06 лютого 2020 року м. Рівне №460/3142/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дубенського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому позивач просить суд визнати незаконним рішення відповідача від 19.07.2019 №3/02.7-23 та встановити позивачу необхідний для отримання пенсії стаж роботи у період здійсненням ним підприємницької діяльності за період з 1992 по 1998 рік.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 1992 по 1998 роки працював в приміщенні магазину Дубенторгу та, як підприємець, сплачував всі необхідні податки, збори, інші загальнообов'язкові платежі. Зазначає, що у зв'язку з необхідністю встановлення пенсійного стажу він звертався до відповідних державних органів та установ за підтверджуючими документами сплати сум загальнообов'язкових платежів, однак не отримав такі документи у зв'язку з їх знищенням. В той же час, позивач аргументує відсутність записів про трудову діяльність у період з 1992 по 1998 роки у його трудовій книжці безпосереднім здійсненням ним підприємницької діяльності.
Разом з тим, на підставі п. 2 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, позивач вказує, що його страховий стаж може бути підтверджений показаннями свідків.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити повністю.
Представник відповідача подав відзив на позов у якому зазначив, що записами у трудовій книжці осіб, що працювали разом з позивачем не підтверджується, що вони знали останнього по спільній з ним роботі на одному підприємстві, установі організації або в одній системі за період з 1992 по 1998 роки. А оскільки позивачем не подані документи про підтвердження стажу роботи у період з 1992 по 1998 роки, а також відсутні відповідні відомості з архівних установ, то представник відповідача вказує на відсутність правових підстав для зарахування до загального страхового стажу період провадження ним підприємницької діяльності.
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволені позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №460/3142/19. Розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
У відповідності до ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 неналежного відповідача - Дубенський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області замінено на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дали показання та вказали, що у період їхньої роботи у магазині Дубенторгу також працював ОСОБА_1 майстром з ремонту годинників.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши показання свідків, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 23.01.1992 (а. с. 11). За наявними у відповідача даними позивач зареєстрований в підсистемі реєстру страхувальників ДРСС як суб'єкт підприємницької діяльності з 05.11.1993 по 22.03.2011.
За результатами розгляду заяви позивача відповідачем прийняте рішення №3/02.7-23 від 19.07.2019, яким фактично відмовлено у зарахуванні ОСОБА_1 до загального страхового стажу період провадження ним підприємницької діяльності у магазині Дубенторгу за період з 1992 по 1998 роки.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 3-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску)
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків.
Наявними в матеріалах справи довідкою Дубенської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 20.11.2018 (а. с. 12), відповіддю Комунальної установи «Об'єднаний трудовий архів Дубенського району Рівненської області» від 14.08.2019 №89/01-16 (а. с. 13), відповіддю Дубенської міської ради від 23.08.2019 №3287/05-02-19/19 (а. с. 14), відповіддю Державного архіву Рівненської області від 06.08.2019 №Ш-13/01-27/19, відповіддю ГУ ДПС у Рівненській області від 17.12.2019 (а. с. 44) констатується об'єктивна неможливість документального підтвердження позивачем здійснення ним підприємницької діяльності у порядку, визначеним підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Оскільки позивач, починаючи з 23.01.1992 по 1998 рік включно, був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, то відповідно у його трудовій книжці відсутні записи про трудову діяльність.
Разом з тим, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дали показання та вказали, що у період їхньої трудової діяльності продавцем у торговому домі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (колишнє приміщення магазину Дубенторгу) ОСОБА_1 постійно здійснював підприємницьку діяльність у цьому ж приміщенні, працюючи майстром з ремонту годинників.
Обставини трудової діяльності свідків у торговому домі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (колишнє приміщення магазину Дубенторгу) підтверджується відповідними записами у їх трудових книжках (а. с. 17-19).
Отже, за відсутності у трудовій книжці позивача необхідних записів, документального підтвердження про наявний стаж, а також відсутності відповідних архівних даних, суд приходить до висновку, що в даному випадку показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про факт здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, працюючи майстром з ремонту годинників у приміщенні торгового дому « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (колишнє приміщення магазину Дубенторгу), є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами для установлення трудового стажу ОСОБА_1 .
Разом з тим, копіями трудових книжок свідків (а. с. 17-19) підтверджено, що вони здійснювати трудову діяльність у торговому домі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (колишнє приміщення магазину Дубенторгу) у період з 27 вересня 1993 року по 06 жовтня 1998 року.
Враховуючи те, що під час дачі показань свідки зазначити, що саме у період їх трудової діяльності у вказаному вище приміщені вони можуть підтвердити факт здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, працюючи майстром з ремонту годинників, то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зарахування до його загального трудового (страхового) стажу період провадження ним підприємницької діяльності з 27 вересня 1993 року по 06 жовтня 1998 року.
Крім того, при розгляді справи судом береться до уваги та обставина, що позивач позбавлений можливості подачі документальних доказів здійснення ним підприємницької діяльності, факту сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів з об'єктивних причин, в тому числі у зв'язку зі знищенням та відсутності в уповноважених органів таких документів.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтується його рішення про відмову у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 період провадження ним підприємницької діяльності.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19 липня 2019 року №3/02.7-23 та зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 період провадження ним підприємницької діяльності з 27 вересня 1993 року по 06 жовтня 1998 року.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19 липня 2019 року №3/02.7-23 щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до загального страхового стажу період провадження ним підприємницької діяльності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період провадження ним підприємницької діяльності з 27 вересня 1993 року по 06 жовтня 1998 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 17 лютого 2020 року.
Суддя Щербаков В.В.