20 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/92/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000019/2 від 23.12.2019р.,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі - позивач, ТОВ "Строй Мир") звернулося до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Чорноморська митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 23.12.2019р. №UA508000/2019/000019/2.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.12.2018 року ТОВ "Строй Мир" уклало контракт №UK-CH-04/12/18 з компанією "TAIZHOU YAOYU IMPORT & EXPORT TRADE CO LTD".
На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів, продавець - компанія "TAIZHOU YAOYU IMPORT & EXPORT TRADE CO LTD" здійснила на адресу покупця - ТОВ "Строй Мир" поставку товарів згідно митної декларації UA508040/2019/100512 від 23.12.2019 року.
З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем надано відповідачу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 23.12.2019 року відповідачем прийнято рішення № UA508000/2019/000019/2, яким скориговано митну вартість товарів. Позивач вважає, що оскаржене рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст.ст. 53-55 МК України, оскільки воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої підприємством митної вартості. Конкретні обставини, які викликали у митного органу сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також документи, надання яких може усунути сумніви контролюючого органу відповідачем не зазначено. Також, графа 33 вказаного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, позивач наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскарженому рішенні, жодним чином не спростовує митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості.
Ухвалою суду від 20.01.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 04.02.2020 року о 15:30.
03.02.2020 року відповідач надав до суду відзиву на позов. Відзив підписано представником Чорноморської митниці за довіреністю Балихіною В.В., на підтвердження повноважень якої надано копію довіреності №197/716-10 від 20.12.2019 року.
Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч.3 ст.55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до пп.19 п.1 розд.VII "Перехідні положення" КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розд.XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 р. № 1401-VIII.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Провадження у цій справі відкрито 20.01.2020 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
До відзиву не долучено документа про те, що ОСОБА_1 має статус адвоката. Також відсутні документи, які б свідчили про те, що Балихіна В.В. є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.
З огляду на наведене, відзив Чорноморської митниці підписано особою, яка не має права їх підписувати.
Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в ухвалах Верховного Суду від 20.01.2020 р. у справі № 640/963/19, від 21.01.2020 р. у справі № 2140/1691/18, від 20.01.2020 р. у справі № 440/1006/19, від 16.01.2020 р. у справі № 826/11291/17, від 16.01.2020 р. у справі № 140/2575/19.
Отже, в суду відсутні підстави для врахування відзиву Чорноморської митниці при розгляді даної справи.
В судове засідання, призначене на 13.02.2020 року сторони не з'явились. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України суд вважає, що подання сторонами клопотань про розгляд справи без їх участі є підставою для прийняття судом рішення в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 04.12.2018 року ТОВ "Строй Мир" уклало контракт № UК-CH-04/12/18 з компанією "TAIZHOU YAOYU IMPORT & EXPORT TRADE CO LTD" (Китай), відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - сантехнічні вироби та запчастини до неї в номенклатурі, кількості та по ціні, згідно супровідними документами.
Відповідно до умов вказаного контракту, специфікації №4 від 30.10.2019 року, пакувального листа, рахунку-фактури (інвойсу) № ENG201902 від цієї ж дати та транспортних документів, позивач отримав товари згідно переліку, наведеного в зазначених документах.
Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивачем через представника ФОП ОСОБА_2 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Чорноморської митниці 23.12.2019 р. було подано митну декларацію №UA508040/2019/100512, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 33926,32 доларів США.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист без номеру від 30.10.2019 р., рахунок-фактуру (інвойс) №ENG201902 від 30.10.2019р., коносамент №S0119102820А, автотранспортну накладну №263 від 18.12.2019р., декларацію про походження товару №ENG0201902 від 30.10.2019р., зовнішньоекономічний договір від 04.12.2018р. №UК-CH-04/12/18, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №04 від 30.10.2019р.
При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 МК України стосовно даного товару.
Так, за результатами перевірки, відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000019/2 від 23.12.2019 року, в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 30.10.2019 року № ENG0201902 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
У зв'язку з наявністю розбіжностей та невідповідностей у поданих документах, на виконання п.5 ст.54 МК України та на підставі ч. 3 ст. 53 МК України відповідачем було запропоновано ТОВ " Строй Мир" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо здійснювалось страхування - страхові документі, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Також повідомлено декларанта, що згідно з п.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс-лист компанії; бізнес-пропозиція компанії.
23.12.2019 року Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення №UA508000/2019/000019/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товару відкоригована у бік збільшення:
- товару №1 на загальну суму 61100,40 дол. США ;
- товару №2 на загальну суму 680,20 дол. США;
- товару №3 на загальну суму 1555,93 дол. США ;
- товару №4 на загальну суму 133,17 дол. США;
- товару №5 на загальну суму 9704,28 дол. США.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує наступне.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Суд зазначає, що додаткові документи витребувані відповідачем, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, однією з підстав для коригування митної вартості товарів є посилання відповідача на відсутність в рахунку-фактурі (інвойсі) № ENG0201902 від 30.10.2019 року посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
З приводу зазначеного суд звертає увагу, що пунктом 1.1. контракту №UК-CH-04/12/09 передбачено, що покупець має оплатити та прийняти товар в номенклатурі, кількості та цінах зазначених в супровідних документах. Так, позивачем при митному оформленні товарів, окрім рахунку-фактури (інвойсу) № ENG0201902 від 30.10.2019 року, що не містить посилання на контракт подано, зокрема, специфікацію № 4 від 30.10.2019 року, яка містить відповідне посилання та ціни, які повністю відповідають цінам, зазначеним в рахунку-фактурі.
Крім того, з дослідженого судом контракту №UК-CH-04/12/09, вбачається наявність банківських реквізитів продавця - компанії "TAIZHOU YAOYU IMPORT & EXPORT TRADE CO LTD".
З огляду на викладене, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів, яким чином недолік оформлення рахунку-фактури (інвойсу) №ENG0201902 від 30.10.2019 року може свідчити на користь його твердження про заявлення ТОВ "Строй Мир" не повних відомостей про митну вартість.
Окрім зазначеного, на думку суду, наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів), зокрема, посилання на контракт та банківських реквізитів продавця, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.
Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18 (адміністративне провадження № К/9901/5724/19), від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17 (адміністративне провадження № К/9901/48422/18).
Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, оскільки ним не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті Угоди. Більш того, відповідно до положень МК України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.
Таким чином, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів його твердження про заявлення ТОВ " Строй Мир" не повних відомостей про митну вартість та складові митної вартості товарів.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 рішення №UA508000/2019/000019/2, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу:
- товару №1 за митною декларацією МД від 20.11.2019 року №UA100110/2019/807371, а саме, 3,71 дол. США/кг (числове значення митної декларації становить: 16469,11*3,71 = 61100,4 дол. США) ;
- товару №2 за митною декларацією МД від 27.11.2019 року UA100120/2019/216398, а саме: 2,52 дол. США/кг (числове значення митної декларації становить: 269,92*2,52=680,2 дол. США;
- товару №3 за митною декларацією МД від 20.11.2019 року UA500150/2019/200495, а саме: 1,22 дол. США/кг (числове значення митної декларації становить: 1275,35*1,22 = 1555,93 дол. США) ;
- товару №4 за митною декларацією МД від 27.09.2019 року UA100030/2019/409917, а саме: 1.93 дол. США/кг (числове значення митної декларації становить: 69*1.93 = 133,17 дол. США) ;
- товару №5 за митною декларацією МД від 12.10.2019 року UA500010/2019/028623, а саме: 3,71 дол. США/кг (числове значення митної декларації становить: 2615,71*3,71 = 9704,28 дол. США) .
Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч.2 ст.53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту № UК-CH-04/12/18 від 04.12.2018 р. згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 МК України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару за резервним методом.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Херсонської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.12.2019р. UA508000/2019/000019/2, а тому позовні вимоги ТОВ "Строй Мир" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений ТОВ "Строй Мир" судовий збір у сумі 2758,37 грн. підлягає стягненню з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 23.12.2019р. UA508000/2019/000019/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (код ЄДРПОУ 41688915, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км.) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2758 (дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 37 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 108020200