19 лютого 2020 р. № 400/4291/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030 Начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бакай Л.А., вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
про:визнання дій протиправними; визнання протиправною та скасування постанови від 18.11.2019 р. ВП № 59720248; встановлення відсутності компетенції,
Позивач звернувся до суду з позовом до Центрального відділу ДВС м. Миколаєві Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, начальника Центрального відділу ДВС м.Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Бакай Л.А. про визнання дій начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Бакай Л.А. протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 18.11.2019 ВП № 59720248, встановити відсутність компетенції(повноважень) суб'єкта владних повноважень-начальника Центрального відділу ДВС м.Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Бакай Л.А.на скасування договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал» від 18.09.2019 та акта приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал» від 20.09.2019.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що постанова від 18.11.2019 є протиправною, оскільки державний виконавець Левицька В.Ю. при здійсненні виконавчого провадження не порушувала ч.2 ст.57 Закону України « Про виконавче провадження». Отримані від реалізації частки ОСОБА_2 кошти були направлені на повне погашення боргів за рішенням суду, виконавчого збору, витрат і виконавчі провадження були закриті, у зв'язку з повним та фактичним виконанням рішень в порядку п.9 ч.1 ст.39 Закону України « Про виконавче провадження». Відповідно до ч.3 ст.74 Закону України « Про виконавче провадження» начальнику відділу не надані повноваження скасовувати договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі, оскільки договір купівлі-продажу це правочин, а не процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем.
Відповідач, надав суду відзив на позовну заяву, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач не зазначив у позові, в чому саме полягає його порушене право, тому право позивача не підлягає захисту, оскільки не є порушеним.
Ухвалою суду від 14.01.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 надав суду пояснення, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки державним виконавцем вчинено відчуження належної йому частки в ТОВ «К-Термінал» з порушенням вимог Закону України « Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю», тому відповідачем правомірно прийнято рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Після надання пояснень сторонами, третьою особою та представником третьої особи в судовому засіданні, яке відбулось в режимі відеоконференції 11.02.2020, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив:
На примусовому виконанні Центрального ДВС перебувало зведене виконавче провадження ВП № 59720248 у складі ВП № 54380308 з примусового виконання постанови управління ДАБІ у Миколаївській області № 61 від 15.05.2017 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 13600, ВП № 59580068 з примусового виконання постанови адміністративної комісії Центрального району Миколаївської міської ради № 253 від 13.03.2019 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 3400 грн.
Постановою від 13.08.2019 винесена постанова про опис та арешт майна боржника, а саме корпоративних прав засновника юридичної особи ТОВ «К-Термінал», що належали ОСОБА_2 .
Позивач придбав у власність частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал», що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.09.2019. Після оплати договору, був складений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал» від 20.09.2019.
Постановою державного виконавця від 20.09.2019 виконавче провадження було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з повним та фактичним виконанням.
У постанові начальника Центрального відділу ДВС від 18.11.2019 відповідно до ст.74 Закону України « Про виконавче провадження» зазначено, що:
1). Дії державного виконавця Левицької В.Ю. під час здійснення зведеного виконавчого провадження ВП № 59/20248 визнати такими, що вчинені з порушенням вимог ч.1 ст.18,ч.2 ст.57, п.9 ч.1 ст.39 Закону України « Про виконавче провадження»,
2) Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №54380308 від 20.09.2019,
3) Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №59580068 від 20.09.2019,
4) Скасувати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал» від 18.09.2019, складений державним виконавцем Левицькою В.Ю. та підписаний ОСОБА_3 В ОСОБА_4 П.
5) Скасувати акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал» від 20.09.2019, складений державним виконавцем Левицькою В.Ю. та підписаний Балєвим В.П.
6) Державному виконавцю ОСОБА_5 в строк до 18.11.2019 вжити заходів відповідно до ст.41 Закону України « Про виконавче провадження», а у подальшому вжити заходів щодо усунення порушень законодавства з урахуванням вимог Закону України « про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404.
Відповідно до ч.3 ст.74 Закону України « Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Відтак, начальник ДВС відповідно до ст.74 Закону № 1404 має повноваження скасовувати постанови та інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем.
Згідно з п.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідач у судовому засіданні надав суду пояснення, що договір купівлі-продажу та акт приймання передачі були скасовані, оскільки це процесуальні документи, які були прийняті державним виконавцем у виконавчому провадженні. Але відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, на якого відповідно до ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не зазначено, якими нормами права договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі віднесено до процесуальних документів.
Скасування відповідачем договора купівлі - продажу від 18.09.2019 та акта приймання передачі від 20.09.2019 порушує права власності позивача, яке він отримав в результаті укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал», тому позовні вимоги в частині скасування п.4,5 постанови від 18.11.2019 належить задовольнити.
Стосовно скасування постанови від 18.11.2019 в іншій частині суд зазначає наступне:
За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Обов'язковою умовою визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Позивач не довів суду, яким чином порушуються його права скасуванням постанов про закінчення виконавчого провадження, оскільки позивач не є учасником виконавчого провадження. Також не зазначив , яким постанова порушує його права в частині визнання дій державного виконавця Левицької В.Ю. під час здійснення зведеного виконавчого провадження такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України « Про виконавче провадження», тому постанова від 18.11.2019 в іншій частині скасуванню не підлягає.
Позовні вимоги в частині визнання дій начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Бакай Л.А. протиправними задоволенню не підлягають, оскільки дії суб'єкта вданих повноважень знаходять своє відображення у рішенні, визнання якого протиправним та скасування і буде належним способом захисту прав позивача.
Позовні вимоги в частині встановлення відсутність компетенції(повноважень) суб'єкта владних повноважень-начальника Центрального відділу ДВС м.Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Бакай на скасування договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал» від 18.09.2019 та акта приймання -передачі частки у статутному капіталі ТОВ «К-Термінал» від 20.09.2019 задоволенню не підлягають з огляду на таке:
Визнання відсутності компетенції- це компетенційний спір, який може виникати внаслідок різного тлумачення суб'єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління.
Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір. А завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства є розв'язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.
Позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою. Позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб'єктами владних повноважень та належним способом захисту є оскарження постанови від 18.11.2019. Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 05.07.2019 у справі № 802/833/17-а.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до задоволених вимог на підстав ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 35065742) , Начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бакай Л.А. (вул. Артилерійська, 18,Миколаїв, 54030 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати п.4,5 постанови від 18.11.2019 ВП № 59720248.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 35065742) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.), сплачений квитанцією № 34029 від 28.11.2019.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко