі теплолічильників, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оригінали поточної заявки на придбання тмц відповідача.

Представник позивача у підготовче засідання 10.10.2019 з'явився, надав заяву про зміну предмета позову з документами, а також представив суду оригінали актів прийому-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання та акти повернення матеріальних цінностей з відповідального зберігання, копії яких є в матеріалах справи.

Так, суд у підготовчому засіданні 10.10.2019 в присутності представників сторін встановив відповідність оригіналів актів прийому-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання та актів повернення матеріальних цінностей з відповідального зберігання копіям, що наявні в матеріалах справи. 22.10.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відзив та письмові пояснення на заяву позивача про зміну предмета позову, в яких відповідач просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Крім цього, відповідач надав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у позивача довіреності на право отримання матеріальних цінностей, на підставі яких позивач встановив повноваження представників відповідача під час складання актів приймання-передачі матеріальних цінностей від 12.01.2016, від 05.02.2016, від 25.02.2016, від 04.03.2016, від 10.03.2016.

10.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову. Від позивача 22.10.2019 до суду надійшла заява про відмову (відкликання) заяви про зміну предмету позову. Таким чином суд не розглядає заяву позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів. 05.11.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

05.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 615557,96 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару, тощо).

За вказаного, подана позивачем заява про зменшення позовних вимог суд прийняв до розгляду, спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.11.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/1299/19, призначено розгляд справи по суті на 19.11.2019 об 11:00 год. 19.11.2019 представник позивача надав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи або оголосити перерву у судовому засіданні у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство відповідача.

19.11.2019 представник відповідача надав клопотання, в якому повідомив, що 18.11.2019 ухвалою господарського суду Донецької області у справі №905/1965/19 суддею відкрито провадження у справі про банкрутство щодо банкрутства АТ «К.ЕНЕРГО», у зв'язку з чим просить суд передати матеріали справи №905/1299/19 до господарського суду Донецької області в межах справи про банкрутство №905/1965/19.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2019 задоволено клопотання Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО", м.Курахове про передачу матеріалів справи для розгляду спору в межах справи №905/1965/19 про банкрутство відповідача. Передано матеріали справи №905/1299/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіс Індастріз", м.Київ до відповідача, Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО", м.Курахове про стягнення 615557,96грн. для розгляду спору в межах справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131305).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 08.01.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго", враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.01.2020, справа №905/1299/19 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2020 прийнято до провадження справу 905/1299/19; розпочато повторно розгляд справи по суті. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.02.2020 року.

12.02.2020 у судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач наполягає, що передав на відповідальне зберігання відповідачу матеріальні цінності - теплолічильники в загальній кількості 355 одиниці.

На підтвердження передачі теплолічильників позивач надав акти приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 12.01.2016, 05.02.2016, 25.02.2016, 29.02.2016, 04.03.2016, 10.03.2016, та розписку від 25.10.2016.

Позивач зазначає, що на підставі договору постачання №1196/ДЮТЗ-16 від 05.09.2016, який укладений між Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІС ІНДАСТРІЗ» (Постачальник), кількість лічильників, переданих відповідачу за рахунок вказаних 355 теплолічильників склала 175.

Позивач також стверджує, що відповідач повернув позивачу з відповідального зберігання матеріальні цінності - теплолічильники в загальній кількості 136 одиниці. В докази чого позивач надав акти повернення матеріальних цінностей з відповідального зберігання від 02.03.2016, 10.03.2016, 15.03.2016, 23.03.2016, 10.10.2016, 10.03.2016.

Та з урахуванням повернених відповідачем теплолічильників (136 одиниць) та теплолічильників, переданих ПАТ «Київенерго» за вказаним вище договором у кількості 175 одиниць, 44 теплолічильника залишаються не поверненими та відсутніми на складі відповідача.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 30.10.2018, в якій просив відповідача сплатити заборгованість у сумі 1276816,80грн., яка виникла у зв'язку з несплатою 44 теплолічильників, переданих для реалізації відповідної інвестпрограми «Київенерго».

Відповідач надав відповідь №63/4-4098 від 12.11.2018 на лист від 30.10.2018, в якій просив позивача надати повний пакет документів, що засвідчує передачу зазначених у листі ТМЦ в адресу ПАТ «Київенерго», а саме копію договору на основі якого відбувалась передача ТМЦ, копії підписаних первинних документів.

У відповідь №63/4-4098 від 12.11.2018 позивач листом від 07.12.2018 повідомив відповідача, що договір щодо зазначених претензій 44 приладу обліку тепла, на відміну від решти переданих Київенерго у січні - березні 2016 року, не укладався. Інформація про вибуття теплолічильників зі складу одержана повноваженими представником позивача Казмірчуком О.А. від представників відповідального за їх зберігання підрозділу Київенерго.

Вважаючи порушеним своє право позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 615557,96грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Згідно ст. 937 Цивільного кодексу України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України передбачено, що договір зберігання вважається укладеним з моменту передання речі на зберігання, тобто належить до категорії реальних договорів.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Позивач на підтвердження факту передачі 44 теплолічильників надані акти приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 12.01.2016, 05.02.2016, 25.02.2016, 29.02.2016, 04.03.2016, 10.03.2016, та розписку від 25.10.2016.

Акти приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 12.01.2016, 05.02.2016, 25.02.2016, 29.02.2016, 04.03.2016, 10.03.2016 та розписки від 25.10.2016 підписані з боку відповідача представниками складу ПАТ «Київенерго».

Відповідач у відзиві заперечує факт підписання актів приймання-передачі повноважними представниками відповідача, крім того, відповідач наполягає, що договір з позивачем про відповідальне зберігання теплолічильників ніколи не укладався та пропозицій щодо укладання вказаного договору від позивача не надходило, відсутні належні докази щодо фактичної передачі теплолічильників на відповідальне зберігання відповідачу, вимоги про повернення майна не пред'являлись.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не надано доказів, що підтверджують повноваження осіб, які підписали акти приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 12.01.2016, 05.02.2016, 25.02.2016, 29.02.2016, 04.03.2016, 10.03.2016 та розписки від 25.10.2016 з боку відповідача.

За приписами ст. 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Доказів звернення позивача до відповідача з вимогою повернути теплолічильники суду не надано.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків. У відповідності з приписами частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У справах зазначеної категорії на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому сліду відмітити, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Статтею 951 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту ч. 3 ст. 22, ст. 951 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 225 Господарського кодексу України суд, відповідальність зберігача за втрату, нестачу або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, є обмеженою, а саме збитки, завдані поклажодавцю в разі втрати (нестачі) речі, обмежуються розміром її вартості.

Позивач в докази вартості теплолічильників надав в матеріали справи витяг з Інвентаризаційного опису 1 на 4 січня 2018 року, відповідно до якого, позивач здійснив інвентаризацію на підставі наказу від 04.01.2018 №1 та судом встановлено, що з наданого витягу неможливо встановити перелік саме спірних 44 теплолічильників оскільки даний витяг містить всього 2 теплолічильника. Крім того, відповідно до копії зазначеного витягу з Інвентаризаційного опису зазначені товарно-матеріальні цінності за даними позивача знаходяться на основному складі на відповідному зберіганні головного інженера Казмірчука Олега Анатолійовича.

Отже, позивачем не доведено вартість 44 теплолічильників.

Відповідно до ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд робить висновок, що позивачем не доведено, наявності всіх елементів складу господарського правопорушення в діях відповідача, а саме: протиправної поведінки відповідача, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а також не доведено наявності в діях відповідача вини.

Беручи до уваги, що матеріалами справи не підтверджується склад цивільного правопорушення, підписання уповноваженими представниками відповідача актів приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 12.01.2016, 05.02.2016, 25.02.2016, 29.02.2016, 04.03.2016, 10.03.2016 та розписки від 25.10.2016, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіс Індастріз" до Акціонерного товариства «К.Енерго» про стягнення 615557,96 грн - відмовити повністю.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 12 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2020 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов