Справа № 524/9204/19
Провадження № 1-кп/524/149/20
20 лютого 2020 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12019170090003678 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
?25.02.2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі;
?22.11.2016 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку на 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
28.10.2019 близько 21 години ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу приміщення комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги № 3» по проспекту Лесі Українки, буд. 3 в м. Кременчуці, умисно на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих відносин, діючи з мотивів особистої неприязні, наніс один удар ножицями в передню частину тулуба потерпілого ОСОБА_5 . Від нанесеного ОСОБА_4 удару потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення передньої черевної стінки, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя під час отримання.
Свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю, позов прокурора визнав повністю. По суті обвинувачення ОСОБА_4 пояснив, що 28.10.2019 року він зустрів на мікрорайоні Молодіжному в м. Кременчуці раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_5 . Останній запропонував йому прогулятися, на що обвинувачений погодився. Дійшовши до будівлі «Центру первинної медико - санітарної допомоги № 3» по проспекту Лесі Українки, потерпілий ОСОБА_5 почав до нього образливо чіплятися. Обурившись, ОСОБА_4 вдарив потерпілого в живіт ножицями, які малися у нього з собою.
Потерпілий ОСОБА_5 та законний представник потерпілого ОСОБА_6 у судове засідання не прибули. Законний представник подала до суду заяву, в якій просить судовий розгляд проводити без їх участі. Цивільний позов заявляти не будуть.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, за згодою учасників процесу, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням постанов про визнання речовими доказами, ухвал слідчого судді про накладення арешту на майно, матеріалів, якими підтверджується позовні вимоги прокурора та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, яке відносяться до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. Враховується також сімейний стан, стан здоров'я та вік обвинуваченого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає повне визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження нових злочинів, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
В той же час, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, усвідомлення ним своєї вини, суд приходить до переконання про можливість на підставі ст. 75 КК України звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку.
При вирішенні питання щодо заявленого прокурором цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілого, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 12, ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 № 545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету використання», сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Як встановлено судом, у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Коммунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» з 28.10.2019 року по 04.11.2019 року, де на його лікування витрачено - 3867,26 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.
Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Підсумовуючи вище викладене, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 3867,26 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.11.2019 року на куртку чорного кольору, кофту чорного кольору в смужку синього кольору з капюшоном, штани спортивні чорного кольору, пару кросівок чорного кольору зі смужками червоного кольору, шорти синього кольору, двоє металевих ножиць та 8 штук патронів калібру 9 мм.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, а також виконувати заходи, передбачені відповідною пробаційною програмою.
Цивільний позов прокурора задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави в особі КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» на р/р 31419544016008 Банк одержувач Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЕДРПОУ 37965850 кошти витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_5 у сумі 3867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 26 коп.
Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.11.2019 року на куртку чорного кольору, кофту чорного кольору в смужку синього кольору з капюшоном, штани спортивні чорного кольору, пару кросівок чорного кольору зі смужками червоного кольору, шорти синього кольору, двоє металевих ножиць та 8 штук патронів калібру 9 мм.
Речові докази - куртка чорного кольору, кофта чорного кольору в смужку синього кольору з капюшоном, штани спортивні чорного кольору, пара кросівок чорного кольору із смужками червоного кольору, шорти синього кольору - повернути власнику, ножиці з металу сірого кольору з ручками чорного кольору, ножиці з металу сірого кольору та патрони калібру 9 мм в кількості 8 штук, зразки крові потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1