20 лютого 2020 р. Справа № 480/5331/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 49 239,54 грн, в тому числі: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості в сумі 9 359,80 грн, з орендної плати з фізичних осіб в сумі 7 048,61 грн, з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 941,73 грн, за платежем "адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в сумі 31 889,40 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач самостійно узгодив податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, з орендної плати з юридичних осіб, з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, які виникли внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою суду від 21.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
Відповідач повідомлявся за адресою платника податків 27.12.2019, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Вивчивши докази, суд визнає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач в період з 25.09.2013 по 30.08.2019 була зареєстрована як фізична особа - підприємець.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були подані податкові декларації з орендної плати з фізичних осіб:
- № 9023245043 від 16.02.2018, якою визначено грошове зобов'язання у розмірі 2 823,55 грн (а.с. 28-30);
- № 1473315 від 02.02.2019, якою визначено грошове зобов'язання у розмірі 4 179,69 грн (а.с.25-27). Сума залишається несплаченою.
Також, головним управлінням ДФС у Сумській області було винесено податкові повідомлення - рішення:
- 14.05.2018 № 6852-18, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 4808,80 грн (а.с. 24);
- 08.04.2019 № 0004783-5113-1803, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 1456,16 грн (а.с. 21);
- 08.04.2019 № 0004784-5113-1803, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 3 449,36 грн (а.с. 21);
- 08.04.2019 № 0004785-5113-1803, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 1 915,48 грн (а.с. 21).
20.11.2018 ОСОБА_1 була подана податкова декларація акцизного податку № 57083430, якою самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 941,73 грн (а.с. 39-41).
На підставі акту про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 09.07.2019 № 793/18-28-40-01/ НОМЕР_1 головним управлінням ДФС у Сумській області були винесені податкові повідомлення - рішення від 06.09.2019:
- № 0001493201, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 31379,40 грн (а.с. 31);
- № 0001503201, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 510 грн (а.с. 32).
Враховуючи, що відповідачем не було сплачено у встановлені строки узгоджене грошове зобов'язання, відповідно до п. 129.1 ст. 129 ПК України була нарахована пеня з орендної плати з юридичних осіб в сумі 45,43 грн.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України до обов'язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
За приписами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 даного Кодексу органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За приписами підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що грошове зобов'язання відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості узгоджено самостійно та складає 9359,80 грн.
Відповідно до пунктом 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно п. 288.7 ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
За правилами пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вказане положення, на податкову відповідача була направлена податкова вимога від 05.12.2018 № 3745-51, яка була вручена 21.12.2018 (а.с. 13).
Відповідно до довідки - розрахунку суми податкового боргу заборгованість відповідача залишається не сплаченою на загальну суму 49239,54 грн, в тому числі: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості складає 9359,80 грн; з орендної плати з фізичних осіб в сумі 7003,18 грн. ( пеня - 45,43 грн), акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 941,73 грн, за платежем "адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в сумі 31 889,40 грн.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг в сумі 49 239,54 грн, в тому числі:
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 9359,80 грн на розрахунковий рахунок № 358999980000031415512018474, отримувач - УК Великописарівський район/отг Кириківка, код отримувача 36524114, банк отримувача Казначейство України, МФО ОДЕРЖУВАЧА 899998;
- з орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900) в сумі 7048,61 грн на розрахунковий рахунок № 198999980000033217815018474, отримувач-УК Великописарівський район, об'єднана територіальна громада Кириківка, код отримувача 36524114, банк отримувача Казначейство України, МФО одержувача 899998;
- з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040000) в сумі 941,73 грн на розрахунковий рахунок № 178999980000031418531018474, отримувач-УК Великописарівський район, об'єднана територіальна громада Кириківка, код отримувача 36524114, банк отримувача Казначейство України, МФО одержувача 899998;
- за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код платежу 21081500) в сумі 31 889,40 грн на розрахунковий рахунок № 9389999800000314111561018474, отримувач-УК Великописарівський район, об'єднана територіальна громада Кириківка, код отримувача 36524114, банк отримувача Казначейство України, МФО одержувача 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал