18 лютого 2020 р. Справа №480/4876/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп/2260) про визнання бездіяльності протиправною, визнання такими, що не відповідають дійсності, наказів та відомостей, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (пп/2260), в якій просила:
1. визнати протиправною бездіяльність відповідача - командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ), яка полягає у відмові внести зміни до службових документів (акту службового розслідування, наказів) в частині визначення дійсних причини та обставин загибелі солдата ЗСУ ОСОБА_2 в зоні проведення АТО 02.07.2016;
2. визнати таким, що не відповідає дійсності наказ командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) по стройовій частині від 23.08.2016 №250, в якому зазначено, що смерть солдата ОСОБА_2 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби;
3. визнати таким, що не відповідає дійсності наказ командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) №446 від 08.08.2016 за результатами службового розслідування, в якому зазначено, що «... обставинами, які привели до смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 стали особиста недисциплінованість військовослужбовця ОСОБА_2 »;
4. визнати такими, що не відповідають дійсності відомості, викладені в акті службового розслідування від 05.08.2016 про обставини загибелі солдата ОСОБА_2 «...основними обставинами, які привели до смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 стала особиста недисциплінованість військовослужбовця солдата ОСОБА_3 »;
5. скасувати накази командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) №250 від 23.08.2016, №446 від 08.08.2016 та акт службового розслідування від 05.08.2016, виданих стосовно обставин і причин загибелі солдата ОСОБА_2 і видати накази про виключення із списків особового складу ОСОБА_2 ;
6. зобов'язати відповідача - командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) провести повторне службове розслідування стосовно загибелі солдата ОСОБА_2 , з урахуванням даних досудового розслідування та висновків, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та видати накази в новій редакції про результати службового розслідування і про виключення із списків особового складу ОСОБА_2 у зв'язку із смертю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
09.12.2019 позивач подала до суду уточнений позов до пп/2260 (в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
1. визнати протиправною бездіяльність відповідача - командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ), яка полягає у відмові внести зміни до службових документів (акту службового розслідування, наказів) в частині визначення дійсних причини та обставин загибелі солдата ЗСУ ОСОБА_2 та виключення його із списків особового складу;
2. визнати протиправними та скасувати окремі положення наказу командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) по стройовій частині від 23.08.2016 №250, в якому зазначено, що смерть солдата ОСОБА_2 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби;
3. визнати протиправним та скасувати окремі положення наказу командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) №446 від 08.08.2016 за результатами службового розслідування, в якому зазначено, що «... обставинами, які привели до смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 стали особиста недисциплінованість військовослужбовця ОСОБА_2 »;
4. визнати протиправним та скасувати акт службового розслідування від 05.08.2016 про обставини загибелі солдата ОСОБА_2 , в якому зазначено, що «...основними обставинами, які привели до смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 стала особиста недисциплінованість військовослужбовця солдата ОСОБА_3 », який був складений майором ОСОБА_6 і старшим лейтенантом ОСОБА_7 - особами, що не мали права приймати участі в службовому розслідуванні та формулювати його висновки;
5. зобов'язати відповідача - командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) провести повторне службове розслідування стосовно загибелі солдата ОСОБА_2 , з урахуванням даних досудового розслідування та висновків, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та скласти акт службового розслідування і видати накази по стройовій частині і особовому складу в новій редакції про виключення із списків особового складу ОСОБА_2 у зв'язку із смертю, яка настала під час виконання обов'язків військової служби у відповідності до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок»;
6. зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений строк.
Крім того, в уточненій позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Вказані позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що висновки відповідача щодо того, що смерть ОСОБА_2 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, є необґрунтованими та суперечать дійсним обставинам загибелі ОСОБА_2 . Як вказує позивач, підставами загибелі солдата ОСОБА_2 , є протиправні дії інших військовослужбовців: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також укриття ними злочинів, вчинених ОСОБА_4 і Даниленком стосовно потерпілого ОСОБА_2 . Позивачка зазначає, що смерть ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинному зв'язку з протиправними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та є наслідком цих дій.
Ухвалою суду від 13.12.2019 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено та поновлено їй строк звернення до суду у даній справі, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
08.01.2020 судом було отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що погоджується з доводами позивачки, що обставини загибелі її сина встановлюються органам досудового розслідування, однак станом на 28.12.2019 остаточне рішення у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12016050260000970 від 26.07.2016 не прийнято та на адресу військової частини не надходило. Також відповідач зазначає, що рішення про результати проведення службового розслідування по вищевказаному факту приймалося за фактично наявними даними, які були встановлені під час його проведення. Окрім того, відповідач зазначає, що жодна посадова особа, яка була свідком вказаних подій або приймала участь у проведенні службового розслідування не проходить службу у відповідача. У зв'язку з вказаним, відповідач вважає, що підстави для внесення змін в оскаржувані накази відсутні.
13.01.2020 судом від представника позивача було отримано заперечення на відзив, у якому представник позивача зазначає, що доводи відповідача не спростовують обґрунтувань позовних вимог та додатково зазначає, що службове розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 проводилось, у тому числі двома зацікавленими посадовими особами.
Ухвалою суду від 17.02.2020 було закрито провадження в частині позовних вимог щодо оскарження акту службового розслідування від 05.08.2016 про обставини загибелі солдата ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що син позивачки - ОСОБА_2 , 1981 року народження, уклав військовий контракт із Збройними силами України строком на три роки та відповідно до наказу № 194 від 30.06.2016 був зарахований на посаду кулеметника військової частини польова пошта НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ).
Згідно наказу №192 від 08.07.2016 командира ОТУ «Донецьк» по стройовій частині, солдат ОСОБА_2 був відряджений для безпосередньої участі в проведенні та забезпеченні АТО в районах Донецької та Луганської областей та прибув в розпорядження антитерористичного центру.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 29.07.2016, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку зі смертю сина, 21.11.2019 позивачка отримала сповіщення сім'ї (близьких родичів) померлого (загиблого), у якому було зазначено, що ОСОБА_2 під час проходження військової служби 25.07.2016 помер від крововиливу в брюшну порожнину та больового шоку в н.п. АДРЕСА_1 .
На запит представника позивача, відповідач 13.11.2019 надіслав представнику матеріали службового розслідування.
З вказаних матеріалів судом встановлено, що в наказі відповідача від 25.07.2016 №428 «Про призначення службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 » зазначено, що 25.07.2016, близько 21:40 год. було виявлено труп військовослужбовця солдата ОСОБА_2 з ознаками вживання алкогольних напоїв, тілесним пошкодженням голови та тіла, у зв'язку з чим командиром відповідача було наказано провести службове розслідування за фактом смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , у зв'язку з чим була створена відповідна комісія у складі: голови - ОСОБА_10 , членів комісії - ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .
Відповідно до вказаного вище наказу, посадовими особами відповідача було проведено службове розслідування, за наслідками якого було складено акт службового розслідування від 05.08.2016.
Вказаним актом службового розслідування було встановлено, що 25.07.2016 під час несення служби на СП «Депо» військовослужбовці - солдат ОСОБА_2 і солдат ОСОБА_12 вжили спиртні напої. Після цього прибувши на місце відпочинку (н. АДРЕСА_2 ), приблизно після 9:30 год. вжили ще по 100 грам горілки і вийшли у двір покурити де їх побачив старший СП «Депо» старший сержант Уманський. З метою прискорення протверезіння даних військовослужбовців та недопущення застосування ними зброї він закрив їх у коморі. Також приблизно о 15:00 год. до СП «Депо» для перевірки особового складу прибув заступник командира 2 МПР по роботі з особовим складом ст. лейтенант ОСОБА_7 , згідно наказу ТВО командира 2 мпр майора ОСОБА_11 . Виявивши ОСОБА_2 у нетверезому стані, він провів з ним бесіду про неприпустимість вживання спиртних напоїв, відправив відпочивати та вказав старшому СП «Депо» старшому сержанту ОСОБА_13 контролювати ситуацію і не застосовувати фізичну силу до підлеглих, які вжили спиртні напої.
Згідно пояснень солдата ОСОБА_12 , військовослужбовці ОСОБА_14 та старший сержант ОСОБА_13 у проміжку часу приблизно з 9:30 год. до 15:00 год. неодноразово періодично обливали водою ОСОБА_2 і ОСОБА_15 та застосовували фізичну силу до них (били руками і ногами).
Приблизно о 21:20-21:30 год. до СП «Депо» прибув ТВО командира 2 мпр майор ОСОБА_11 і побачив солдата ОСОБА_2 в коморі без ознак життя, про що о 21:40 год. доповів командиру військової частини польова пошта НОМЕР_2 по команді.
Тіло військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 , було доправлено до моргу м. Дружківка. За попередньою інформацією (на час проведення службового розслідування) судмедексперта, смерть наступила внаслідок крововиливу в черевну порожнину, чисельні переломи ребер, травматичний шок та зазначено, що результати аналізів відібраних проб крові на вміст алкоголю будуть надані на протязі 10 діб органам досудового слідства.
У зв'язку з тим, що за фактом смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 . Дружківським відділом поліції Національної поліції України порушено кримінальне провадження та проводяться слідчі дії за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 146, ч.2 ст. 121 КК України, були затримані у порядку ст. 208 КПК України військовослужбовці: старший сержант ОСОБА_13 , командир кулеметного відділення протитанково-кулеметного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини польова пошта НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_14 , навідник кулеметного відділення протитанково-кулеметного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини польова пошта НОМЕР_2 . 28 липня 2016 року Дружківським міським судом до ОСОБА_14 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області, тобто до 23.09.2016 включно. 29 липня 2016 року Дружківським міським судом до ОСОБА_13 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області, тобто до 23.09.2016 включно. Пояснення цих військовослужбовців в матеріалах службового розслідування відсутні.
Підсумовуючи вищевикладене, у акті службового розслідування зазначено, що на час його складання відповідачем зроблено висновок про те, що основними обставинами, які привели до смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , стали особиста недисциплінованість військовослужбовців солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_15 , солдата ОСОБА_14 , перевищення посадових повноважень з боку старшого СП «Депо» - старшим сержантом ОСОБА_13 та недотримання вимог нормативно-правових актів і неналежне виконання службових обов'язків щодо недопущення та профілактики вживання спиртних напоїв під час виконання обов'язків військової служби та в бойових умовах посадовими особами 2 мпр.
08.08.2016 командиром відповідача був прийнятий наказ №446 «Про результати службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ». Вказаний наказ за своїм змістом дублює зміст вищевказаного акту службового розслідування та має резолютивну частину, у якій командир відповідача наказує своїм підлеглим посилити профілактичну роботу з метою недопущення подібних випадків. Окрім того, вказаним наказом накладається дисциплінарне стягнення ОСОБА_7 .
Також, 23.08.2016 командиром відповідача був прийнятий наказ №250, в розділі №6 якого було зазначено, що солдата ОСОБА_2 , кулеметника 1 відділення 3 взводу 2 мотопіхотної роти, який загинув 25 липня 2016 року - виключити зі списків особового складу частини та зняти з всіх видів забезпечення. Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Підстава: Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 , видане Ковпаківським районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, лікарське свідоцтво про смерть №143, видане Донецьким обласним бюро судмедекспертизи 26 липня 2016 року.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що висновки відповідача, що смерть ОСОБА_2 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, є необґрунтованими з наступних обставин.
