08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кп/381/303/20
381/243/20
20 лютого 2020 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Фастові кримінальне провадження № 12020110310000020 від 07.01.2020, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Фастова Київської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, яка перебуває у цивільних шлюбних відносинах, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючої, не є інвалідом, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судима,
у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
08.12.2019 о 18 год. 15 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи з дозволу власниці в будинку, що належить ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю власниці, виявила в сумці останньої мобільний телефон марки «Sumsung J3205H - 5» Galaxy J 3 золотистого кольору, після чого у неї виник умисел на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення вказаного телефону.
Відразу після цього ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала вказаний мобільний телефон вартістю 1459 гривень 00 копійок.
У подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 майнової шкоди на вказану суму.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті та пояснила суду, що 08 грудня 2019 року десь після 18 години її мама ОСОБА_5 повернулась із роботи додому та почала хизуватись новим телефоном. Обвинувачена, скориставшись її відсутністю у кімнаті забрала із сумки мобільний телефон марки Sumsung золотистого кольору, моделі вона не пам'ятає. В подальшому разом із цивільним чоловіком здала телефон у ломбард «Скарбниця», отримавши за нього трохи більше 1000 грн, які витратила на власні потреби. Зазначила, що розуміє, що погано вчинила, в даний час її відносини з матір'ю погіршились. На даний час шкода потерпілій нею не відшкодована.
З наведеного вище видно, що показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту пред'явленого обвинувачення та обставин вчинення злочину, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини кримінального правопорушення і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, за згодою обвинуваченої ОСОБА_4 , прокурора та потерпілої ОСОБА_5 провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз'яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.
Проаналізувавши викладене вище, суд зазначає наступне.
Вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки).
Згідно документів, що характеризують особу обвинувачену ОСОБА_4 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судима, (вимога від 13.01.2020), за місцем проживання скарг на обвинувачену не надходило, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 кримінальне покарання, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка вину визнала у повному обсязі, активно сприяла розкриттю злочину, щиро розповідала про скоєне та розкаялася, її поведінку до вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає за необхідне призначити її покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України.
При цьому, в даному випадку, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення серед альтернативних санкцій, визначених ч.1 ст. 185 КК України, покарання у виді громадських робіт, у зв'язку із тим, що обвинувачена не працює і у неї відсутнє офіційно підтверджене джерело доходу, що може зумовити неможливість відбуття нею найменш суворого покарання у виді штрафу.
Призначаючи покарання у виді громадських робіт, суд враховує позицію потерпілої ОСОБА_5 , прокурора та обвинуваченої ОСОБА_4 , які вважали таке покарання достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових злочинів.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.
Речові докази відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.100, 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити її покарання за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_6 -Тьолушкіна