Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №826/6944/17
адміністративне провадження №К/9901/62110/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/6944/17
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Файдюка В.В., Кучми А.Ю.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, ДПП), в якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ ДПП від 18 квітня 2017 року №706 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
1.2 визнати протиправним та скасувати наказ ДПП від 16 травня 2017 року №160о/с в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
1.3 поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції у місті Борисполі ДПП;
1.4 стягнути з ДПП на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 51 942 грн,50. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот сорок дві гривні п'ятдесят копійок).
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем всупереч встановленого законодавством України порядку та з грубим порушенням правил законодавства проведено службове розслідування і притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
3. Відповідач проти позову заперечив, виходячи з того, що в ході службового розслідування встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у справі №756/4206/17.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом ДПП Національної поліції України "По особовому складу" від 08 вересня 2016 року №223о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено по Управлінню патрульної поліції у місті Борисполі інспектором сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод, з посадовим окладом згідно штату, на підставі рапорту позивача від 25 серпня 2016 року.
5. Наказом ДПП Національної поліції України "Про призначення та проведення службового розслідування" від 07 березня 2017 року №1129 з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни позивачем, що виразилося у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим відносно останнього складеного протокол про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), наказано призначити службове розслідування, проведення службового розслідування доручити комісії.
6. В наказі ДПП Національної поліції України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у м. Борисполі ДПП" від 18 квітня 2017 року №706 зазначено, що у ході службового розслідування факт порушення службової дисципліни, що виразився у порушенні пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 6, 10, 11 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектором сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції у місті Борисполі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 , підтвердився.
7. З описової частини наказу від 18 квітня 2017 року №706 встановлено, що порушенням службової дисципліни позивача визначено саме керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
7.1. Крім того, у ході службового розслідування встановлено факт порушення службової дисципліни позивачем, що виразився у самовільному залишенні місця несення служби 07 березня 2017 року та наданні неправдивих відомостей у ході службового розслідування, чим останній порушив пункт 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункти 1, 4, 6, 10, 11 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
8. У зв'язку з вищевикладеним, пунктом 1 наказу ДПП Національної поліції України від 18 квітня 2017 року №706 наказано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 6, 10, 11 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на підставі пункту 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектора сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції у місті Борисполі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнити зі служби в поліції. На копії вказаного наказу міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом наказу 28 квітня 2017 року.
9. Наказом ДПП Національної поліції України "По особовому складу" від 16 травня 2017 року №160о/с відповідно до пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України", пункту 9 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію України" та пункту 8 частини першої статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" наказано звільнити зі служби в поліції: по Управлінню патрульної поліції у місті Борисполі лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод, з 16 травня 2017 року, із відрахуванням грошового забезпечення за 5 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 18 квітня 2017 року №706.
10. Листом від 16 травня 2017 року №3164/41/31/2017 Управління патрульної поліції у місті Борисполі повідомило позивача про прийняття наказу від 16 травня 2017 року №160о/с та просило прибути до сектору кадрового забезпечення Управління патрульної поліції у місті Борисполі для ознайомлення з наказом про звільнення зі служби, отримання трудової книжки, військового квитка, обхідного листа та припису для постановки на військовий облік. На копії наказу від 16 травня 2017 року №160о/с міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом наказу 19 травня 2017 року.
11. Відповідно до листка непрацездатності комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Дніпровського району міста Києва від 10 травня 2017 року серії АДА №588872 позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності з 10 травня 2017 року по 19 травня 2017 року з амбулаторним режимом лікування.
12. З урахуванням перебування позивача на лікарняному, наказом ДПП Національної поліції України "Про внесення змін до наказу Департаменту патрульної поліції від 16 травня 2017 року №160о/с" від 19 травня 2017 року №167о/с наказано внести зміни до наказу Департаменту патрульної поліції від 16 травня 2017 року №160о/с в частині звільнення зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України", пункту 9 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію України" та пункту 8 частини першої статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" по Управлінню патрульної поліції у місті Борисполі лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод, а саме слова та цифри "з 16 травня 2017 року" замінити словами та цифрами "з 20 травня 2017 року" на підставі заяви ОСОБА_1 від 19 травня 2017 року, листа непрацездатності комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Дніпровського району міста Києва від 10 травня 2017 року №588872 та листа Управління патрульної поліції у місті Борисполі від 19 травня 2017 року №3228/41/31/01-2017.
13. На копії наказу від 19 травня 2017 року №167о/с міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом наказу 20 травня 2017 року.
14. Згідно з рапортом позивача від 20 травня 2017 року останній за місцем роботи отримав 20 травня 2017 року обхідний лист, припис для постанови на військовий облік, витяг з наказу про звільнення та трудову книжку.
15. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року, в справі №756/4206/17 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн 00 коп та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
15.1. У постанові Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року в справі №756/4206/17 зазначено, що розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи. Постанова Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у справі №756/4206/17 набрала законної сили 03 листопада 2017 року.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року задоволено адміністративний позов:
16.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПП від 18 квітня 2017 року №706 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
16.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПП від 16 травня 2017 року №160о/с в частині, що стосується ОСОБА_1
16.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції у місті Борисполі Департаменту патрульної поліції.
16.4. Стягнуто з ДПП на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 51 942,50 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот сорок дві гривні п'ятдесят копійок).
17. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачену Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі- Інструкція) та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що також обумовлює протиправність наказу відповідача від 18 квітня 2017 року №706 та тягне за собою його скасування та поновлення позивача на посаді.
17.1. Порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності виразилися:
17.1.1 в порушення пункту 3.4 Інструкції та статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України відповідачем до складу комісії, яка проводила службове розслідування відносно позивача, не включено його безпосереднього начальника.
17.1.2 в порушення пункту 6.3.6 Інструкції висновок службового розслідування затверджено без отримання від особи рядового і начальницького складу письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.
17.2. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що звільнення ОСОБА_1 на підставі наказів відповідача від 18 квітня 2017 року №706 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у м. Борисполі ДПП" та від 16 травня 2017 року №160о/с "По особовому складу" є необґрунтованим та передчасним, оскільки ДПП не надано суду жодного доказу, який би на момент прийняття оскаржуваних наказів підтверджував вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке стало підставою прийняття оскаржуваних наказів.
17.3. Додатково суд першої інстанції звернув увагу, що до суду не надано та в матеріалах справи відсутній висновок службового розслідування на підставі якого в наказі від 18 квітня 2017 року №706 відповідач дійшов висновку про підтвердження порушення позивачем службової дисципліни.
18. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
19. Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виходячи з наведених норм КАС України та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни, що виразилося у вчиненні працівником адміністративного правопорушення, можливе за умови підтвердження належними доказами та за наслідками закінчення відповідної справи про адміністративне правопорушення і набрання рішення суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення законної сили.
19.1. Так, у постанові Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року в справі №756/4206/17 зазначено, що розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи. Постанова Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у справі №756/4206/17 набрала законної сили 03листопада 2017 року.
ІV. Касаційне оскарження
20. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 24 вересня 2018 року.
21. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: суд апеляційної інстанцій не надав оцінки доказам позивача щодо порушення відповідачем пункту 3.4 Інструкції та статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України через не включення до складу комісії, яка проводила службове розслідування відносно позивача його безпосереднього начальника.
21.1. Також, в порушення пункту 6.3.6 Інструкції висновок службового розслідування затверджено без отримання від позивача письмового пояснення.
21.2. Крім того, заявник касаційної скарги зауважує, що його звільнення є необґрунтованим та передчасним, оскільки ДПП не надано суду жодного доказу, який би на момент прийняття оскаржуваних наказів підтверджував вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке й стало підставою прийняття оскаржуваних наказів.
21.3. За таких обставин позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
22. 01 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 826/6944/17 із Окружного адміністративного суду міста Києва.
23. 18 жовтня 2018 року справа № 826/6944/17 надійшла до Верховного Суду.
24. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 720/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
25. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Радишевську О.Р., Уханенка С.А.,
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
26. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
28. Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
30. Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.
30.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
30.2. Відповідно до статті 19 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
30.3. Пунктом 4 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» визначено, що до приведення законодавства України відповідно до цього Закону акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
30.4. Відповідно до пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі по тексту - Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України).
30.5. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
31. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, (чинний на момент виникнення правовідносин, далі - Дисциплінарний статут).
31.1. Згідно зі статтею 1 службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
31.2. Згідно з статтею 7 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
31.3. Статтею 2 визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
31.4. Відповідно до частини першої статті 5 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
31.5. Статтею 12 встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
31.6. Відповідно до статті 14 органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
31.6.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
31.6.2. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
31.6.3. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
31.6.4. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
31.6.5. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
31.6.6. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
31.7. Згідно зі статтею 16 дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
31.7.1. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
32. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі по тексту - Інструкція).
32.1. Відповідно до пункту 2.1 підставами для проведення службового розслідування є порушення особою (особами) рядового і начальницького складу (далі по тексту - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
32.2. Згідно з пунктом 2.2.5 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.
32.3. Пунктом 2.6 встановлено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
32.4. Відповідно до пункту 3.4 забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи РНС, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
32.5. Відповідно до пункту 5.3 завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
32.6. Згідно пункту 5.4 якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
32.6.1. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
32.6.2. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
32.6.3. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
32.7. Пунктом 6.2.2 встановлено, що обов'язками виконавця (голови, членів комісії), серед іншого, є: дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення; у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування. У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта. Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування; у встановлений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику, який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами; після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства.
32.8. Відповідно до 6.3.1 - 6.3.5 правами особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, є право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
32.9. Згідно з пунктом 6.3.6 правом особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, є право оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
32.9.1. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
VІ. Позиція Верховного Суду
33. Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
34. Положеннями частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
35. Верховний Суд зауважує, що суди при розгляді справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, незалежно від підстав та мотивів позову, повинні перевірити рішення суб'єктів владних повноважень на відповідність вимог частини другої статті 2 КАС України.
36. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
37. Так, позивачем було наголошено у відзиві на апеляційну скаргу, що в порушення пункту 3.4 Інструкції та статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України відповідачем до складу комісії, яка проводила службове розслідування відносно позивача, не включено безпосереднього начальника позивача. Також, в порушення пункту 6.3.6 Інструкції висновок службового розслідування затверджено без отримання від позивача письмового пояснення. Проте, зазначеному доводу не було надано оцінку судом апеляційної інстанції.
38. Крім того, судом апеляційної інстанції не було вмотивовано із яких саме підстав (доказів) суд дійшов висновку, що порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_1 підтвердилося комісією, яка проводила службове розслідування. Також, судом апеляційної інстанції не було зазначено чи прийнято судом до увагу висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП у місті Борисполі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилось у складанні відносно останнього адміністративних матеріалів за правопорушення, передбачені статті 126 та 130 КУпАП, затверджений тимчасово виконуючим обов'язки начальника ДПП Зеленським В.Л. від 31 березня 2017 року, який було надано до суду апеляційної інстанції вже після розгляду справи судом першої інстанції.
39. Також, судами попередніх інстанцій з описової частини наказу від 18 квітня 2017 року №706 встановлено, що порушенням службової дисципліни позивача визначено саме керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
39.1. Також, у ході службового розслідування встановлено факт порушення службової дисципліни позивачем, що виразився у самовільному залишенні місця несення служби 07 березня 2017 року та наданні неправдивих відомостей у ході службового розслідування, чим останній порушив пункт 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункти 1, 4, 6, 10, 11 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
40. Проте, судом апеляційної інстанції, в порушення норм статті 242 КАС України, також не наведено, з чого саме суд дійшов висновку та якими доказами підтверджується факт порушення позивачем службової дисципліни, яка виразилась у самовільному залишенні місця несення служби 07 березня 2017 року та наданні неправдивих відомостей у ході службового розслідування.
41. Ураховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції про те, що прийняття оскаржуваного наказу відбулося в межах та у спосіб визначений законом є передчасним, оскільки зроблений без належного дослідження дотримання відповідачем Дисциплінарного статуту.
42. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані в справі докази.
43. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно дослідити питання:
43.1. Чи було дотримано відповідачем під час проведення службового розслідування вимоги пункту 3.4 Інструкції та статті 14 Дисциплінарного статуту (щодо включення до складу комісії при проведенні службового розслідування безпосереднього начальника позивача);
43.2. Чи було дотримано відповідачем під час проведення службового розслідування норми пункту 6.3.6 Інструкції (щодо отримання від позивача письмових пояснень з приводу розслідуємих подій або складено акт про відмову від наданні таких пояснень).
43.3. Надати оцінку зазначеному у наказі ДПП Національної поліції України від 18 квітня 2017 року № 706 факту порушення позивачем службової дисципліни, що виразилась у самовільному залишенні місця несення служби 07 березня 2017 року та наданні неправдивих відомостей у ході службового розслідування.
43.4. Надати оцінку можливості прийняття наданої відповідачем разом із апеляційною скаргою копії висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП у місті Борисполі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилось у складанні відносно останнього адміністративних матеріалів за правопорушення, передбачені статті 126 та 130 КУпАП, затверджений тимчасово виконуючим обов'язки начальника ДПП Зеленським В.Л. від 31 березня 2017 року, який було надано до суду апеляційної інстанції вже після розгляду справи судом першої інстанції.
44. Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані в справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
45. Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
46. Відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року № 455/2017 1 ліквідовано Київський апеляційний адміністративний суд та утворено Шостий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року у справі № 826/6944/17 скасувати.
3. Адміністративну справу № 826/6944/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді С.А. Уханенко
О.Р. Радишевська