про відкриття апеляційного провадження
20 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 609/601/19 пров. № А/857/1014/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Ніколіна В. В.
суддів -Гінди О. М.
Заверухи О. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2019 року у справі №609/601/19 за адміністративним позовом Державного кадастрового реєстратора відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2019 року у справі №609/601/19 залишено без руху у зв'язку із пропуском строків подання апеляційної скарги, визначених частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження. Заява скаржника мотивована тим, що первинна апеляційна скарга подана відповідачем в межах строку апеляційного оскарження, визначеного в резолютивній частині рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2019 року у справі №609/601/19, у якій судом першої інстанції зазначено про наявність у сторін права на оскарження такого рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Однак, первинна апеляційна скарга на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України була повернута скаржнику. Зазначає, що реалізація права повторного звернення до апеляційного суду здійснена без зайвих зволікань за наявності на те об'єктивних обставин (негайно після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги), тому скаржник просить поновити строк на оскарження рішення суду.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суд першої інстанції при ухваленні резолютивної частини рішення вказаних обставин не врахував, у звязку з чим навів недостовірну інформацію щодо строків оскарження такого рішення.
Таким чином, ознайомившись з текстом судового рішення скаржник мав законне сподівання визначене судовим рішенням щодо наявності в нього права на оскарження судового рішення впродовж тридцяти календарних днів.
Апеляційний суд наголошує, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.
Суд апеляційної інстанції вважає вказані відповідачем причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою поважними, оскільки внаслідок невірного застосування судом першої інстанції норм частини четвертої статті 286 КАС України скаржнику було повідомлено недостовірну інформацію щодо строків оскарження судового рішення.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia) суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Про необхідність забезпечення права доступу до суду (в тому числі суду апеляційної інстанції) неодноразово вказувалось у рішеннях Європейського суду.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду в тому рахунку і до суду апеляційної інстанції. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для поновлення скаржнику строків на апеляційне оскарження рішення.
Враховуючи викладене, наведені скаржником обставини та подані в їх підтвердження докази дають підстави для висновку про поважність підстав пропуску ним строку на апеляційне оскарження.
З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття апеляційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 295, 296, 300 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити Державній екологічній інспекції у Тернопільській області строк на апеляційне оскарження рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2019 року у справі №609/601/19.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2019 року у справі №609/601/19 за адміністративним позовом Державного кадастрового реєстратора відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови.
Зупинити дію рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2019 року у справі №609/601/19.
Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом триденного строку з моменту вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
О. Б. Заверуха