Так, позивач зазначає, що висновки відповідача щодо непов'язаності смерті ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби, які викладені в наказі №250 від 23.08.22016, в акті службового розслідування від 05 серпня 2016 року та наказі №446 від 08.08.2016, є помилковими та суперечать дійсним обставинам загибелі ОСОБА_2 , оскільки в порушення вимог наказу №82 МО України до складу комісії було включено командира роти майора - ОСОБА_6 та його заступника по роботі з особовим складом - ст. лейтенанта ОСОБА_7 , які несли персональну відповідальність за смерть ОСОБА_2 , не вжили заходів до припинення протиправних дій з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , утаїли від командування дійсні обставини загибелі ОСОБА_2 , зокрема те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цілий день вживали спиртні напої, а в перервах заходили до будівлі, де незаконно утримувався солдат ОСОБА_2 та катували його, заподіявши потерпілому численні тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть.
У зв'язку з цим, як вказує позивач, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які були зацікавленими особами в результатах службового розслідування і з метою уникнути особистої відповідальності за смерть підлеглого військовослужбовця, сфальсифікували результати службового розслідування - не мали права входити до комісії по службовому розслідуванню, у зв'язку з чим висновки цього акту не можна приймати до уваги. До того ж, позивач вказує на те, що з трьох членів комісії, дві особи ( ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ), складали більшість при прийнятті рішень.
Дійсною причиною загибелі солдата ОСОБА_2 , як зазначає позивач, стали протиправні дії інших військовослужбовців - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також укриття ними злочинів, вчинених ОСОБА_4 і Даниленком стосовно потерпілого ОСОБА_2 . Смерть ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинному зв'язку з протиправними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та є наслідком цих дій.
Зазначений висновок, як зазначає позивач, міститься також в обвинувальному акті від 21 лютого 2017 року, згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про вчинення злочинів за ст.ст.121 ч.2, ст.406 ч.3, ст.426-1 ч.4 КК України, наслідком яких стала смерть солдата ОСОБА_2 .
Згідно повідомлень військової прокуратури Донецького гарнізону та Військової служби правопорядку Донецького зонального відділу, солдат ОСОБА_2 до кримінальної та адміністративної відповідальності за будь-які правопорушення не притягувався.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №143 від 26 липня 2016 року, смерть ОСОБА_2 настала в господарській будівлі по АДРЕСА_2 .
Суд, частково задовольняючи позовні вимоги позивача, своє рішення обґрунтовує наступним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проведення службового розслідування з висновками якого фактично не погоджується позивач, урегульований Наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України» (далі - Інструкція).
Судом встановлено, що відповідач проводячи вищезазначене службове розслідування, допустив ряд порушень зазначеної Інструкції.
Так, відповідно до п.1.7 Інструкції, до участі у проведенні розслідування не повинні залучатися особи, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особи, які особисто зацікавлені в його результатах.
Суд зазначає, що відповідно до наказу відповідача від 25.07.2016 №428 «Про призначення службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 » до складу комісії по проведенню службового розслідування були залучені: голова - ОСОБА_10 , члени комісії - ОСОБА_11 та ОСОБА_7 . У той же час, відповідно до матеріалів справи, саме ОСОБА_7 о 15:00 год. 25.07.2016 проводив перевірку особового складу та виявив ОСОБА_2 у нетверезому стані. Вказана перевірка проводилась на підставі наказу ОСОБА_11 , окрім того, саме ОСОБА_11 виявив труп ОСОБА_2 . Вказані обставини вказують на можливість особистої зацікавленості вказаних осіб в результатах службового розслідування, а тому вказані посадові особи не повинні були залучатись до проведення службового розслідування.
Також, відповідно до розділу 3 Інструкції, розслідуванням повинно бути встановлено:
наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;
осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;
наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;
конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;
ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;
форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;
умови та причини, що сприяли правопорушенню;
чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
У той же час, в акті службового розслідування зазначено, що основними обставинами, які привели до смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , стали особиста недисциплінованість військовослужбовців солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_15 , солдата ОСОБА_14 , перевищення посадових повноважень з боку старшого СП «Депо» - старшим сержантом ОСОБА_13 та недотримання вимог нормативно-правових актів і неналежне виконання службових обов'язків щодо недопущення та профілактики вживання спиртних напоїв під час виконання обов'язків військової служби та в бойових умовах посадовими особами 2 мпр.
Суд вважає вказані висновки такими, що не відповідають вимогам розділу 3 Інструкції, а саме:
не було встановлено осіб, з вини яких трапилася подія (смерть ОСОБА_2 );
не було встановлено наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування та неправомірними діями військовослужбовця;
вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;
ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;
форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;
умови та причини, що сприяли правопорушенню;
чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
Так, суд зазначає, що у висновку експерта №133 Дружківського відділення судмедекспертизи, Донецьким бюро СМЕ, зроблені наступні висновки:
«1. При досліджені трупа ОСОБА_2 були виявлені ушкодження: забита рана правої скроневої області волосяної частини голови, садно лоба справа, садно орбіти лівого ока, садно в правій і лівій скроневій області обличчя, забита рана, тотальний синець з припухлістю правої вушної раковини, синці з сильними припухлостями повік правого і лівого ока, множині забиті ранки з припухлістю і синцем верхньої і нижньої губи, три великих крововилива в м'які покрови голови (в лобно-скроневій області справа, в тім'яної області в центрі, в лобно-скронево-потиличній області зліва), вогнищевий субарахноїдальний крововилив в скронево-тімяній області зліва, набряк м'якої мозкової оболонки та речовини головного мозку, з поодинокими периваскулярними мікрогеморагіями у розширених навколосудинних просторах, множині синці, множині подряпини грудної клітки і живота, множині прямі переломи ребер по багатьом анатомічним лініям (по передньо-пахвовій лінії зліва 5, 8, по білягрудинній лінії справа 3, 4, по передньо-пахвовій лінії справа 2, по середньо пахвовій лінії справа 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, по середньолопаточній лінії справа 2, 3, 4, по біляхребтовій лінії справа 2, 3, 4, 8, 9,10), множинні крововиливи на поверхні правого легеня, сліди крові в правій плевральній порожнині, гостра емфізем легень, крововиливи в очеревину, сальник і корінь брижі, рідка кров в черевній порожнині, садно лівої сідниці, два синця лівого стегна, синець правого стегна, садно правого колінного суглоба є округле, два синця правої гомілки, синець лівої гомілки.
2. Всі ушкодження прижиттєві та утворились з силою, достатньою для подолання спротиву тканин, незадовго до смерті, в якийсь короткий проміжок часу, виразити який в цифрах не представляється можливим.
3. Ці ушкодження утворились від багатьох, не менш чим від 30 ударних дій тупими предметами, якими могли бути і руки людини, і взуті ноги. Подряпини та якісь з синців могли утворитись і від ударів якимсь ножем, можливо і типа «Мачете».
4. Ушкодження голови і тулуба мають ознаки (небезпека для життя) тяжких тілесних ушкоджень. Садна і синці верхніх і нижніх кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
5. Множинність, характер і локалізація ушкоджень тіла в різних площинах, унеможливлює їх утворення при падінні з положення стоячи, як з прискоренням (після удару), так і без такого, і ударі о якісь тупі предмети.
6. Найімовірніше, при нанесені ушкоджень обличчя і груді, потерпілий знаходився обличчям і передньою поверхнею тіла до того, хто вдаряв, а при нанесені ушкоджень спині, потерпілий знаходився задньою поверхнею тіла до того, хто вдаряв. Це могло бути як у вертикальному, так і в горизонтальному його положенні. Ушкодження передньої поверхні тіла не могли бути заподіяні в його положенні лежачи обличчям вниз, спиною вгору, а ушкодження задньої поверхні тіла не могли бути заподіяні в його положенні лежачи на спині.
