КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/6939/19
Провадження № 2/552/293/20
19.02.2020 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді -Турченко Т.В.
За участі секретаря судового засідання - Силки І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м.Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 та просить суд стягнути з нього заборгованість по аліментах в розмірі 61250 грн., та пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 17550 гривень. Свій позов обґрунтувала тим, що на її користь з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ј частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.12.2015 року до досягнення дитиною повноліття, відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2016 року. Відповідач не сплачує аліменти, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі за період з 23.12.2015 року по 01.11.2019 року в розмірі 61250 гривень. Оскільки відповідач має заборгованість по сплаті аліментів та ухиляється від їх оплати за період з 23.12.2015 року по 01.12.2019 року розмір пені складає 17550 гривень.
Відповідно до ухвали судді Київського районного суду м. Полтави від 24.12.2019 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Клопотання сторони не заявляли.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, попередньо надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У свідоцтві про народження ОСОБА_3 , серія НОМЕР_1 , виданого 26.06.2006 року зазначено, що батьком є ОСОБА_2 , матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 5).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2016 року стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 аліменти в розмірі ј частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.12.2015 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки-розрахунку № 8856 від 05.03.2018 року заборгованість по аліментам згідно виконавчого листа №552/7135/15-ц від 03.03.2016 року, виданого Київським районним судом м.Полтави про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 в розмірі ј частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 23.12.2015 року до досягнення дитиною повноліття станом на 01.02.2018 складає 31733,81 гривень (а.с.9).
Згідно розрахунку заборгованість по аліментах складає 61250 грн, пеня за прострочення сплати аліментів складає 17550 гривень за період з 23.12.2015 року по 01.11.2019 року.
Отже, суд приймає до уваги розрахунок заборгованості поданий позивачем та державним виконавцем.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Згідно частини 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частини 1 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними або за рішенням суду.
З розрахунку наданого ВДВС убачається, що відповідачем аліменти не сплачувались, можна зробити висновок, що заборгованість по аліментах утворилася з вини відповідача ОСОБА_2 , скільки він зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням суду щомісячно. Зважаючи на викладене одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Враховуючи, що розмір заборгованості по аліментам складає 61250 гривень, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів за період з 23.12.2015 року по 01.11.2019 року.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову з відповідача підлягають стягненню 1681,60 гривень судового збору на користь держави.
Керуючись ст. 196 СК України, ст.114, 263-265 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_4 задовольнити.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
заборгованість по виплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 61 250 грн.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 17550 гривень за період з 23.12.2015 року по 01.12.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1681,60 на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 19.02.2020 року.
Головуючий Турченко Т.В.