18.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1209/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О.
при секретарі Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Мицько Р.М., довіреність №14-497 від 20.12.2019 р., адвокат;
від відповідача: Рудницька Ю.О., довіреність №007.1 Др-930-1219 від 26.12.2019 р., адвокат;
від відповідача: Астраханцева Л.Т., довіреність №007.1 Др-931-1219 від 26.12.2019 р., адвокат;
ПВ ВО Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 року (суддя Новікова Р.Г.)
про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича у справі № 904/1209/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
про стягнення пені в розмірі 23241867 грн. 53 коп., 3% річних в розмірі 18 679 583 грн. 84 коп., інфляційної складової в розмірі 102636617 грн. 66 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 року та Постановою Верховного Суду від 14.08.2019 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення пені в розмірі 23241867грн.53коп., 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп., інфляційної складової в розмірі 102636617грн.66коп. - задоволені частково.
Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму 3% річних в розмірі 18 679 583грн.84коп., інфляційну складову в розмірі 81 075 510грн.99коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 616 700грн.
Суд відмовив у стягненні пені в розмірі 23 241 867грн.53коп., суми інфляційної складової в розмірі 8 699 756грн.44коп. та закрив провадження у справі в частині стягнення суми інфляційної складової в розмірі 12 861 350грн.23коп.
01.04.2019р. на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р. у справі №904/1209/18 виданий наказ.
На адресу суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" №490007.2-Ск-17934-1019 від 31.10.2019р. на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 року відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича з винесення постанов: від 23.10.2019р. про відкриття виконавчого провадження №60403353 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019р. у справі №904/1209/18, від 23.10.2019р. про накладення арешту на кошти боржника за ВП №60403353, від 28.10.2019р. про розшук майна боржника за ВП №60403353, від 28.10.2019р. про арешт майна божника за ВП №60403353, від 29.10.2019р. про арешт майна боржника за ВП №60403353 та їх скасування.
Не погодившись з ухвалою суду, боржник - Акціонерне товариство « Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати за задовольнити скаргу.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, апелянт вважає, що суд не надав належну оцінку факту відсутності боргу апелянта перед позивачем, що позбавляє апелянта можливості здійснювати господарську діяльність, оскільки внаслідок дій з відкриття виконавчого провадження, виконавець наклав арешт на кошти, що позбавляє можливість боржнику розпоряджатись ними.
Апелянт зазначає, що внаслідок укладання договору про відступлення права вимоги між АТ « Дніпропетровськгаз» та ТОВ « Дніпропетровськгаз збут», апелянт звернувся до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму боргу, а тому його обов'язок відсутній, і відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.
Крім того, апелянт посилається на те, що при накладенні арешту на грошові кошти відповідача, приватний виконавець не виокремив рахунки, з яких сплачується заробітна плата та обов'язкові платежі, що також свідчить про допущені приватним виконавцем порушення Закону « Про виконавче провадження» та не врахування судом правових позицій Верховного Суду з даного питання.
Апелянт вважає, що оскільки з грошових рахунків боржника поступово списувались грошові кошти на погашення заборгованості, приватний виконавець не мав підстав для накладення арешту на майно боржника, у тому числі спеціальні транспортні засоби, які використовуються для ліквідації аварійних ситуацій.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпрона ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 року (суддя Новікова Р.Г.), розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.02.2020 року на 09:30 год.
Позивачем - Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржувану ухвалу - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).
До суду апеляційної інстанції приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності приватного виконавця, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу залишити без змін, а представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити.
18.02.2020року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2019 року між ТОВ « Дніпропетровськгаз збут» та АТ «Дніпропетровськгаз» було укладено договір № 21-05/19 про відступлення права вимоги , за умовами якого ТОВ « Дніпропетровськгаз збут»( первісний кредитор) відступив, а АТ « Дніпропетровськгаз» (новий кредитор) набув право вимоги до АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо виконання грошового зобов'язання у сумі 100 371 794,83 грн.
На підставі укладеного договору, АТ « Дніпропетровськгаз» звернувся до АТ «НАК «Нафтогаз України» із заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у якій заявило про повне припинення зобов'язання перед АТ «НАК «Нафтогаз України» згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 року у справі № 904/1209/18, оскільки зобов'язання сторін є однорідними, грошовими, строк виконання за якими настав.
Одночасно, боржник у справі - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" 25.10.2019р. звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. із заявою про закінчення виконавчого провадження №60403353, оскільки зобов'язання боржника перед стягувачем згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. у справі №904/1209/18 повністю припинені внаслідок вчинення АТ "Дніпропетровськгаз" одностороннього заліку зустрічних однорідних вимог із АТ "НАК "Нафтогаз України" на суму 100371794грн.83коп.
В той же час, АТ «НАК «Нафтогаз України» не погодившись з існуванням свого зобов'язання, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до АТ «Дніпропетровськгаз» про визнання недійсним правочину, оформленого АТ «Дніпропетровськгаз» заявою від 21.05.2019 року №490007.2-Ск-8683-0519 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, за якою судом відкрито провадження та розгляд справи зупинено ухвалою суду від 23.12.2019 року.
Звертаючись із скаргою на дії приватного виконавця, скаржник посилався на те, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження та винесені постанови про арешт коштів, арешт майна боржника без належних підстав, оскільки у відповідача відсутній борг перед позивачем внаслідок зарахування зустрічних вимог.
Відмовляючи у задоволенні скарги на дії приватного виконавця, господарський суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення стягувача із заявою про примусове виконання, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р. у справі №904/1209/18 набрало законної сили 25.03.2019р. на підставі наказу суду від 01.04.2019р., а тому у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича існував обов'язок щодо відкриття виконавчого провадження, за умов відсутності у нього відомостей про дійсність одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних вимог.
Таким чином, дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича з прийняття постанови від 23.10.2019р. ВП №60403353 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1209/18 від 01.04.2019р. та похідних постанов про арешт коштів та майна боржника є такими, що відповідають вимогам закону.
Крім того, заперечення боржника щодо неправомірності дій приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження №60403353 та вчинення дій з примусового виконання рішення суду з огляду на припинення зобов'язань АТ "Дніпропетровськгаз" внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог із НАК "Нафтогаз України" не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/1209/18 від 01.04.2019р. у передбаченому законом порядку не визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що cудові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р. у справі №904/1209/18, що набрало законної сили, та на виконання якого видано відповідний наказ, згідно з положеннями ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим до виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р. передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Отже, в силу приписів закону, підставою для початку примусового виконання рішення виконавцем є заява стягувача про його примусове виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявою АТ "НАК "Нафтогаз України" №39/3-518-19 від 23.10.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2019р. ВП №60403353 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1209/18 від 01.04.2019р.
Відповідно до статті 18 Закону України « Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
23.10.2019 року на підставі відповіді Державної фіскальної служби України №1058002696 від 24.10.2019р. на запит №66587845 від 23.10.2019р. про номери рахунків, відкритих боржником, приватним виконавцем Куземченком А.С. прийнято постанову від 23.10.2019р. ВП №60403353 про арешт коштів боржника, що обліковуються на всіх рахунках, вкладах чи перебувають на зберіганні в банках чи фінансових установах України, у тому числі:
- на р/р № НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 в АБ "Кліринговий Дім";
- на р/р № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ,№ НОМЕР_11 ,№ НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 в Філії Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк".
При цьому, в пункті 1 постанови приватного виконавця від 23.10.2019р. ВП №60403353 про арешт коштів боржника зазначено про накладення арешту на грошові кошти та інші цінності боржника, що обліковуються на всіх рахунках та вкладах чи перебувають на зберіганні в банках чи фінансових установах України (згідно з переліком), та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Постановою від 19.11.2019р. ВП №60403353 про зупинення вчинення виконавчих дій приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1209/18 від 01.04.2019р., оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019р. по справі №640/21360/19 про забезпечення адміністративного позову, заборонено приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченку Андрію Сергійовичу та будь-яким іншим державним та/або приватним виконавцям, яким пред'явлено або буде пред'явлено до виконання виконавчий документ, виданий на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 року по справі №904/1209/18 (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року на суму 100371794,83 грн.), вчиняти будь-які дії по його примусовому виконанню; зупинено стягнення у межах виконавчого провадження ВП №60403353 на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року по справі №904/1209/18 про стягнення з АТ"Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 18679583,84 грн. 3% річних, 81075 510,99 грн. інфляційних втрат, 616700,00 грн. витрат по сплаті судового збору; зупинено дію постанов приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича від 23 жовтня 2019 року ВП №60403353 про відкриття виконавчого провадження; від 23 жовтня 2019 року ВП №60403353 про арешт коштів боржника; від 23 жовтня 2019 року ВП №60403353 про стягнення з божника основної винагороди; від 28 жовтня 2019 року ВП №60403353 про арешт майна божника; від 29 жовтня 2019 року ВП №60403353 про арешт майна боржника до розгляду питання по суті.
Таким чином вбачається, що на момент звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р. у справі №904/1209/18, яке набрало законної сили 25.03.2019р., на підставі наказу суду від 01.04.2019р., у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича була відсутня інформація щодо проведеного боржником в односторонньому порядку заліку зустрічних однорідних вимог із АТ "НАК "Нафтогаз України" на суму 100371794грн.83коп., а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича з прийняття постанови від 23.10.2019р. ВП №60403353 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1209/18 від 01.04.2019р. є такими, що відповідають вимогам закону.
Крім того, заперечення боржника щодо неправомірності дій приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження №60403353 та вчинення дій з примусового виконання рішення суду з огляду на припинення зобов'язань АТ "Дніпропетровськгаз" внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог із НАК "Нафтогаз України" не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/1209/18 від 01.04.2019р. у передбаченому законом порядку не визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апелянта про те, що зобов'язання боржника є погашеними внаслідок зарахування зустрічних вимог, є неспроможними з огляду на те, що судом не розглянутий по суті спір щодо даного правочину.
Відповідно до статті 204 ЦК України, на яку посилається апелянт, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена судом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї сторони.
Проте, як встановлено судом, позивач не визнає наявного у нього обов'язку щодо існування заборгованості за зустрічними вимогами, що стало підставою для звернення до суду із позовом про визнання правочину щодо зарахування зустрічних вимог недійсним ( справа 904/3866/19), і свідчить про відсутність безспірності заявлених однорідних вимог.
Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку.
З огляду на те, що на час виконання судового рішення законодавство не передбачає автоматичного здійснення зарахування зустрічних вимог, приватний виконавець законно, з дотриманням положень Закону України и» Про виконавче провадження» відкрив виконавче провадження.
В той же час, відповідно до статті 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2019р. боржник - Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернувся до суду із заявою №490007.2-Ск-13355-0819 від 16.08.2019р. про визнання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019р. у справі №904/1209/19 таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на припинення зобов'язання з оплати присуджених до стягнення суми в розмірі 100371794грн.83коп., шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви №49007.2-Ск-8683-0519 від 21.05.2019р., направленої на адресу позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 року у справі № 904/1209/18 зупинено провадження у справі №904/1209/18 з розгляду заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" №490007.2-Ск-13355-0819 від 16.08.2019р. про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/3866/18.
Предметом позовних вимог у справі №904/3866/19 є визнання недійсним правочину, оформленого Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» заявою №490007.2-Ск-8683-0519 від 21.05.2019р. про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, та провадження у даній справі зупинено.
Таким чином, саме після вирішення питання про дійсність правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог по суті, яке розглядається в окремому позовному провадженні, має вирішуватись спір щодо існування або відсутності заборгованості відповідача у виконавчому провадженні.
Щодо доводів апелянта про неправомірне винесення приватним виконавцем постанови про арешт коштів боржника, з яких сплачується заробітна плата, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Так, згідно із частинами 1-4 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Частинами 2-4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Приватний виконавець Куземченко А.С. у постанові про арешт коштів боржника від 23.10.2019 року вказав про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, що обліковуються на всіх рахунках і вкладах чи перебувають на зберіганні в банках чи фінансових установах України, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту на які заборонено законом.
З наявного у матеріалах справи листа АТ "Державний ощадний банк України" від 25.10.2019р. №46-07/9988/17210БТ, наданого у відповідь на вимогу приватного виконавця, вбачається, що постанова про арешт коштів боржника ВП №60403353 від 23.10.2019р. прийнята до виконання та накладено арешт на грошові кошти боржника, крім рахунку НОМЕР_15 (980), у зв'язку з тим, що даний рахунок є окремим рахунком відкритим відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для зарахування страхових коштів, які не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів.
Рахунок № НОМЕР_16 у філії Дніпропетровське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", неправомірність накладення арешту на який стверджує скаржник, відсутній як у відповіді Державної фіскальної служби України №1058002696 від 24.10.2019р., так і в переліку рахунків, грошові кошти на яких арештовано постановою приватного виконавця від 23.10.2019р. ВП №60403353 про арешт коштів боржника. Тому приватним виконавцем не надсилались платіжні вимоги для списання коштів з цього рахунку.
Згідно з відповіддю АБ "Кліринговий Дім" від 24.10.2019р. №01-01/02/518/61, яка надійшла на вимогу приватного виконавця, постанова про арешт коштів боржника ВП №60403353 від 23.10.2019р. прийнята до виконання, однак вказана відповідь не містить жодного посилання на цільове призначення рахунків.
АБ "Кліринговий Дім" і АТ "Ощадбанк" документально не підтвердили наявність у рахунків боржника № НОМЕР_17 та № НОМЕР_16 , відкритих в цих фінансових установах, статусу рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно з положеннями ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тому факт існування у рахунків № НОМЕР_17 та № НОМЕР_16 , відкритих в АБ "Кліринговий Дім" і філії Дніпропетровське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", спеціального режиму використання (здійснення виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів) повинен доводити саме скаржник шляхом подання належних і допустимих доказів (договорів із банківською установою про відкриття рахунків для здійснення виплати заробітної плати і т.і.).
Надана скаржником довідка №490007-СК-18248-1119 від 07.11.2019р. не може вважатися відповідним доказом у підтвердження факту наявності спеціального режиму використання рахунків № НОМЕР_17 у АБ "Кліринговий Дім" та № НОМЕР_16 у філії Дніпропетровське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", оскільки за приписом ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" така інформація може бути надана лише банком, іншою фінансовою установою, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що є підставою для повернення постанови виконавцю без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відтак, намір боржника здійснити виплату єдиного соціального внеску або заробітної плати з будь-якого відкритого ним у банківській установі розрахункового рахунку, який не має спеціального режиму використання, не є підставою для скасування постанови про арешт коштів.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в цій частині не суперечать висновкам, викладеним у Постанові Верховного Суду у справі № 916/1572/19, на яку посилається апелянт з огляду на наступне.
Як вбачається з даної постанови, предметом спору по даній справі було вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.
Верховний Суд зазначив, що « відповідно до частин третьої, четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби ( п. 32 постанови)».
Відповідно до статті 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність", інформація щодо рахунків, їх стану відноситься до банківської таємниці.
Порядок розкриття банківської таємниці визначений статтею 62 вказаного Закону.
Так, пунктом б) частини першої статті 62 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Тому визначення типу або режиму використання рахунку виконавцем можливе лише на підставі та в межах наданої банком інформації.
Таким чином, можна зробити висновок, що виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби, яка може здійснити таке виокремлення на підставі відповідних відомостей, наданих лише банком, іншою фінансовою установою, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів про цільове призначення рахунків ( ч. 3 ст. 52 Закону України « Про виконавче провадження»).
Оскільки банківські установи не повідомили приватного виконавця про те, що виявлені ним рахунки є рахунками, які є рахунками із спеціальним режимом використання або такими, на які заборонено накладення арешту, приватний виконавець не порушив положень Закону України « Про виконавче провадження».
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що скаржником не доведено наявності правових підстав для визнання протиправними дій приватного виконавця Куземченка А.С. з прийняття постанови від 23.10.2019р. ВП №60403353 про арешт коштів боржника та скасування цієї постанови.
Посилання апелянта на те, що оскільки з грошових рахунків боржника поступово списувались грошові кошти на погашення заборгованості, приватний виконавець не мав підстав для накладення арешту на майно боржника, є неспроможними з огляду на наступне.
Дійсно, 28.10.2019 року та 29.10.2019 року приватним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника.
Частинами 1, 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Одночасно частиною 5 вказаної статті визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Приписами статті 56 Закону встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Отже, арешт майна боржника є одним із заходів виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення суду для задоволення законних інтересів стягувача.
При цьому за змістом статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти, а черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Отже, чинне законодавство не містить заборони накладення державним виконавцем арешту одночасно на грошові кошти на інше майно боржника з метою забезпечення примусового виконання судового рішення. У цьому випадку в першу чергу здійснюється примусове списання грошових коштів, а за їх відсутності у достатньому для виконання рішення обсязі - відбувається вилучення та примусова реалізація виявленого майна боржника. При цьому, враховуючи динамічність руху грошових коштів на рахунках боржника, черговість здійснення таких виконавчих дій визначається державним виконавцем самостійно, з урахуванням конкретних обставин, у тому числі фінансового стану боржника.
Як вбачається з матеріалів справи ( листів АБ "Кліринговий Дім" від 24.10.2019р. №01-01/02/518/БТ, АТ КБ "Приватбанк" №20.1.2.2.2/7-191024/3610 від 25.10.2019р., АТ "Ощадбанк" №46-07/9988/17210БТ від 25.10.2019р., АБ "Укргазбанк" від 24.10.2019р. №БТ-8355, Філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 30.10.2019р. №0502000/26613-19) встановлено факт недостатності коштів боржника АТ "Дніпропетровськгаз" для покриття в повному обсязі суми заборгованості, стягуваної на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019р. №904/1209/18.
Таким чином, накладення у даному випадку арешту на рухоме майно одночасно з накладенням арешту на кошти не суперечить приписам Закону України "Про виконавче провадження", а тому в цій частині доводи апелянта є необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції про законність дій приватного виконавця щодо накладення арешту на майно, правильними.
Згідно даних МВС, отриманих на запит приватного виконавця, за боржником зареєстровані транспортні засоби, а тому приватним виконавцем винесені постанови від 28.10.2019р. про розшук майна боржника за ВП №60403353, а саме, транспортні засоби у кількості 100 одиниць згідно переліку.
Порядок розшуку майна боржника врегульовано положеннями ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно із частинами 2, 3 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Судом встановлено, що 05.11.2019 року АТ « Дніпропетровськгаз» подало приватному виконавцю клопотання, яким просило винести постанову про зняття арешту з транспортних засобів боржника, які безпосередньо необхідні для локалізації та ліквідації аварійних ситуацій відповідно до наданого переліку.
Постановою приватного виконавця від 14.11.2019 року припинено розшук майна боржника від 28.10.2019 року та оголошено у розшук 16 легкових автомобілів, що належать боржнику.
Таким чином, дії приватного виконавця щодо винесення постанови про розшук майна боржника також здійснені у відповідності до вимог Закону України « Про виконавче провадження».
Доводи боржника щодо неврахування судом при визначенні залишку загальної заборгованості за виконавчим документом платежів АТ "Дніпропетровськгаз" від 28.05.2019р. на суму 1000грн. та від 07.06.2019р. на суму 43352540грн.23коп., перерахованих на рахунок АТ "НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013р. №13-137-ВТВ, є неспроможними з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що боржник листом від 05.11.2019р. просив стягувача оплати, здійснені згідно з платіжними дорученнями від 28.05.2019р. на суму 1000грн. та від 07.06.2019р. на суму 43352540грн.23коп., вважати оплатою суми, що була присуджена до стягнення з АТ "Дніпропетровськгаз" постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. по справі №904/1209/18 (дог. №13-137-ВТВ від 14.01.2013р.).
Проте, відповідно до положень Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, грошові кошти, отримані згідно з платіжними дорученнями від 28.05.2019р. на суму 1000грн. та від 07.06.2019р. на суму 43352540грн.23коп. зараховані АТ "НАК "Нафтогаз України" у рахунок погашення основного боргу за договором №13-137-ВТВ від 04.01.2013р., а тому підстави для здійснення коригування суми боргу за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019р. №904/1209/18 у зв'язку із здійсненням боржником платежів від 28.05.2019р. на суму 1000грн. та від 07.06.2019р. на суму 43352540грн.23коп. - відсутні.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"- залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 року у справі № 904/1209/18 - залишити без змін.
Судові витрати акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.02.2020року
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя Е.В.Орєшкіна