7. Смерть ОСОБА_2 стоїть в прямому причинному зв'язку з ушкодженнями і настала від тупої, комбінованої травми голови, тулуба і кінцівок, ведучою в яких була травма грудної клітини з множинними переломи ребер по багатьом анатомічним лініям, які ускладнились травматичним шоком.
8. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа ОСОБА_2 , виявлений етиловий спирт у концентрації 3,37 % у крові, 5,49 % у сечі; і не виявлені інші спирти.
Вказана концентрація етилового спирту в крові трупа ОСОБА_2 , за життя могла відповідати тяжкому алкогольному отруєнню. Тяжке алкогольне отруєння потерпілого, поза сумнівом, сприяло настанню смерті і прискорило її.».
Враховуючи вищевказаний висновок експерта, суд зазначає, що посилання відповідача, що основними обставинами, які привели до смерті ОСОБА_2 стала особиста недисциплінованість, у тому числі і ОСОБА_2 , висновками акту службового розслідування не підтверджується, більш того, вказаний акт службового розслідування не надає відповіді на основне питання, ким, та за яких умов були завдані тілесні ушкодження ОСОБА_2 , які стали причиною його смерті, так само і не встановлено, чи настала смерть ОСОБА_2 під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за потрібне визнати протиправним та скасувати розділ 6 наказу командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) по стройовій частині від 23.08.2016 №250 в частині встановлення, що смерть солдата ОСОБА_2 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за потрібне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (пп/2260) провести повторне службове розслідування стосовно загибелі 25.07.2016 солдата ОСОБА_2 , відповідно до вимог Наказу Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України».
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача видати накази в новій редакції про результати службового розслідування і про виключення із списків особового складу ОСОБА_2 у зв'язку із смертю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, суд вважає передчасними, оскільки на даний час відповідачем не проведено службове розслідування з дотриманням вимог Інструкції.
Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати окремі положення наказу командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) №446 від 08.08.2016 за результатами службового розслідування, в якому зазначено, що «... обставинами, які привели до смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 стали особиста недисциплінованість військовослужбовця ОСОБА_2 », суд зазначає, що вказаний наказ не порушує прав позивача та не встановлює будь-яких обставин з предмету дослідження даної справи.
Так, вказаний наказ у описовій частині дублює висновки акту службового розслідування, а в резолютивній частині не визначає жодних розпорядчих висновків відповідача щодо обставин смерті ОСОБА_2 , тобто відповідач не приймає жодного рішення, яке б порушувало права та інтереси позивача.
Вказаним наказом визначається виключно організаційно-розпорядчі заходи для службовців відповідача, за винятком оголошення зауваження ОСОБА_7 , яке не порушує права позивача.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача визнати протиправною бездіяльність відповідача - командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ), яка полягає у відмові внести зміни до службових документів (акту службового розслідування, наказів) в частині визначення дійсних причини та обставин загибелі солдата ЗСУ ОСОБА_2 та виключення його із списків особового складу, суд зазначає, що вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до КАС України, рішення суду повинно мати ефективний засіб для відновлення порушеного права позивача. У даній справі відновлення порушеного права позивача відбувається шляхом задоволення позовних вимог позивача щодо скасування частково наказу №250 від 23.08.2016 та зобов'язання відповідача провести повторну службову перевірку з дотримання вимог Інструкції.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов'язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт.
При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконувати в рамках законодавства.
Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп/2260) про визнання бездіяльності протиправною, визнання такими, що не відповідають дійсності, наказів та відомостей, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розділ 6 наказу командира в/ч п/п НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ) по стройовій частині від 23.08.2016 №250 в частині встановлення, що смерть солдата ОСОБА_2 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (пп/2260) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) провести повторне службове розслідування стосовно загибелі 25.07.2016 солдата ОСОБА_2 .
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько