19 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 465/4692/16-а пров. № 857/Н-12/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.
за участю секретаря судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова на постанову Франківського районного суду м.Львова від 05 грудня 2016 року в справі №465/4692/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд позовом, в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995р. №358/95-ВР у редакції Закону України від 12.07.2001р. № 2663-ІІІ), що був чинним на 16 вересня 1996р. на підставі довідки прокуратури Львівської області від 30 червня 2016 року №18/1123 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Львівської області від 30 червня 2016 р. №18/1123 про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» із змінами від 05.10.1995р. №358/95-ВР в редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ, що діяв станом на 16 вересня 1996р. з розрахунку 90% із середнього заробітку 19584 грн. 50 коп. з 01 січня 2016 року без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю за час затримування перерахунку, починаючи з 01 січня 2016 року до дня проведення перерахунку.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області № 18/1123 від 30.06.2016 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова здійснити з 01 квітня 2016 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року в розмірі 90 % від середнього заробітку на підставі довідки, виданої прокуратурою Львівської області №18/1123 від 30.06.2016 року від середнього заробітку-19584,50 грн. без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії, з врахуванням здійснених виплат.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року скасовано постанову Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 травня 2017 року на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року.
02.01.2020 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, якою просить скасувати вказану постанову, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року змінити в частині зобов'язання управління ПФ України у Франківській області м.Львова щодо здійснення перерахунку «з 01 квітня 2016 року» на «з 01 січня 2016 року» та виплатити пенсію, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 12.07.2001р. №2663-ІІІ в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки, виданої прокуратурою Львівської області від 30 червня 2016 року №18/1123 від середнього заробітку - 19584,50 грн. без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії, з врахуванням здійснених виплат. В решті рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року залишити без змін.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII “Про прокуратуру” зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
В заяві від 10.02.20 (зареєстрована судом 11.02.20 вх.№К-3759/20) ОСОБА_1 просить замінити управління ПФ у Франківському районі м.Львова на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Заяву про перегляд за виключними обставинами - задоволити. Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року. В задоволенні апеляційної скарги управління ПФ у Франківському районі м.Львова на рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року відмовити за пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин. Скасувати рішення районного суду в частині зобов'язання управління ПФ України у Франківській області м.Львова щодо здійснення перерахунку з 01 квітня 2016 року та виплатити пенсію, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 12.07.2001р. №2663-ІІІ в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки, виданої прокуратурою Львівської області від 30 червня 2016 року №18/1123 від середнього заробітку - 19584,50 грн. без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії, з врахуванням здійснених виплат. Прийняти постанову, якою зобов'язати Головне управління ПФ України у Львівській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 12.07.2001р. №2663-ІІІ в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки, виданої прокуратурою Львівської області від 30 червня 2016 року №18/1123 від середнього заробітку - 19584,50 грн. без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії, з врахуванням здійснених виплат. В решті рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року залишити без змін.
Від пенсійного органу відзиву на заяву не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . який просить задоволити заяву, дослідивши матеріали заяви, апеляційний суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Положеннями п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, ОСОБА_1 у якості виключної обставини зазначив те, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», як основа перерахунку його пенсії.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019: ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Дослідивши мотивувальну частину постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 просив суд здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції було враховано, що з 15 липня 2015 року Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень) у зв'язку з набуттям чинності новим Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII.
У мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року зазначено, що згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 18.10.2014 року (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте, Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 встановлено неконституційність норми закону, застосованого судом при вирішенні справи.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У відповідності до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17, за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 було визначено, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова із заявою про перерахунок пенсії 01 січня 2016 року.
Предметом оскарження у справі № 465/4692/16-а були дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.01.2016 року відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону №3663-12 від 26.11.1993 року та 2663-ІІІ від 12.07.2001 року)
Приймаючи постанову від 27 квітня 2017 року, Львівський апеляційний адміністративний суд зазначив, що на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних відносин), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України. На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно з ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Зміна правового регулювання правовідносин щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури внаслідок ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 є підставою для звернення позивача до органів Пенсійного фонду України із новою заявою про перерахунок пенсії.
У разі, якщо після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, поновлення права на перерахунок пенсії не відбулося, у позивача виникають підстави для звернення до суду з новим позовом задля його захисту.
Отже, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не може слугувати підставою для перегляду постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року за виключними обставинами, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17.
Також колегія суддів враховує правову позицію, що міститься у постанові Верховного Суду 17 грудня 2019 року у справі № 808/2492/18. У вказаному судовому рішенні зазначено, що із тексту імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане. У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
Колегія суддів встановила, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 на спірні правовідносини та на зміст постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року - не впливає.
Апеляційний суд вважає, що не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано до правовідносин з приводу перерахунку пенсії позивачеві за період з 01.01.2016 до 13.12.2019 року.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18, від 23 січня 2019 року у справі №820/2462/17, від 15 травня 2019 року у справі № 640/20317/16-а.
Оскільки предметом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції були правовідносини, що існували до прийняття рішення Конституційного суду України у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) від 13 грудня 2019, а рішення суду, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов'язального характеру (не було зобов'язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутня передбачена пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
Станом на момент ухвалення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 року відмова відповідача у перерахунку пенсії була правомірною, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами, слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст.243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі №465/4692/16-а - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повний текст складено 20.02.20