пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 лютого 2020 р. Справа № 903/954/19
за позовом: Волинської обласної спілки споживчих товариств, м.Луцьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дильової Іванни Леонідівни, м.Луцьк
про стягнення неустойки в сумі 7 981 грн. 00 коп. та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем користуванні торговельним місцем
Суддя Шум М. С.
Секретар судового засідання: Кобись Є. О.
Представники сторін:
від позивача: Гринчук І. С.
від відповідача: Дильова І. В.
Суть спору: Волинська обласна спілки споживчих товариств в позовній заяві від 05.12.2019 №434/1 просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Дильової Іванни Леонідівни 7 981 грн. 00 коп. неустойки за прострочення в звільненні торговельного місця №564 на ринку "Центральний" за адресою м.Луцьк, вул. Глушець, 1 за період з 16.01.2019 по 02.12.2019; усунути перешкоди в користуванні Волинською облспоживспілкою торговельним місцем №564 шляхом виселення ФОП Дильової Іванни Леонідівни (демонтажу малої архітектурної форми) із торговельного місця №564 загальною площею 3,45 кв.м., що знаходиться на території "Центрального ринку" за адресою м.Луцьк, вул. Глушець, 1 та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що термін дії договору оренди торговельного місця №564 загальною площею 3,45 кв.м. №1315/564/17 від 01.10.2017 закінчився 31.12.2018, позивач пропонував відповідачу підписати новий договір на нових умовах на 2019 рік, від чого ФОП Дильова І. Л. відмовилася. В подальшому, як зазначає позивач, Волинською облспоживспілкою на адресу відповідача було надіслано повідомлення щодо непродовження терміну дії договору №1315/564/17 від 01.10.2017. Проте, відповідач продовжує користуватися спірним торговельним місцем без договору оренди.
Ухвалою суду від 10.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 09.01.2020; запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву, позивачу - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив.
28.12.2019 на адресу суду надійшов відзив ФОП Дильової І. Л. згідно з яким відповідач позовні вимоги заперечує повністю. Зазначає, зокрема, що договір оренди торговельного місця №1315/564/17 від 01.10.2017, підписаний між сторонами, не розривався, є укладеним, сторонами виконується в повній мірі, підстави для стягнення неустойки за прострочення звільнення торговельного місця відсутні. Про припинення дії договору оренди торговельного місця ніяких вимог до відповідача позивачем не висувалося, ніяких пропозицій щодо укладення нового договору оренди торговельного місця №564 на 2019 рік від позивача не надходило. Жодне існуюче титульне право Волинської облспоживспілки на розпорядження торговельним місцем ФОП Дильовою І. Л. не порушено, звернення позивача до суду є передчасним та безпідставним.
На виконання вимог ухвали суду від 10.12.2019 позивач 09.01.2020 подав пояснення по справі від 08.01.2020 №1/1. Відповідно до наданих пояснень Волинська облспоживспілка позовні вимоги підтримує у повному обсязі, зазначає, що інфраструктурні складові на базі яких створено торговельні місця в т. ч. спірне торговельне місце, є складовою частиною єдиного майнового комплексу, який зареєстровано за позивачем на праві власності. До пояснення долучено копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2018.
Відзив від 27.12.2019 та пояснення позивача від 08.01.2020 №1/1 протокольною ухвалою суду від 09.01.2020 долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 09.01.2020 відповідач подала клопотання про витребування доказів у позивача - Волинської обласної спілки споживчих товариств, а саме банківські виписки про надходження позивачу від відповідача коштів протягом 2019 року за оренду спірного торгівельного місця. А також передбачений законодавством пакет документів, що підтверджує створення, введення в експлуатацію, реєстрацію ринку "Центральний" за адресою м.Луцьк, вул. Глушець, 1; передбачений законодавством пакет документів, що підтверджує створення, введення в експлуатацію, реєстрацію та право подальшої передачі в оренду торговельних місць для розміщення об'єктів торгівлі орендарями з відповідною нумерацією торговельних місць на ринку "Центральний" у м.Луцьку, вул. Глушець, 1; передбачений законодавством пакет документів, що підтверджує створення, введення в експлуатацію, реєстрацію торговельного місця для розміщення обєктів торгівлі орендарями №564 із схемою на ринку "Центральний" у м.Луцьку, вул. Глушець, 1.
30.01.2020 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від 28.01.2020 №24/1. Позовні вимоги Волинська облспоживспілка підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві та в поясненнях, які долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 04.02.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надходження орендних платежів від підприємця Дильової І. Л. за спірне торговельне місце протягом 2019 року не оспорив, зазначив про наявність витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2018 на єдиний майновий комплекс із зазначенням складових частин об'єкта нерухомого майна за адресою вул. Глушець, 1, м.Луцьк за Волинською облспоживспілкою. Крім того, представник позивача повідомив, що будь-яких інших технічних документів, які стосуються спірного торговельного місця немає.
Представник позивача клопотання відповідача про витребування доказів заперечив, зазначив про пропуск процесуального строку для його пред'явлення.
Суд протокольною ухвалою від 04.02.2020 відмовив в задоволенні клопотання підприємця Дильової І. Л. про витребування доказів у позивача.
Відповідач в судовому засідання 04.02.2020 подала пояснення по справі від 31.01.2020. Позовні вимоги заперечує повністю, зазначає, що у позивача відсутні права на користування земельною ділянкою, на якій розташовано торговельне місце №564, позивач не надав документів, що можуть засвідчити яку саме земельну ділянку займає Єдиний майновий комплекс, кадастровий план з визначенням меж цієї ділянки, об'єкт оренди розташований на комунальній землі, позивач отримує орендні платежі від ФОП Дильової І. Л.
На підставі ст.ст. 182, 185 195, 234 ГПК України, господарський суд протокольною ухвалою від 04.02.2020 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 18.02.2020.
В судовому засіданні представник позивача клопотанням від 18.02.2020 долучив до матеріалів справи договір оренди торговельного місця, на підставі якого у сторін виникли спірні правовідносини. При цьому, зазначив, що до позовної заяви помилково долучений інший договір оренди. Позовні вимоги представник Волинської обласної спілки споживчих товариств підтримав повністю.
Відповідач позовні вимоги заперечувала, у позові просила відмовити.
Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, заслухавши пояснення представників сторін, -
встановив:
01.10.2017 між Волинською обласною спілкою споживчих товариств та фізичною особою-підприємцем Дильовою Іванною Леонідівною укладено договір оренди №1315/564/17 торговельного місця, предметом якого є торговельне місце №564 загальною площею 3,45 кв.м., що розташоване на Центральному ринку за адресою: м.Луцьк, вул. Глушець, 1, яке надається позивачем у тимчасове платне користування відповідачу для розміщення об'єкту торгівлі для провадження торговельної діяльності.
Виникнення орендних правовідносин на підставі зазначеного договору сторонами не оспорюється.
Згідно пункту 3.1 договору сторони домовились, що вступ відповідача у користування торговельним місцем настає одночасно з підписанням сторонами даного договору. Підписання даного договору свідчить про те, що відповідач отримав в користування торговельне місце.
Сторони погодили, що розмір орендної плати за торговельне місце складає 258 грн. 75 коп. на місяць. Орендна плата сплачується щомісячно на поточний рахунок позивача, не пізніше 20-го числв поточного місяця (розрахунковий місяць) Розмір орендної плати за кожний наступний місяць після першого місяця дії договору визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на офіційний індекс інфляції за попередній місяць. При цьому, скоригована сума орендної плати не може бути нижчою за встановлену договором (п.4.1 договору).
Відповідно до п.8.1 договору оренди №1315/564/17 торговельного місця від 01.10.2017, останній укладений по 31.12.2017. Якщо відповідач продовжує користуватися торговельним місцем після закінчення дії договору, то за відсутності заперечень позивача протягом місяця з дати закінчення дії договору, договір вважається поновленим на тих же умовах на той самий строк з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження договору.
Додатковою угодою №3 до договору оренди торговельного місця №1315/564/17 від 22.11.2017 сторони погодили, що розмір орендної плати за торговельне місце з 01.01.2018 складає 379 грн. 50 коп. на місяць.
Позивач зазначає, що термін дії договору оренди торговельного місця №564 загальною площею 3,45 кв.м. №1315/564/17 від 01.10.2017 закінчився 31.12.2018. Підписати новий договір на інших умовах відповідач відмовилася. Відтак, представник Волинської облспоживспілки стверджує, що 30.01.2019 позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення від 28.01.2019 №32/1 про непродовження терміну дії спірного договору оренди на 2019 рік. Даний лист, як вважає, позивач отримано відповідачем 31.01.2019. Проте, ФОП Дильова І. Л. продовжує користуватися торговельним місцем без договори оренди, що підтверджується в тому числі актом обстеження торговельного місця №564 від 31.12.2019. Відтак, позивач зазначає, що наявні усі підстави для стягнення з ФОП Дильової І. Л. неустойки в сумі 7 981 грн. 00 коп. за період з 16.01.2019 по 02.12.2019 та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем шляхом виселення ФОП Дильової Іванни Леонідівни (демонтажу малої архітектурної форми) із торговельного місця №564.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1 ст.627 ЦК України ).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1-2 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Передбачені ст.785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в ч.2 ст.291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності, заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зі змісту зазначеної норми випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Сторони в п. 8.1 договору оренди торговельного місця №1315/564/17 від 22.11.2017 погодили аналогічні умови, а саме якщо відповідач продовжує користуватися торговельним місцем після закінчення дії договору, то за відсутності заперечень позивача протягом місяця з дати закінчення дії договору, договір вважається поновленим на тих же умовах на той самий строк з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження договору.
Щодо твердження позивача про те, що ФОП Дильова І. Л. отримала повідомлення про закінчення терміну дії договору та заперечення Волинської облспоживспілки про його продовження на наступний термін суд зазначає наступне:
Згідно п.п.59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
В матеріалах справи відсутній опис вкладення згідно якого можливо встановити, що саме (вміст кореспонденції) направлялося на адресу, як стверджує позивач, ФОП Дильової І. Л.
До матеріалів справи позивачем долучено повідомлення про отримання рекомендованого відправлення №4302518403630 із зазначенням адресата: Дельова Іванна Леонідівна ( АДРЕСА_1 ). При цьому, відповідач - Дильова Іванна Леонідівна звертає увагу суду на ту обставину, що у рекомендованому відправленні неправильно зазначено прізвище адресата.
В графі «Розписка в одержанні» в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (№4302518403630) зазначено прописом «Дельова», відповідач заперечує отримання відповідної поштової кореспонденції, інших ідентифікуючих ознак вказане рекомендоване повідомлення не містить, тому твердження позивача що підприємцю Дильовій І . Л. направлялось повідомлення (лист №32/1 від 28.10.2019) про непродовження дії спірного договору, а також та обставина, що отримала відповідну поштову кореспонденцію ФОП Дильова І. Л., суд відхиляє, як не підтверджені вірогідними доказами.
Статтею79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Крім того, до матеріалів справи відповідачем долучено банківські квитанції на підтвердження сплати підприємцем Дильовою І Л . орендних платежів за спірне торговельне місце у 2019 році. Представник позивача відповідну обставину в судовому засіданні не оспорив.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що позивачем не доведено факту закінчення дії договору оренди №1315/564/17 торговельного місця від 01.10.2017, в позові про стягнення неустойки в сумі 7 981 грн. 00 коп. та як наслідок - про усуненяі перешкод в користуванні торговельним місцем, слід відмовити.
Відповідно до ст.129 ГПК України, на позивача покладаються судові витрати по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення
Повний текст рішення
складено 20.02.2020
Суддя М. С. Шум