Постанова
Іменем України
08 серпня 2007 року
Справа № 2-29/4701.1-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Щепанської О.А.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Олейник Іван Іванович, довіреність б/н, від 07.08.2006 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський";
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1, від 07.05.2007 року, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 11.06.2007 року у справі №2-29/4701.1-2007
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" (вул. Дувановська, 6,Євпаторія,97416)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання договору недійсним та повернення майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди не житлового приміщення та земельної ділянки, укладеного між Комунальним підприємством "Дитячий санаторій імені В.І. Леніна" і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 1 червня 2000 року, а також зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити та негайно повернути нежиле приміщення площею 80,4 кв.м. та земельну ділянку площею 362 кв.м., що розташовані в охоронній зоні земель площею 0,1010 га з обмеженим режимом експлуатації, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а у разі прострочення повернути майно, стягнути з відповідача встановлену законом неустойку.
Рішенням від 31.08.2006 року позов було задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 було залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2006 року залишено без змін.
Не погодившись з прийнятою постановою, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2006 року касаційну скаргу було задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2006 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" подало касаційну скаргу на постанову Вищого господарського суду України до Верховного суду України.
Ухвалою Верховного суду України від 01.03.2007 року було відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2006 року.
Справу було передано на новий розгляд судді Башилашвілі О.І. з привласненням нового номеру 2-29/4701.1-2007.
В ході розгляду справи Позивач уточнив свої позовні вимоги, якими просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 01 червня 2000 року та додаткової угоди до нього від 01 квітня 2003 року, а також звільнити та повернути вказане майно і земельну ділянку.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 11.06.2007 року у справі № 2-29/4701.1-2007 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та повернення майна.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Заявник апеляційної скарги не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення є незаконним і необгрунтованим. На його думку в даному випадку є невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, які суд визнав встановленими та неправильне застосування норм матеріального права.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
01.06.2000 року між Комунальним підприємством "Дитячий санаторій імені В.І. Леніна" та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежилого приміщення загальною площею 80,4 м. кв., розташованого по АДРЕСА_2, для розміщення кафе "Легенда".
В квітні місяці 2003 року до вказаного договору внесені доповнення про передачу в оренду відповідачу майданчика площею 362 м. кв. за вказаною адресою для обслуговування кафе "Легенда" строком з 01.04.2003 року по 21.12.2010 рік.
Комунальне підприємство "Дитячий санаторій імені В.І. Леніна" було реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський".
09.04.2004 року між Управлінням економіки Євпаторійської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" був укладений договір оренди вищевказаного майна.
Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у користування за плату на певний строк цілісний майновий комплекс Комунальне підприємство "Дитячий санаторій Імені В.І. Леніна" .
Згідно з умовами договору, орендар виступає правонаступником всіх прав і обов'язків реорганізованого підприємства і зобов'язаний використовувати орендоване майно виключно за його призначенням з обмеженим режимом користування спорудами, віднесеним до пам'ятників історично-культурної спадщини, яким є нововиявлений об'єкт культурної спадщини - дача СЕ. Дувана "Марія", що розташована в охоронній зоні земель 0,1010 га. (а.с. 37).
Також, 30.12.2004 року між Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим по охороні культурної спадщини та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" був укладений охоронний договір на пам'ятник культурної спадщини.
Відповідно до пункту 5.2 вказаного договору, користувач зобов'язаний використовувати пам'ятник - Дачу СЕ. Дувана "Мрія" 1910 року виключно під корпус санаторію.
Пункт 13.2, 13.3 договору передбачає, що з метою збереження пам'ятника користувач зобов'язаний провести ремонтно-реставраційні роботи по об'єкту культурної спадщини та використовувати пам'ятник відповідно умов охоронного договору і вимогам діючого Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Крім того, охоронним договором на пам'ятник культурної спадщини на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" покладено обов'язок дотримуватися обмеженого режиму експлуатації об'єкту культурної спадщини - дачі СЕ. Дувана "Мрія" 1910 року на площі 0,1010 га. (а.с. 33-35).
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий санаторій «Приморський» просить суд, на підставі ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР ( в редакції 1963 року), визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 01 червня 2000 року та доповнення до нього від 01 квітня 2003 року оскільки договір протирічить чинному законодавству.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№ 2270-Х11 від 10.04. 1992, зі змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.
Аналізуючи вказану норму Закону вбачається, що перш ніж укласти договір оренди нерухомого майна, повинна обов'язково була бути проведена його оцінка за розробленою методикою.
Як свідчать матеріали справи, при укладанні вказаного договору оренди, така оцінка орендованого нерухомого майна не проводилась чим порушено вимоги Закону.
Відповідно до пункту 3.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.99 « Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє.
Згідно з частиною 2 статті 48 Цивільного кодексу Української РСР у разі визнання угоди недійсною сторони повинні повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
В зв'язку з цим, судова колегія вважає, що вимоги Позивача про звільнення та повернення нерухомого майна Відповідачем, одержаного ним за договором оренди від 01 червня 2000 року та додаткової угоди від 01 квітня 2003 року, підлягають задоволенню.
Однак, судовою колегією не беруться до уваги посилання Позивача, як підстави позову, на ст. 48 Земельного кодексу України та ст. 8 Закону України « Про оренду землі», оскільки за додатковою угодою об'єктом оренди була не земельна ділянка, а облаштований майданчик для обслуговування кафе «Легенда».
Також судова колегія вважає безпідставними посилання Позивача на Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2007 року у справі № 2-29/4701.1-2007 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" задовольнити.
Визнати недійсним на майбутнє договір оренди від 01.06.2000 року нежилого приміщення, укладений між Комунальним підприємством "Дитячий санаторій імені В.І. Леніна" і Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Визнати недійсним на майбутнє доповнення до договору від 01.04.2003 року, укладеного між Комунальним підприємством "Дитячий санаторій імені В.І. Леніна" і Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити нежиле приміщення площею 80,4 м.кв., що розташовано в охоронній зоні земель площею 0,1010 га з обмеженим режимом експлуатації, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" нежиле приміщення площею 80,4 м.кв., що розташовано в охоронній зоні земель площею 0,1010 га з обмеженим режимом експлуатації, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити майданчик площею 362 м.кв. для обслуговування кафе "Легенда", що розташований в охоронній зоні земель площею 0,1010 га з обмеженим режимом експлуатації, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" майданчик площею 362 м.кв., що розташований в охоронній зоні земель площею 0,1010 га з обмеженим режимом експлуатації, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; банківські реквізити суду не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Приморський" (АР Крим, м.Євпаторія, вул. Дувановська,6; ІНН 32783850; банківські реквізити суду не відомі) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді О.А. Щепанська
В.В.Сотула