Справа № 362/1009/20
Провадження № 3/362/530/20
20.02.2020 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Єреван Вірменії, громадянина України, інженера служби озброєння в/ч НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом № 8 про вчинення адміністративного правопорушення від 17.02.2020 року, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, майор ОСОБА_1 порушення вимог 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про публічні закупівлі», Положення про тендерний комітет військової частини НОМЕР_1 17.12.2019 року недбало поставився до військової служби в умовах особливого періоду, що виразилось у несвоєчасному оприлюдненні звіту про укладений договір, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В суді, даючи пояснення, ОСОБА_1 визнав свою винність у вчиненні даного адміністративного правопорушення та підтвердив обставини, що викладено у його письмових поясненнях від 17 лютого 2020 року.
Зокрема, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в повному обсязі, прихожу до таких висновків.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за якою на ОСОБА_1 складено протокол, полягає у бездіяльності у вигляді недбалого ставлення до служби, наслідками у вигляді невиконання своїх службових обов'язків та причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і такими наслідками.
При цьому, недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Зокрема, при службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісне ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно несумлінно) або взагалі не виконує.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 9 від 16.01.2017 року, майора ОСОБА_1 призначено на посаду інженера служби озброєння технічної частини військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 669 від 11.12.2019 року у військовій частині затверджено склад тендерного комітету військової частини НОМЕР_1 згідно із Додатком № 1 та затверджено Положення про тендерний комітет військової частини НОМЕР_1 згідно із Додатком № 2.
Додатком № 1 визначено, що секретарем тендерного комітету військової частини НОМЕР_1 є інженер служби озброєння.
Як встановлено під час розгляду справи, 16.12.2019 року між Військовою частиною НОМЕР_1 і ТОВ «Будівельна компанія «Бастіон-Буд» укладено договір № 70/47/2019, згідно із пунктом 2 якого ціна договору становить 190 000 гривень 00 копійок.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Стаття 10 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про укладений договір - протягом одного дня з дня укладення договору.
Натомість, в порушення наведених норм спеціального закону, секретар тендерного комітету військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 оприлюднив звіт про укладений Договір від 16.10.2019 року - 20.10.2019 року, а не протягом одного дня з дати укладення договору, тобто 17.12.2019 року.
Проте, з урахуванням Статутів внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та підстав притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності за змістом статті 15 КУпАП, суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 діяння є загальним і не пов'язане із проходженням військової служби за контрактом та не є порушенням Статутів внутрішньої служби Збройних Сил України, а є порушенням саме вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, за змістом статті 15 КУпАП, дії ОСОБА_1 слід було кваліфікувати саме як за порушення законодавства про закупівлі, не як за недбале ставлення до військової служби.
Вказане свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак недбалого ставлення до військової служби.
З огляду на Статут внутрішньої служби Збройних сил України, що затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, а також встановлені судом обставини справи щодо вчиненого ОСОБА_1 діяння, прихожу до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки не встановлено, що він будь-яким чином недбало ставився до військової служби.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, суд враховує, що відповідно до статті 15 КУпАП, на ОСОБА_1 як на військовослужбовця, поширюється дія дисциплінарного статуту, а тому він як секретар тендерного комітету в/ч несе адміністративну відповідальність на загальних підставах.
В діях ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки службової недбалості, безвідповідальності і/або виконання службових обов'язків, передбачених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.
Отже, викладена у протоколі правова кваліфікація дій особи не відображає дійсних обставин подій, оскільки за змістом Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про публічні закупівлі» та правового розуміння норми статті 15 КУпАП, на переконання суду, дії ОСОБА_1 чітко і конкретно регламентовано Законом України «Про публічні закупівлі» як секретаря тендерного комітету в/ч НОМЕР_1 , а не Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, як військовослужбовця.
Натомість, відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення саме вказаної норми КУаАП, як недбале ставлення до військової служби.
За змістом статей 7, 254, 279 і 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а тому, вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, слід виходити з наступного.
Так, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зафіксовано, що ним порушено вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а тому суд не вбачає у його діях по порушенню вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ознак недбалого ставлення до військової служби.
Одночасно, суд зважає на ту обставину, що в протоколі саме так кваліфіковано дії особи і саме за вказаною частиною даної статті ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності та суд не має права самостійно змінювати кваліфікацію дій особи.
Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що у час, місці та за обставин вказаних в протоколі № 8 про вчинення адміністративного правопорушення від 17.02.2020 року ОСОБА_1 не порушив вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
У зв'язку з цим, приходжу до висновку, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП в діях ОСОБА_1 у даному випадку - відсутня, а тому і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП в його діях - теж відсутній.
Таким чином, під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено того факту, що ОСОБА_1 недбало ставився або ставиться до військової служби та є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та відсутня подія адміністративного правопорушення, прихожу до висновку, що провадження по справі слід закрити.
Пункт 3 частини 1 статті 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) може винести постанову про закриття справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-15 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя