м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
24.07.2007 року Справа № 8/519
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Лазненко Л.Л.
суддів Медуниці О.Є.
Перлова Д.Ю.
при секретарі
судового засідання Черніковій Я.В.
за участю представників сторін
від позивача не прибув
від відповідача Шарій О.А., дов. №86 від 01.12.2006
від ППВР ГУЮ не прибув
Розглянувши
апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень
Головного управління юстиції у Луганській
області, м. Луганськ
на ухвалу в порядку статті 1212 ГПК України
господарського суду Луганської області
від 24.05.07
у справі № 8/519 (суддя -Доманська М.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Азовмашсервіс», м. Маріуполь
до відповідача Державного підприємства «Попаснянський
вагоноремонтний завод»,
м. Попасна Луганської області
про стягнення 1000534 грн. 46 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.05.2007 року по справі №8/519 задоволена скарга №108-10 від 11.04.2006 року, подана в порядку статті 1212 Господарського процесуального кодексу України та визнані неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Луганській області (далі ППВР ГУЮ у Луганській області) в частині переутримання виконавчого збору в сумі 1564 грн. 08 коп. згідно постанові Державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору при виконанні наказу господарського суду Луганської області №8/519.
Понад з цим, визнані неправомірними дії ППВР ВДВС Луганського ОУЮ по переутриманню виконавчого збору в сумі 1564 грн. 08 коп. по постанові Державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору при виконанні наказу господарського суду Луганської області №8/519.
Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Луганській області оскаржив цю ухвалу та вказав у апеляційній скарзі без номеру та дати по справі № 8/519, що ухвала суду є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, з чого має бути «відмінена», а за прийнятим новим «рішенням», скаргу ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод» № 108-ю від 11.04.2006 треба залишити без задоволення.
За доводами апеляційної скарги постанова про стягнення виконавчого збору боржником не оскаржувалася, що свідчить про згоду ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод» з даним виконавчим документом.
На думку апелянта, підрозділ примусового виконання рішень виконував дану постанову про стягнення виконавчого збору, яка відповідає вимогам законодавства.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.07.2007 для розгляду апеляційної скарги підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Луганській області без дати на ухвалу господарського суду Луганської області від 24.05.2007 у справі №8/519, керуючись статтею 28 Закону України «Про судоустрій України», призначено судову колегію у складу: головуючого судді -Лазненко Л.Л., суддів -Медуниці О.Є., Перлова Д.Ю.
Ухвалою від 02.07.2007 р. судовою колегією порушено апеляційне провадження по справі № 8/519.
Позивач у справі та заявник апеляційної скарги без поважних причин не прибули в судове засідання 24.07.2007 р. та не сповістили суд про причину неявки.
З матеріалів справи вбачається, що вищевказані учасники судового процесу належним чином обізнані про час, день, місце розгляду апеляційної скарги (поштові повідомлення про вручення поштового відправлення № 3892082, 3892066).
Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає можливим розглядати по суті апеляційну скаргу, а згідно статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія визначила, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої по справі ухвали відсутні з наступного.
Як повно та всебічно досліджено судом першої інстанції, що знайшло своє підтвердження в апеляційній інстанції 27.01.04 господарським судом Луганської області прийнято рішення по даній справі про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 759000 грн. 00 коп., пені у сумі -1534 грн. 46 коп., витрат по державному миту -1700 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та видано наказ на примусове виконання даного рішення.
Державним виконавцем, на виконання наказу №8/519 від 09.02.04, відповідно до вимог ст.ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою встановлений строк для добровільного виконання рішення суду до 28.02.04.
У зв»язку з невиконанням судового рішення добровільно у встановлений строк на початку березня 2004 винесена постанова про стягнення з боржника відповідно до ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого збору в розмірі 10% від суми, яка стягується, - 76235 грн. 24 коп.
Дане виконавче провадження було закінчено 21.06.06, про що свідчить постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області (а.с.9 том ІV).
Згідно даної постанови державною виконавчою службою стягнута в примусовому порядку 744344 грн. 73 коп., 18007 грн. 73 коп. боржником сплачено стягувачу самостійно згідно платіжного доручення №18299/4147 від 01.06.06, виконавчий збір у сумі 75973 грн. 27 коп. у повному обсязі перерахована до бюджету.
Відповідач у скарзі не оспорює постанову Державної виконавчої служби від про стягнення виконавчого збору, а оскаржує дії Державної виконавчої служби по стягненню і розподілу виконавчого збору.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що виконавчий збір стягується в розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
Це кореспондується з приписами ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, виходячи з норми ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується не у розмірі, визначеному у постанові про стягнення виконавчого збору, а у розмірі 10% від фактично стягнутої в примусовому порядку Державною виконавчою службою суми.
Право суб'єктивного тлумачення приписів закону діючим законодавством не надано Державній виконавчий службі у тому числі при неоскарженні боржником постанови про стягнення виконавчого збору у сумі, що дорівнюється сумі, зазначенії в наказі, оскільки, згідно постанови від 21.06.06 про закінчення виконавчого провадження за наказом №8/519 Державною виконавчою службою в примусовому порядку стягнуто 744344 грн. 73 коп. боргу, а 18007 грн. 73 коп. боржником сплачено в добровільному порядку.
Враховуючи викладене, зміст ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір з боржника підлягає стягненню у розмірі 10% від стягнутої Державною виконавчою службою в примусовому порядку суми, що складає 74434 грн. 47 коп.
Таким чином, виконавчий збір в сумі 1564 грн. 08 коп. переутриманий саме ППВР ВДВС Луганського ОУЮ до передачі відповідного виконавчого провадження до ВПВР ДВС Луганської області.
За таких обставин, судом першої інстанції правомірно визначено, що скарга відповідача про визнання неправомірними дій ППВР ВДВС Луганського ОУЮ по переутриманню виконавчого збору в сумі 1564 грн. 08 коп. по постанові Державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору при виконанні наказу господарського суду Луганської області № 8/519 обґрунтована і підлягає задоволенню.
Судова колегія вважає доцільним зазначити, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарськими судами не порушуються нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби.
Саме з цього, коли заявник відмовляється від частини вимог за скаргою, поданої в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, тобто не в рамках позову, судом має це враховуватися та не визначатися стосовно цих вимог за скаргою, а не припиняти провадження, яке, взагалі за скаргою, не порушувалося.
Судом першої інстанції з законних підстав і обґрунтуванно визначено, що дії ППВР ВДВС Луганського обласного управління юстиції по переутриманню виконавчого збору в сумі 1564 грн.08 коп., відповідно до постанови Державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору при виконанні наказу господарського суду Луганської області №8/519 неправомірні та задоволено скаргу в цій частині.
В судовому засіданні оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 24.05.2007 у справі №8/519 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 24.05.2007 у справі №8/519 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.Л. Лазненко
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Д.Ю. Перлов