Ухвала
Іменем України
26 липня 2007 року
Справа № 2-24/2252-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Градової О.Г.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Булат Костянтин Миколайович, довіреність № 1550/9/10-0 від 10.02.07; Луговець Катерина Іванівна, довіреність № 67/10 від 04.07.07
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 07.05.2007 по справі № 2-24/2252-2007А
за позовом Підприємства "Кримфарма" (вул. М. Залкі, 19-а, кв. 30, Сімферополь, 95053)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
За результатами комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства підприємством «Кримфарма» за період з 01.01.2005 по 30.06.2006 (акт перевірки № 6541/23-6/24507005 від 14.12.2006) податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0018322301/0 від 27.12.2006 про донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 260198,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 69528,00 грн., та № 0000343500/0 від 27.12.2006 про донарахування податку на додану вартість у сумі 137834,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 68917,00 грн.
Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, платником податків порушені вимоги підпункту 5.3.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997, а саме: підприємство зависило валові витрати у першому кварталі 2005 року на 26800 грн. та за перше півріччя 2006 року на 1013992,00 грн., внаслідок включення до складу валових витрат сум, які не пов'язані із господарською діяльністю позивача. Також, на думку відповідача, позивачем порушено підпункт 7.4.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: занижено суму податку на додану вартість у лютому-квітні 2006 року на 137834,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 у справі № 2-24/2252-2007А (суддя Колосова Г.Г.) позов задоволено у повному обсязі.
При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат суму за надані приватним підприємцем Васькіним І.А. юридичні послуги та витрати у сумі 1013992,00 грн., пов'язані з придбанням товарів та наданням маркетингових послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Дафна-Сервіс-АКП», та не знайшов порушень вимог 7.4.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідач оскаржує постанову суду у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Так, апелянт зазначає, що позивач укладав угоди з товариством з обмеженою відповідальністю «Дафна-Сервіс-АКП», які не мають юридичної сили, оскільки установчі документи останнього були визнані недійсними. Таким чином, на думку податкового органу, відповідні витрати не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Також, оскільки визнане недійним у судовому порядку свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна-Сервіс-АКП», останній не мав права на нарахування податку на додану вартість і виписку податкових накладних.
Доводи апеляційної скарги мотивовані також іншими обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, не маючими значення для вирішення справи.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 26.07.2007 року у зв'язку із зайнятістю судді Волкова К.В. у іншому судовому процесі у складі колегії було замінено суддю Волкова К.В. на суддю Черткову І.В..
Судова колегія, розглунивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.3.9. статті 5 вищеназваного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, що також знайшло підтвердження у акті перевірки, надання позивачу юридичних послуг підтверджується актами виконаних робіт від 31.01.2005, від 28.02.2005, від 30.03.2005. Здійснення позивачем господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Дафна-Сервіс-АКП» підтверджується податковими накладними, рахунками. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, укладені угоди не оскаржені, у судовому порядку недійсними не визнані, а тому їх не можна вважати такими, що не відповідають вимогам Закону.
Крім того, які-небудь докази того, що послуги, надані позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Дафна-Сервіс-АКП» або приватним підприємцем Васькіним І.А., використані не у власній господарській діяльності підприємства «Кримфарма», податковим органом не надані.
Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо таких доказувань покладений на орган владних повноважень.
Відповідно до підпункту 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував в оплату за товар товариству з обмеженою відповідальністю «Дафна-Сервіс-АКП» суму 1212493,00 грн. До складу податкового кредиту позивачем включено 137834,00 грн. податку на додану вартість від вартості товарів та послуг, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна-Сервіс-АКП» на суму 826999,00 грн., що відображено у деклараціях по податку на додану вартість.
Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач, отримавши від продавця податкові накладні, оформлені у встановленому порядку, правомірно включив суму податку на додану вартість у податковий кредит, оскільки подальше визнання нечинними установчих документів підприємства-продавця не може впливати на податковий кредит покупця, так як він про даний факт не знав та й не міг знати.
При даних обставинах, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 у справі № 2-24/2252-2007 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді О.Г. Градова
І.В. Черткова
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Казанова