Справа № 420/3891/19
20 лютого 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» про визнання протиправними та скасування постанов, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.06.2019 року у ВП №59279918, про відкриття виконавчого провадження №59279918 від 07.06.2019 року, про арешт коштів боржника від 07.06.2019 року у ВП №59279918.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
При цьому, 10 лютого 2020 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі про відшкодування витрат на правову допомогу при розгляді судової справи № 420/3891/20 в сумі 9381,20 грн. шляхом стягнення зазначеної суми з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі, зокрема щодо судових витрат, якщо вказане питання не було вирішено.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно із ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що заяви про надання до суду доказів здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, до закінчення судових дебатів, чи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, як то передбачено ч.7 ст.139 КАС України, позивачем не надавалося.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.7 ст.139 КАС України.
Керуючись, ст. 132, 134, 139, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення витрат на правову допомогу - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида