Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 лютого 2020 р. справа № 520/12845/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області (код ЄДРПОУ 37874947, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд.18) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області скласти подання на ім'я ОСОБА_1 про повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 9425 грн. 00 копійок (дев'ять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 00 копійок) для подальшого звернення до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області повернути ОСОБА_1 безпідставно сплачені кошти у розмірі 9425 грн. 00 копійок (дев'ять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 00 копійок), відповідно до платіжного доручення №ПН140444С1 від 10.07.2019 року, перерахувавши їх на рахунок за реквізитами: Отримувач: ОСОБА_1 Банк отримувача: АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», IBAN: НОМЕР_2 , МФО банку: 322001, Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , Рахунок отримувача: НОМЕР_3 , Призначення платежу: Для поповнення картки 5375 4141 НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області компенсувати ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 768 грн. 40 копійок (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) відповідно до платіжного доручення №29067 від 26.11.2019 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 10.07.2019 року між позивачем та Бесараб Денисом Андрійовичем, який діє від імені ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» (ЗНВПІФ «ЖИТЛОБУД-1») було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом Петриченко Ольгою Олександрівною та зареєстровано в реєстрі за №4592, згідно якого позивач придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки, відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, позивач була змушена сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 9425 грн. 00 коп. (дев'ять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 00 копійок), підтвердженням чого є квитанція №ПН140444С1 від 10.07.2019 року, хоча житло придбавалось вперше. На підставі наведених доводів, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з вимогою повернути безпідставно сплачені кошти, але позитивної відповіді отримано не було. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що на даний час не існує правових механізмів щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які придбали житло вперше або повернення (відшкодування) їм сплаченого збору, зокрема порядку підтвердження факту первинного придбання житла. Крім того, орган Пенсійного фонду може лише звернутися з поданням до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України щодо повернення коштів особам, а не повертати сплачені кошти особисто. З огляду на викладене, з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області, правом надання відзиву на адміністративний позов не скористався.
Позивачем було надано до суду відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій зазначила, що посилання у відзиві на адміністративний позов на неможливість перевірки інформації щодо придбання позивачем квартири вперше, як на підставу для відмови в поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представники відповідачів у судове засідання не прибули, про дату, час на місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 10.07.2019 року між позивачем та Бесараб Денисом Андрійовичем, який діє від імені ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» (ЗНВПІФ «ЖИТЛОБУД-1») було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом Петриченко Ольгою Олександрівною та зареєстровано в реєстрі за №4592, згідно якого позивач придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж квартири вчинено за 942500,00 грн.
При укладенні договору купівлі-продажу позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 9425,00 грн., що становить 1% від вартості придбання нерухомого майна. Сплата збору підтверджується квитанцією №ПН140444С1 від 10.07.2019 року.
Судом встановлено, що 10 липня 2019 року позивачем було придбано житло вперше, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно №173323546 від 10.07.2019 року. В даному Витязі за позивачем зареєстровано лише один об'єкт нерухомого майна, а саме квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу №4592 від 10.07.2019 року.
Згідно відповіді Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради від 24.12.2019 року №16634/04-12/19 на запит суду, облікові архівні матеріали на нерухоме майно, які знаходяться на зберіганні в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, містять інформацію стосовно проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно станом на 31.12.2012 року. Згідно матеріалів обліку станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна у м.Харкові на ім'я ОСОБА_1 - відсутня.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 24.09.2019 з проханням про повернення помилково перерахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 9425,00 грн. за майно придбане вперше.
Листом №5339/Ю-14 від 22.10.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зазначило, що таке повернення сплаченого збору можливе лише за наявності позитивного судового рішення.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа №819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
Судом встановлено, що позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , іншого доказів придбання майна позивачем у власність відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні, що свідчить про те, що позивач в межах вказаної операції з придбання нерухомого майна не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є ПФУ, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не надано.
Крім того, суд зазначає, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення ПФУ до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФУ та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбало житло вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладається саме на державу.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17), 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17), 01.11.2018 року (справа №819/1353/17), 20.03.2018 (справа №819/1249/17), 10.09.2018 року (справа №819/1012/17).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, а тому позивач має право на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі - продажу.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що до повноважень відповідача не входить повернення сплаченого збору в розмірі 9425,00 гривень, орган Пенсійного фонду може лише звернутися з поданням до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України щодо повернення коштів особам.
З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9425 грн., сплаченого згідно квитанції №ПН140444С1 від 10.07.2019 року, підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що позовна вимога зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області повернути ОСОБА_1 безпідставно сплачені кошти у розмірі 9425 грн. 00 копійок, відповідно до платіжного доручення №ПН140444С1 від 10.07.2019 року, перерахувавши їх на рахунок за реквізитами, не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною. На час розгляду справи у Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області відсутнє направлене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подання про повернення сплачених коштів, та як наслідок відсутній обов'язок щодо вчинення вказаних дій. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам, а отже, зазначена позовна вимога є передчасною.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області (код ЄДРПОУ 37874947, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд.18) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9425 грн. (дев'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок, сплаченого згідно квитанції №ПН140444С1 від 10.07.2019 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20.02.2020 року.
Суддя Біленський О.О.