вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2020 р. Справа№ 910/14604/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Пашкіної С.А.
секретар Ковальчук Р.Ю.
за участю
представників: позивача - Тарасюк О.І.
відповідача-1 - не з'явились
відповідача-2 - не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.10.2019 р.
за заявою Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти"
про забезпечення позову
у справі № 910/14604/19 (суддя - Борисенко І.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти"
до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"
про скасування рішень про державну реєстрацію прав
У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Інститут транспорту нафти" звернулося з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" про скасування рішень про державну реєстрацію прав, а саме рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" права власності на:
- нежитлове приміщення загальною площею 58,3 кв м, за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, будинок 3;
- квартиру 390, загальною площею 117,3 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44;
- квартиру 99, загальною площею 113,4 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2019 р. відкрито провадження у справі № 910/14604/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Також 24.10.2019 р. до суду першої інстанції подано заяву про забезпечення позову, у якій Публічне акціонерне товариство "Інститут транспорту нафти" просило вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест", а саме:
- нежитлового приміщення загальною площею 58,3 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, будинок 3;
- квартири 390, загальною площею 117,3 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44;
- квартири, загальною площею 113,4 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2019 р. у справі № 910/14604/19 заяву Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" про забезпечення позову задоволено частково, а саме до набрання законної сили рішенням суду у даній справі накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест":
- нежитлове приміщення загальною площею 58,3 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, будинок 3;
- квартиру 390, загальною площею 117,3 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44;
- квартиру 99, загальною площею 113,4 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-2 зазначає, що, задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий суд не навів жодного обґрунтування наявності правових підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" у справі № 910/14604/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 р. у справі № 910/14604/19 було задоволено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 31.10.2019 р., поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" зазначений строк, відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 910/14604/19 до розгляду на 18.02.2020 р.
У судове засідання 18.02.2020 р. представники відповідачів не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Належних доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.
Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Публічне акціонерне товариство "Інститут транспорту нафти" посилається на те, що 03.10.2019 р. ним було отримано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 183505859, з якої вбачається, що 29.01.2019 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною були прийняті рішення про державну реєстрацію за відповідачем права власності на майно, яке належить позивачу.
Нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 58,3 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, будинок 3; квартира 390, загальною площею 117,3 кв. м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44; квартира 99, загальною площею 113,4 кв. м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44, було предметом трьох договорів іпотеки від 24.09.2018 р., від 04.10.2018 р., від 05.10.2018 р., якими було забезпечено виконання договорів позики № 1, № 2, № 6, № 7 та № 8 на загальну суму отриманої позики в розмірі 2500000,00 грн, що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти", як іпотекодавцем та позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест", як іпотекодержателем та позикодавцем.
Оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав власності були прийняті Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною в межах позасудового звернення відповідача-2 про стягнення на предмети іпотеки шляхом передання останньому права власності на предмети іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
За твердженням заявника, відповідач-2 звернув стягнення з порушенням умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки, строк якого на момент пред'явлення заяв-вимог (повідомлень про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору) відповідача-2 не настав і таке зобов'язання не було порушено.
Крім того, як зазначає заявник, звернення стягнення також було здійснено за невиконання вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання із повернення повного розміру суми позики, яка на момент пред'явлення заяв-вимог (повідомлень про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору) від 10.10.2019 р. ще не була отримана позивачем. Тобто звернення стягнення на предмети іпотеки було здійснено до виникнення основного зобов'язання.
Вбачається, що договори позики і договори іпотеки, які їх забезпечували, і на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення, визнані недійсними рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 р. у справі № 910/1751/18.
Позивач вказує, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 р. у справі № 910/1751/18, яке не набрало законної сили, є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Як було встановлено вище, предметом звернення з позовом до суду у цій справі є скасування рішень Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (Код ЄДРПОУ 38135211) права власності на:
- нежитлове приміщення, нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 58,3 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, будинок 3;
- квартиру 390, загальною площею 117,3 кв. м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44;
- квартиру 99, загальною площею 113,4 кв. м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44.
Отже, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу-2 здійснити відчуження вказаного нерухомого майна на користь третіх осіб в будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, що, як наслідок, призведе до неможливості позивачем поновити порушені відповідачем-2 його права на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 41 ГПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Задовольняючи заяву Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" про вжиття заходів забезпечення прозову, місцевий суд дійшов висновку про те, що вказані заявниками заходи забезпечення відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, при їх вжитті буде забезпечено збалансованість інтересів учасників справи.
Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається лише на реальність загрози відчуження майна, що є предметом іпотеки згідно з іпотечними договорами, та не наводить жодного обґрунтування наявності правових підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Також заявником не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення у цій справі.
Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення його порушених прав та інтересів є тільки його припущеннями, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест", а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 58,3 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, будинок 3; квартири 390, загальною площею 117,3 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44; квартири 99, загальною площею 113,4 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, будинок 11/44.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду м. Києва від 31.10.2019 р. у справі № 910/14604/19 - скасуванню, а в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.10.2019 р. у справі № 910/14604/19 скасувати.
3. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Інститут транспорту нафти" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 20.02.2020 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
С.А. Пашкіна