18.02.2020
ЄУН 337/4830/19
Провадження № 1-кп/337/121/2020
18 лютого 2020 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
22.09.2019 приблизно о 00 год. 05 хв. ОСОБА_5 , маючи умисел на грабіж, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення, перебуваючи у дворі буд. АДРЕСА_2 , схопив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , руками за шию, повалив на землю та наніс потерпілій близько 10 ударів правою рукою в область голови та обличчя зліва.
Після чого, ОСОБА_5 заволодів майном ОСОБА_4 , а саме: сумкою синього кольору, яка для потерпілої матеріальної цінності не становить; сумкою чорного кольору, яка для потерпілої матеріальної цінності не становить; мобільним телефоном «Xiaomi Redmi 6А», вартістю 2750 грн.; ліхтарем чорного кольору «Police 1000W» вартістю 50 грн., а також, паспортом гр. України на ім'я ОСОБА_4 , ідентифікаційним номером на ім'я ОСОБА_4 , іконами, карткою «Приватбанк», карткою «А-банк», які для потерпілої матеріальної цінності не становлять, та зник з місця вчиненого злочину, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2 тис 800 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину повністю визнав, щиро розкаявся у скоєному та пояснив суду, що 22.09.2019 року близько півночі він проходив біля будинку №21 по вул. Василя Сергієнка в м. Запоріжжя. Він був у стані алкогольного сп'яніння. На лавці в дворі будинку він побачив потерпілу ОСОБА_4 . Він схопив її за шию, повалив на землю та наніс їй чисельних ударів рукою. Після цього забрав дві сумки потерпілої та зник.
Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 22.09.2019 року о півночі вона знаходилась на дитячому майданчику у дворі будинку АДРЕСА_2 . Вона сиділа на лавці, в цей час раніше невідомий їй ОСОБА_5 взяв її за шию та повалив на землю, він вдарив її декілька разів правою рукою. Після цього забрав її сумки та втік. Через деякий час працівники поліції повернули їй викрадені речі.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз'яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненому злочині в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, де характеризується задовільно, не одружений, має неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
Суд також враховує думку прокурора, який просив суд призначити покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробовуванням та думку потерпілої, яка просила суд суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його свободи.
Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробовуванням, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
-мобільний телефон, ліхтар, документи, банківські картки, та інше майно, передане на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - залишити їй за належністю.
Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1