19 лютого 2020 року
Київ
справа №420/810/19
адміністративне провадження №К/9901/3883/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "СПМК-17" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення заборгованості,
05.02.2020 Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019.
Відповідно до положень статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Частиною четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Документ про сплату судового збору скаржник до касаційної скарги не додав, заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору до вирішення справи по суті.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі.
Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.
За змістом оскаржуваних судових рішення позовна заява містить вимоги майнового характеру, ціна позову становить 22 606 153,15 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 38 420,00 грн (22 606 153,15 грн х 1,5 % х 200%).
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.
Між тим, в клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги до вирішення справи по суті Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не наводить доводів щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
З огляду на викладене, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору до вирішення справи по суті не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною шостою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон ,
М.Б. Гусак
Судді Верховного Суду