Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
19 лютого 2020 р. справа № 520/635/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання неправомірними дій відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області, по встановленню, ОСОБА_1 , пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 49 років; 2) зобов'язання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області, провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 82% грошового забезпечення за вислугу 29 років у відповідності до ст. 13 Закону України (2262), яка діяла на 02.02.2004 року; ст. 51; 64 Закону України (2262) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; Закону України (1283-ХІІ) «Про індексацію грошових доходів населення» від 07 серпня 1991 року; Законом України (№2050-111) "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-111 від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159, починаючи з 01 січня 2016 року, та сплатити її одноразово однією сумою з урахуванням вже виплаченої пенсії; 3) встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом забов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати в установлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили та забов'язати надати звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України).
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час здійснення перерахунку пенсії протиправно застосовано показник грошового забезпечення - 70%, тоді як первісний розмір пенсії складав 82%. Заявник стверджував, що відповідачем не враховано те, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до ч. 2 ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії.
Відповідач, ГУ ПФУ у Харківській області, з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що з посиланням на ч. 4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постанову КМУ №103 від 21.02.2018 р. головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії у розмірі не більше 70% грошового забезпечення військовослужбовця. Щодо вимоги позивача про нарахування компенсації втрати частини доходу зазначив, що оскільки на цей час між сторонами існує спір щодо перерахунку пенсії , заборгованість по пенсії не нараховувалась та не виплачувалась. Відповідно, компенсація не могла бути нарахована та виплачена. Таким чином, позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу є передчасними та не підлягають задоволенню.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник, ОСОБА_1 , проходив службу у лавах Міністерства внутрішніх справ України, звідки 28.02.2005р. був звільнений з посади слідчого Московського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області.
Позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області як утримувач пенсії за вислугу років призначеної з 28.02.2005 р. згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Розмір призначеної вперше пенсії станом на 28.02.2005 р. рік складав 82 % грошового забезпечення, виходячи з вислуги років - 29 років, про що вказано в висновку призначення пенсії затвердженого начальником УФРЕ УМВСУ в Харківській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016., на підставі довідки уповноваженого органу, проте одночасно з цим здійснено зменшення розміру пенсії з 82% грошового забезпечення на 70%, що підтверджується протоколом перерахування пенсії від 21.05.2018р.
ГУ ПФУ у Харківській області листом від 27.11.2019 року у відповідь на звернення позивача, вказало, що ГУПФУ в Харківській області здійснено перерахунок пенсії відповідно ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103. Виплату пенсії проводиться у встановленому розмірі.
Перевіряючи відповідність закону вчиненого владним суб'єктом діяння управлінського характеру, суд зазначає, що правовідносини з приводу перерахунку пенсій, призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон), унормовані приписамист.63 цього Закону та деталізовані приписами постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, приписами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008р. №45; далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Позивачу пенсія була призначена з 28.02.2005 року, її розмір складав 82 % від грошового забезпечення.
Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ урегульований нормами статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка змін не зазнавала, а також нормами постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Вказані висновки також наведені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 240/5401/18.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт при перерахунку пенсії заявника з 01.01.2016р. не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України в частині правильного визначення розміру пенсії у відсотковому значенні.
Враховуючи викладене та те, що під час здійснення перерахунку пенсії у 2018 році починаючи з 01.01.2016р., позивачу зменшено основний розмір пенсії з 82 % до 70 % грошового забезпечення, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо визнання протиправними дій владного суб'єкта з приводу зменшення розміру пенсії до 70% грошового забезпечення та обтяження владного суб'єкта обов'язком провести перерахунок розміру пенсії із збереженням показника в 82% із виплатою різниці.
Щодо позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії з проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, суд зазначає наступне.
У силу положень ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Аналогічні правила стосовно компенсації містяться і у приписах ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
При вирішенні спору окружний адміністративний суд зважає на правовий висновок з приводу застосування ст. 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” викладений Верховним Судом у постановах від 24.04.2018 р. по справі № 646/6250/17, де вказано "З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом."
Оскільки факт отримання позивачем виплат за пенсією (як регулярного щомісячного платежу) не у повному обсязі внаслідок протиправного діяння владного суб'єкта було встановлено судовим рішення, то суд у даному конкретному випадку не знаходить правових підстав для звільнення ГУПФУ в Харківській області від виконання обов'язку за ст. 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (категорія справи 826/4418/14), вказано, що «спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».
Щодо позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії згідно ст.64 Закону України (2262) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та Закону України (1283-ХІІ) «Про індексацію грошових доходів населення» від 07 серпня 1991 року, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Суспільні відносини з приводу індексації грошових доходів населення як встановленого законами та іншими нормативно-правовими актами України механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Частиною 1 ст.2 цього закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення) тощо.
При цьому, відповідно до частин 5 і 6 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ч.5 ст.2); Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ч.б ст.2).
Частиною 2 ст.6 названого закону визначено, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
У силу імперативного застереження п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затверджено постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078; далі за текстом - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, а частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
При цьому, згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 14.02.2019р. по справі №591/6079/16-а (адміністративне провадження №К/9901/15671/18) при проведенні індексації слід перевірити і встановити наступні факти: факт роботи особи у період отримання пенсії, розмір доходу особи (пенсія + заробітна плата), чи перевищує розмір отриманого доходу прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, чи отримав індексацію громадянин за місцем роботи та суму проіндексованого за місцем роботи доходу.
Отже, індексації підлягає лише частина пенсії, котра не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що пенсійний орган під час здійснення перерахунку пенсії позивача за вказаним рішенням, повинен вирішити питання щодо можливості проведення індексації пенсії позивача з урахуванням вказаних норм законодавства та правового висновку Верховного Суду. У суду відсутні підстави вважати, що вказані дії владного суб'єкта будуть здійсненні з порушенням вимог чинного законодавства.
Відтак, заявлені вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплатити пенсії у розмірі 82 % грошового забезпечення з нарахуванням індексації, не підлягають задоволенню, оскільки заявлені на майбутнє та стосуються правовідносин які ще не склались.
Разом із тим, вимога про виплату різниці з недоплати однією сумою задоволенню не підлягає, адже суперечить як приписам ч.2 ст.19 Конституції України, так і положенням ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», де указано, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, діючим національним законом передбачено інший порядок проведення платежів за різницею у недоплаті, котрий не узгоджується з бажаним для заявника.
Суд також зазначає, що з системного аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.
Суд вважає, що положення ст.382 КАС України в частині обтяження учасника справи обов'язком подати звіт про виконання рішення суду (безвідносно до події одержання позивачем виконавчого листа та стану виконавчого провадження) не повністю узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», який за загальним правилом вимагає одержання позивачем виконавчого листа та подання цього документа до державного виконавця (приватного виконавця).
Тому випадок застосування судом згаданого вище правового механізму слід вважати виключенням із загального правила, котрий повинен мати вагомі причини.
Судом з матеріалів справи існування таких причини не виявлено.
Отже, підстав для застосування у даному конкретному випадку приписів ст.382 КАС України суд не знаходить.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) з приводу зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) при перерахунку розміру пенсії з 01.01.2016 р. з показника 82% грошового утримання до показника 70% грошового утримання.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) здійснити ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок розміру пенсії з 01.01.2016 р. із збереженням показника 82% грошового утримання та провести виплату різниці з нарахуванням компенсації згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-111 від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.
В іншій частині позов - залишите без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
Суддя О.В.Старосєльцева