20 лютого 2020 р. Справа № 480/322/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зниження основного розміру раніше нарахованої пенсії під час її перерахунку з 85% до 70% розміру грошового забезпечення та визначити основний розмір пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення за 30 років вислуги;
- зобов'язати відповідача з 01.01.2018 виплатити недоотримані кошти.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У березні 2018 року пенсія позивача була перерахована. Однак, при перерахунку пенсії, її розмір було зменшено з 85% грошового забезпечення, який був установлений при виході на пенсію, до 70%. Позивач вважає дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії протиправними та такими, що порушують його права.
Ухвалою суду від 20.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що перерахунок пенсії відбувся на підставі Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні", яким було внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", які набрали чинності з 01 травня 2014 року. Відповідно до внесених змін максимальний розмір пенсії, обчислений згідно з цією статтею, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи наведені обставини, ГУ ПФУ в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з грудня 2008 року є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 15.01.2009 (а.с. 10).
У березні 2018 року позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з 01.01.2018 року проведено перерахунок раніше призначеної пенсії. Під час даного перерахунку розмір пенсійної вплати зменшено з 85 відсотків до 70 відсотків суми грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії ГУ ПФУ в Сумській області від 25.03.2018 (а.с. 8).
У подальшому, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області зі скаргою (а.с. 6), на яку листом від 13.01.2020 №2596/С-11 ГУ ПФУ в Сумській області, зокрема, повідомило позивача, що при проведенні перерахунку застосовано норми законодавства, чинні на момент його проведення, а саме статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Зміни щодо визначення максимального розміру були внесені до статті 13 відповідно до Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” та набрали чинності з 01.05.2014. Виходячи з вищезазначеного, підстави для проведення перерахунку пенсії за умов викладених у зверненні, відсутні (а.с. 7).
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, кримінально-виконавчої системи України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
За приписами п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому, Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
З протоколу за пенсійною справою, суд вбачає, що позивачу була призначена пенсія з 09.12.2008 за вислугу років в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 9).
Враховуючи наведені обставини, зменшуючи у зв'язку із внесенням змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” розмір призначеної мені пенсії, ГУ ПФУ в Сумській області діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені згаданим Законом та Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що свідчить про протиправність таких дій відповідача.
Крім того, згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, на виконання вказаних норм, Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VII від 27.03.2014 (набрав чинності 01.04.2014), яким внесені зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” в частині обмеження максимального розміру пенсії, не має зворотної дії у часі, в зв'язку з чим, не може визначати розмір пенсій призначених до набрання ним чинності, тобто, до 01.04.2014.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення ним пенсії.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного у Рішенні від 04 лютого 2019 року № Пз/9901/58/18 (зразкова справа № 240/5401/18).
Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 139 КАС України, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 840,80 грн.
Стосовно посилання відповідача на те, що судовий збір не може бути відшкодований в зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань, суд зазначає, що ст. 139 КАС України врегульовано питання відшкодування позивачу сплаченої суми судового збору в разі задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько