Постанова
Іменем України
26 липня 2007 року
Справа № 2-9/4581-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Тюшляєв Артём Валерійович, довіреність № 1/6 від 10.01.2007 - товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Юг";
представник відповідача - Носов Володимир Євгенович, довіреність № 01-10/629 від 04.10.2006 - державне підприємство Агрофірма "Магарач" Інституту винограду та вина "Магарач" Української Академії аграрних наук;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства Агрофірма "Магарач" Інституту винограду та вина "Магарач" Української Академії аграрних наук на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 14.06.2007 у справі № 2-9/4581-2007,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Юг" (вул. Куликове поле, 3, Севастополь, 99007)
до державного підприємства Агрофірма "Магарач" Інституту винограду та вина "Магарач" Української Академії аграрних наук (вул. Чапаєва, 9, Віліне, Бахчисарайський р-н, 98433)
про стягнення 145465,58 грн.,
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в якому просив стягнути з відповідача 145465,58грн. заборгованості, у тому числі 123871,25грн. - основного боргу, 7615,54грн. - пені, 3% річних у сумі 1343,92грн., 3963,88грн. - індексу інфляції, 8670,99грн. - штрафу.
Від позивача надійшла заява вих. №76/1 від 03.04.2007 у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про внесення змін до позовної заяві у частині назви відповідача та його юридичної адреси, оскільки з довідки Головного управління статистики у Автономній Республіці Крим від 14.03.2007 вбачається, юридична адреса державного підприємства Агрофірми "Магарач" Інституту винограду і вина "Магарач" - 98433, сіло Віліне, вул. Чапаєва, 9.
Від позивача надійшла заява вих. №91 від 04.05.2007 про припинення провадження по справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 123871,25грн. Позивач просив стягнути з відповідача 7615,54грн. - пені, 3% річних у сумі 1343,92грн., 3963,88грн. - індексу інфляції, 8670,99грн. - штрафу.
Відповідач з позивними вимогами згоден частково, відповідачем було заявлене клопотання у відзиві на позов від 14.06.2007 про зменшення суми пені та штрафу відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він знаходиться у важкому фінансовому становищі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2007 року у справі №2-9/4581-2007 (суддя Пєтухова Н.С.) частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Юг" до державного підприємства Агрофірма "Магарач" Інституту винограду і вина "Магарач" Української Академії аграрних наук про стягнення 145465,58грн.
Суд стягнув з державного підприємства Агрофірма "Магарач" Інституту винограду і вина "Магарач" Української Академії аграрних наук на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Юг" 3807,77грн. пені, 1343,92грн. 3% річних, 3963,88грн. індексу інфляції, 4335,50грн. штрафу, 1454,65грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 123871,25грн. провадження у справі було припинено відповідно до підпункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
В іншій частині у задоволенні позову було відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення місцевого господарського суду в частині стягнення штрафних санкцій, відмовивши у стягненні штрафу у розмірі 8670,99грн. повністю, в частині стягнення пені у розмірі 7615,54грн. зменшити розмір штрафної санкції з урахуванням фінансового стану підприємства.
Відповідач вважає, що в частині стягнення пені та штрафу рішення господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального права, оскільки суд не врахував фінансовий стан підприємства та відсутність вини у несвоєчасному виконанні зобов'язання.
Відповідно до розпорядження в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2007, суддю Прокопанич Г.К. було замінено на суддю Щепанську О.А.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлок ЛТД" змінило своє найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Юг" згідно протоколу зборів учасників товариства №8 від 12.12.2006.
13.07.2006 між сторонами було укладено договір купівлі - продажу № ОР-00-0081.
Відповідно до пункту 1.1 даного договору позивач брав на себе зобов'язання поставити відповідачу засоби захисту рослин, а відповідач зобов'язався своєчасно сплатити їх вартість, відповідно до умов договору на загальну суму 123871,25грн.
Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний здійснити оплату позивачу у розміру 100% вартості товару у строк до 30.10.2006.
Даний товар на загальну суму 123871,25грн. був одержаний відповідачем згідно видаткової накладної №ОР - 00-0115 від 13.07.2006. Відповідач прийняв товар на підставі довіреності серії ЯИХ №313374 від 13.07.2006.
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином. Однак, відповідач не провів оплату за отриманий товар.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем на момент подачі позову становить 123871,25грн.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
Після подачі позову, відповідач погасив борг у розміру 123871,25грн.
При таких обставинах, у частині стягнення з відповідача основного боргу у розміру 123871,25грн. провадження по справі підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції за період з листопада 2006 року по січень 2007 року у сумі 3963,88грн. і 3% річних за період з 31.10.2006 по 12.03.2007 у сумі 1343,92грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 7615,54грн. - пені за період з 31.10.2006 по 12.03.2007 та 8670,99грн. - штрафу.
Відповідно до пункту 5.2 договору від 13.07.2006, у разі не надходження грошових коштів до зазначеного строку відповідач за кожен день прострочення платежу виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу було задоволено господарським судом правомірно, оскільки відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу та пені), що підлягає стягненню з сторони, що порушила зобов'язання. А тому повторному зменшенню не підлягає.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем таких обставин судовій колегії не представлено.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі висловленого, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2007 у справі № 2-9/4581-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу державного підприємства Агрофірма "Магарач" Інституту винограду та вина "Магарач" Української Академії аграрних наук залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.М. Гоголь
О.А. Щепанська