Справа № 522/1483/20
20 лютого 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань МВС України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2020 року, адміністративну справу №522/1483/20, за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань МВС України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про:
зобов'язання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надати обґрунтовану відповідь на отримані листи від полковника поліції Шалапського Андрія Івановича, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківських сферах та зовнішньоекономічній діяльності управління захисту економіки в Одеській області;
зобов'язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України провести підполковнику поліції ОСОБА_1 , старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківських сферах та зовнішньоекономічній діяльності управління захисту економіки в Одеській області, перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням вислуги років в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах поліції та компенсації за невикористану додаткову відпустку - направлено за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.
Зокрема, у порушення п.2 ч.5 статті 160 КАС України, ОСОБА_1 не зазначено: поштового індексу позивача, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін.
Також, згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України стосовно представника, що адвокатом Дашковською Д.І., не виконано.
Слід зазначити, що відповідно до п.8 ч.1 статті 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів «Про ліквідацію територіального органу Національної поліції» №841 від 02 вересня 2019 року, ліквідовано як юридичну особу публічного права Департамент захисту економіки як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.. Національна поліція забезпечує здійснення функцій і повноважень Департаменту захисту економіки.
Враховуючи вищевикладене, позивачу належить визначитися з суб'єктом владних повноважень, до якого звернуто позовні вимоги та вірно зазначити відповідача по справі.
Суд зазначає, що відповідно до статті 48 частини 3 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до частини 5 статті 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Крім того, у порушення п.4 ч.5 статті 160 КАС України, позивачем не чітко викладено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
Статтею 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
Вищевказане прямо кореспондується зі статтею 245 КАС України.
Проте, ОСОБА_1 , просить суд зобов'язати надати обґрунтовану відповідь на отримані листи не зазначаючи при цьому - які саме листи, їх реквізити, тощо. У тексті позовної заяви взагалі відсутнє посилання на протиправність дій відповідачів щодо розгляду листів (заяв) позивача.
У порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивач виклав обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують викладені обставини. Зокрема, копій листів про які йдеться у прохальній частині, позивачем до суду не надано.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Позивачем не було надано достатньо доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, згідно статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Суд не вбачає підстав розгляду позовних вимог щодо ненадання відповіді на листи та зобов'язання провести перерахунок і виплату грошового забезпечення в одному позовному провадженні.
Крім того, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останньому було виплачено компенсацію за невикористану відпустку, проте, позивач не згоден з розрахунком вислуги років за весь час роботи в органах поліції, що у свою чергу впливає на розмір грошового забезпечення та розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Суд зазначає, що якщо позивачем оскаржуються дії відповідачів, що пов'язані з проходженням та звільненням ОСОБА_1 , з публічної служби, то статтею 122 КАС України (частина 5), визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби - встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 , було звільнено -05.12.2019 року. З позовною заявою до Приморського районного суду м. Одеси позивач звернувся - 28.01.2020 року, тобто з пропуском встановленого законодавством місячного строку.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить чітко зазначити зміст позовних вимог та у разі звернення до суду з підстав проходження та звільнення з публічної служби надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів на підтвердження їх поважності.
Суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази у копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно змісту вказаної статті позивач повинен засвідчити кожен доказ, оригінал якого знаходиться у нього.
Крім того, Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року, який відповідно до його п.п. 1.1, 1.2 поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності, - встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис); відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи (пп. 5.26, 5.27 ДСТУ 4163-2003).
У порушення зазначених норм, позивачем до позовної заяви не надано належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви.
Всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не зазначено місцезнаходження оригіналів доказів доданих до позовної заяви.
Крім того, у порушення п.9 ч.5 статті 160 КАС України, у тексті позовної заяви відсутнє обґрунтування, з посиланнями на норми діючого законодавства протиправності бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
Також, відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.11 ч.5 статті 160 КАС України). Позивачем зазначено лише про не подання позову до Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене та кількість заявлених ОСОБА_1 , позовних вимог немайнового характеру, позивачеві належить надати до Одеського окружного адміністративного суду докази сплати судового збору у розмірі 1681,60 гривень (оригінал).
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA338999980313181206084015005;Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних, засвідчених належним чином доказів по справі, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів поважності причин його пропуску, власного письмового підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, доказів сплати судового збору у розмірі 1681,60 гривень (оригінал).
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань МВС України (65048, м. Одеса, вул. Осіпова 23), Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця 10), про зобов'язання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надати обґрунтовану відповідь на отримані листи від полковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківських сферах та зовнішньоекономічній діяльності управління захисту економіки в Одеській області; зобов'язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України провести підполковнику поліції ОСОБА_1 , старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківських сферах та зовнішньоекономічній діяльності управління захисту економіки в Одеській області, перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням вислуги років в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах поліції та компенсації за невикористану додаткову відпустку - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.