Справа № 357/524/20
3/357/489/20
20.02.2020 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І.Д.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВРОМ ДТП БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ПП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності зі слів не притягувався, за ст.122-4 КУпАП,-
29 грудня 2019 року о 19 год. 05 хв. в Київській області м. Біла Церква по вул. Молодіжної поблизу буд. 6, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «MERCEDES BENZ» д.н.з. НОМЕР_1 будучи причетним до дорожньо - транспортної пригоди залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п.2.10 (а), чим вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, та пояснив, що дійсно завдав царапину автомобілю потерпілого, але знайти його не зміг і залишав свій номер телефону, щоб зв'язатися з потерпілим, в цей же день вони зустрілися і домовилися про відшкодування матеріальних збитків. Ще чотири автомобілі вдарили автомобіль потерпілого, так як він не правильно припаркувався і не було можливості проїхати іншим автомобілям.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши правопорушника, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час розгляду справи, суттєвих порушень допущених працівниками поліції при його складанні не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні ухваленому 29.06.2007 року у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Як передбачено п.2.10 (а) ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які знаходяться у матеріалах справи.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази в справі, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП України, так як він, будучи учасником дорожнього руху порушив п.2.10 (а) ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишив місце пригоди.
Із урахуванням викладеного, характеру скоєного правопорушення, особи яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня його вини, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виховання й запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст.ст.40-1, 283 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушниці підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.27, 122-4, 268, 283, 284 КупАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КупАП.
Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить двісті п'ятдесят п'ять гривень у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі чотириста двадцять гривень 40 копійок у дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська