18 лютого 2020 р. справа № 480/5210/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Соп'яненка О.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що подав до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту. Наказом від 17.10.2019 відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою вказано непогодження сільською радою відведення позивачу у власність земельної ділянки. Вважає відмову протиправною. Вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в листі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не вказано жодної з них. Таким чином, підстави для відмови в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні. Просить визнати відмову протиправною та зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням колегії Держземагенства від 14.10.2014 № 2/1 зобов'язано головні управління направляти до місцевих рад запити про надання згоди на розроблення відповідної документації з землеустрою. Сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки позивачу. Відповідач не може одноосібно приймати рішення щодо відведення земельних ділянок без погодження цього питання з територіальною громадою. Не погоджується із позовною вимогою про зобов'язання надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки питання надання таких дозволів є виключною компетенцією органів Держгеокадастру. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що у вересні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 9).
Наказом від 17.10.2019 №18-12819/16-19-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Повідомив, що згідно рішення Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області від 26.09.2019 сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки, оскільки така використовується жителями сільської ради (а.с.11).
Листом Будильської сільської ради від 26.09.2019 №02-20/1105 відповідача повідомлено, що сільською радою розроблено та подано на затвердження до архітектурної та містобудівної ради проект змін до генерального плану с. Будилка, відповідно до якого вказані у запиті землі частково включатимуться до меж села Будилка. Крім того, вказані землі використовуються жителями села відповідно до рішень сільської ради про надання їх у постійне користування.
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову необґрунтованою.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України. Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Верховній Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. Відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки. При цьому стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови як непогодження сільською радою відведення земельної ділянки. Відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви послався на загальну норму, якою передбачено підстави для відмови, не конкретизувавши, яким саме вимогам не відповідає місце розташування об'єкта.
Згідно інформаційної довідки земельна ділянка станом на 02.10.2019 є вільною, раніше не сформована, землі, з яких планується відвести земельну ділянку, не відносяться до категорії тих, які неможливо передавати у приватну власність (а.с.22).
Жодних доказів, що земельна ділянка перебуває у користуванні або власності інших осіб та рішення, на підставі якого земельна ділянка була передана іншим особам відповідач не надав. Тому будь-яких передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не наведено у оскаржуваній відмові.
Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви. Жодної з наведених у частині 7 статті 118 ЗК України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не зазначено.
Повідомлені у листі сільської ради обставини, зокрема, щодо розроблення містобудівної документації та використання земельної ділянки громадянами не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки станом на час її розгляду земельна ділянка була вільною. Ні відповідачем, ні сільською радою на запит відповідача не надано доказів того, що земельна ділянка на час розгляду справи змінила статус або щодо неї зареєстроване у встановленому порядку право власності чи користування інших осіб.
Оскаржуваний наказ містить посилання на рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 №2/1, яким доручено начальникам головних управлінь агентства за зверненнями щодо відведення земельних ділянок забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад запитів на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації землеустрою. Однак врахування чи неврахування позиції місцевої ради під час вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачено чинним законодавством та відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України не є підставою для відмови у наданні такого дозволу. Із прийняттям зазначеного документа не вносились зміни до Земельного кодексу України в частині підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою
З приводу твердження відповідача про неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження суд зазначає таке. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, а тому не є дискреційними.
Враховуючи, що судом встановлено факт протиправної поведінки відповідача, суд вважає, що зобов'язання його прийняти рішення конкретного змісту не є втручанням в його дискреційні повноваження, та саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, суд визнає протиправним наказ відповідача про відмову у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вважає необхідним зобов'язати відповідача надати такий дозвіл.
На підставі ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту, викладену у наказі від 17.10.2019 №18-12819/16-19-СГ.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, Україна, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.), сплачений при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко