Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №812/583/17
адміністративне провадження №К/9901/38234/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №812/583/17
за позовом ОСОБА_1
до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського адміністративного суду від 12.07.2017 (головуючий суддя - Ірметова О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (прийняту у складі головуючого судді - Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.)
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;
- визнати протиправним та скасувати повідомлення відповідача про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за № 110 від 03.04.2017;
- визнати протиправним та скасувати Висновок про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за №842 від 03.04.2017.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно за результатами проведеної перевірки декларації позивача про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік сформовано повідомлення за № 110 від 03.04.2017, в якому зазначено, що відомості, вказані у декларації, є недостовірними, а також безпідставно складено Висновок про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за №842 від 03.04.2017.
Позивач зазначає, що відповідачем порушено визначений законодавством порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації, та прийнято оскаржуване повідомлення та висновок без урахування її письмових заперечень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Луганського адміністративного суду від 12.07.2017 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області по складанню стосовно ОСОБА_1 повідомлення про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру від 03.04.2017 за № 110 та Висновку про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру від 03.04.2017 за № 842.
Визнано протиправним та скасовано Повідомлення про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру стосовно ОСОБА_1 від 03.04.2017 за № 110, прийняте Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області.
Визнано протиправним та скасовано Висновок про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру стосовно ОСОБА_1 від 03.04.2017 за № 842, прийнятий Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області.
В решті позовних вимог відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дії відповідача в частині складання стосовно позивача повідомлення №110 від 03.04.2017 та висновку №842 від 03.04.2017 є протиправними, оскільки з 01.09.2016 відповідач втратив повноваження щодо здійснення фінансового контролю, та як наслідок право складати будь-які документи за наслідками проведено перевірки.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 №3206, який діяв в частині фінансового контролю на день виникнення правовідносин, втратив чинність з 01.09.2016, а відповідач правомірно розпочав перевірку та отримав відповіді на запити до вступу в дію рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2, на підставі якого втратив чинність Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 №3206, яким було встановлені повноваження відповідача в частині проведення фінансового контролю за поданими деклараціями.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі №812/583/17 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач зазначає, що здійснюючи перевірку поданої декларації позивача діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством.
7. Відзиву на касаційну скаргу до Суду не надходило.
8. Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області 14.09.2017 подала касаційну скаргу.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2017 відкрито касаційне провадження.
10. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/800/30531/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 для розгляду справи № 812/583/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шипуліна Т.М.:, судді Бившева Л.І., Хохуляк В.В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2019 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії.
Заяви суддів Шипуліної Т.М., Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. про самовідвід задоволено.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02.08.2019 №1149/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2019 року для розгляду справи № 812/583/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2020 вказану касаційну скаргу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до попереднього касаційного розгдяду.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача на підставі Указу Президента України від 14.02.2015 № 83/2015 було переведено з посади судді Первомайського міського суду Луганської області на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області (а.с. 10-11).
17. Позивачем 25.03.2016 заповнено та підписано декларацію за 2015 рік, у якій у розділі І «Загальні відомості» вказано адресу: АДРЕСА_1 , як місце фактичного проживання. У розділі III «Відомості про нерухоме майно» дана інформація відсутня (а.с. 13-23).
18. Листом Рубіжанського міського суду Луганської області від 05.04.2016 № 01-11/402/16вих направлено декларацію позивача до Первомайської ОДПІ (а.с. 66).
19. Позивачем 09.12.2016 надані письмові пояснення, у яких вона зазначає логіку заповнення декларації у розділі III «Відомості про нерухоме майно», а саме: вказує, що на підставі Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації не зазначала про квартиру в розділі III, оскільки права користування внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками) вона не має. Зазначена квартира була фактичним місцем проживання позивача на момент подачі декларації, що було нею відображено в розділі позиції 2 декларації за 2015 рік (а.с.87).
20. За наслідком проведеної перевірки інформації, що міститься у декларації, податковим органом складено висновок «Про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру» від 03.04.2017 за № 842, у якому зазначено, що відомості вказані у декларації є недостовірними та не відповідають наявній податковій інформації. Так, у рядку 25 розділу ІІІ декларації позивачем не відображено відомості про квартиру, зазначену у рядку 2 розділу І декларації, як місце фактичного проживання (а.с.67-69).
21. Відповідачем сформовано повідомлення «Про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірностей відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру» (далі - повідомлення) від 03.04.2017 року № 110, яким згідно положень абзацу другого частини десятої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» повідомлено позивача про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік: у рядку 25 розділу ІІІ декларації позивачем не відображено відомості про квартиру, зазначену у рядку 2 розділу І декларації як місце фактичного проживання (а.с.70-77).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
22. Конституція України від 28 червня 1996 року
22.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 №3206-VI (у редакції чинній на момент подання декларації)
23.1. Частина 1 статті 12. Суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.
23.2. Частина 10 статті 12. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб'єкт декларування.
Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.
24. Закон України Про запобігання корупції від 14.10.2014 № 1700-VII.
24.1. Відповідно до статті 1 Закону України Про запобігання корупції від 14.10.2014 № 1700-VII спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
24.2. П. 4 Розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції». З дня набрання чинності цим законом втрачає чинність Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції", крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
25. Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 № 333
25.1. Пункт 1. Цей Порядок визначає механізм проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей про доходи, нерухоме майно, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, фінансові зобов'язання (далі - відомості), зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація) за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка).
25.2. Пункт 3. Метою здійснення перевірки є забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів декларування.
25.3. Пункт 7. Загальний алгоритм проведення контролюючими органами перевірки включає такі складові:
1) одержання від державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права копії декларації суб'єкта декларування;
2) проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючому органі податкової інформації щодо доходів, отриманих суб'єктом декларування, та порівнянні її з відомостями про доходи, вказані в декларації, з метою з'ясування достовірності та повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації нерухоме майно, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, фінансові зобов'язання з наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них з метою з'ясування достовірності та повноти їх відображення в декларації;
проведенні арифметичного контролю;
3) направлення запитів до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також платників податків для одержання документів (копій документів) та інформації щодо відомостей, які мають відображатися в декларації, у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України та Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", у разі:
встановлення розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них;
необхідності з'ясування інформації щодо перебування у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта нерухомого майна, транспортних засобів, перебування у його власності цінних паперів, внесків до статутних (складених) капіталів товариств, підприємств, організацій, витрат на придбання, фінансових зобов'язань, інших відомостей, які мають відображатися в декларації;
4) одержання від суб'єкта декларування письмового пояснення та/або копій підтвердних документів у разі встановлення розбіжності між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них, у тому числі встановлені після отримання відомостей за запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також платників податків.
Надані письмові пояснення та/або копії підтвердних документів з питань встановлених розбіжностей є обов'язковими до розгляду та врахування при складанні висновку про результати здійснення перевірки;
5) підготовка висновку про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (далі - висновок);
6) надсилання письмового повідомлення спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - повідомлення).
25.4. Пункт 12. У розділі ІІІ декларації перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна та суми витрат на придбання у власність, оренду чи інше право користування, вказаних у декларації, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи.
При перевірці відомостей про нерухоме майно, вказаних у розділі III декларації, враховується зазначена суб'єктом декларування в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації суб'єктом декларування).
25.5. Пункт 16. У разі встановлення під час перевірки розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною податковою інформацією, контролюючий орган, який проводить перевірку, повідомляє про них суб'єкта декларування у письмовій формі з метою отримання письмових пояснень причин виникнення розбіжностей та/або копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості. Суб'єкт декларування не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, який проводить перевірку, надає письмове пояснення щодо таких розбіжностей та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування під час підготовки висновку.
25.6. Пункт 17. Висновок і повідомлення підписуються керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку. Факсимільне відтворення підпису керівника (або особи, яка виконує його обов'язки) контролюючого органу не допускається.
25.7. Пункт 19. Рішення, дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
26. Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" від 10.06.2016 №2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №958/29088 (надалі - Рішення)
26.1. "1. Визначити, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи: 1) перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування: щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці".
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
30. Відповідачем у травні 2016 року розпочато перевірку достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру позивача за 2015 рік.
31. За результатами перевірки відповідачем 03 квітня 2017 року прийнято повідомлення та складено висновок про те, що відомості вказані у декларації позивача за 2015 рік є недостовірними та не відповідають наявній податковій інформації, а саме відомості вказані у декларації є недостовірними та не відповідають наявній податковій інформації. Так, у рядку 25 розділу ІІІ декларації позивачем не відображено відомості про квартиру, зазначену у рядку 2 розділу І декларації, як місце фактичного проживання.
32. Аналізуючи норми п. 7 Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 № 333, суд першої інстанції дійшов висновку, що Первомайська ОДПІ зобов'язана була повідомити позивача у визначені законом строки про всі виявлені під час перевірки недостовірності та невідповідності у письмовій формі з метою отримання письмових пояснень причин виникнення розбіжностей та/або копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.
33. Повідомлення особи, стосовно якої проводиться перевірка, про всі виявлені в ході перевірки невідповідності та/або недостовірності є обов'язком контролюючого органу, виконання якого не залежить від обсягів наявної у такого органу інформації та її достатності для складання висновку за результатами перевірки.
34. Згідно з вимогами пункту 16 Порядку № 333 пояснення особи, стосовно якої проводиться перевірка, з приводу виявлених недостовірностей та/або невідповідностей та подані нею підтвердні документи є обов'язковими для розгляду та врахування органом ДФС під час підготовки висновку про перевірку.
35. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що наявні в матеріалах справи пояснення були викладені у висновку про перевірку, але не були враховані та позбавлені належної оцінки під час підготовки цього висновку.
36. Між тим, така перевірка повинна здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке регламентує підстави, умови і порядок її здійснення, що кореспондує приписам частини другої статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. При цьому, відповідач не дотримався регламентуючих приписів чинного законодавства України при здійсненні такої перевірки, що є підставою визнання складеного за її результатом висновку від 03 квітня 2017 року № 842 протиправним та його скасування.
38. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що з урахуванням закріпленого у частині 2 статті 19 Конституції України принципу, відповідно до якого органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно у порядку та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, повноваження щодо здійснення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру відомостей повинні бути прямо передбачені Законом України, що регулює відповідні правовідносини.
39. Так, зокрема, відповідні повноваження органів Державної фіскальної служби України встановлювались ЗакономУкраїни "Про засади запобігання і протидії корупції" №3206-VI і Порядком. Водночас згідно п. 4 Розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що з дня набрання чинності цим законом втрачає чинність Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" , крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
40. В свою чергу, відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року розпочато роботу системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Таким чином з дня введення в дію рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 №3206, який діяв в частині фінансового контролю на день виникнення правовідносин, втратив чинність, тобто з 01.09.2016.
41. З огляду на це, з 01.09.2016 органи Державної фіскальної служби України втратили повноваження здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
42. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність повноважень у відповідача на складання оскаржуваного повідомлення та висновку щодо позивача зважаючи на відсутність визначених законодавством повноважень для здійснення таких заходів фінансового контролю, що є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 02.04.2018 № 802/1035/17-а
43. Таким чином, Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
44. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
45. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
46. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.
2. Постанову Луганського адміністративного суду від 12.07.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Жук А. В.
Мартинюк Н. М.
Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Верховного Суду