Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №352/185/17 (2а-352/42/17)
адміністративне провадження №К/9901/20502/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області
на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03.03.2017 (головуючий суддя: Струтинський Р.Р.) та
ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 (головуючий суддя: Матковська З.М., судді: Бруновська Н.В., Каралюс В.М.)
у справі №352/185/17 (2а-352/42/17)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій щодо недоплати пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03.03.2017, залишену без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017, позов задоволено: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області при нарахуванні пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області перерахувати ОСОБА_1 державну пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням того, що вона не може бути нижчою від прожиткового мінімуму, починаючи із 04.07.2016; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області дорахувати ОСОБА_1 до пенсійного забезпечення сім процентів заробітку за понаднормативний стаж відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести оплату недорахованих сум з 04.07.2016.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
3.2. Враховуючи наявність вказаного статусу позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі та отримує пенсію за віком.
3.3. Не погоджуючись із розміром призначеної йому пенсії за віком, він звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3.4. Згідно листа відповідача від 17.01.2017 № 1/ш-15, станом на час призначення пенсії стаж роботи позивача становив 24 роки 09 днів. Відповідач повідомив позивача про те, що пенсія йому призначена та виплачується згідно з чинним законодавством та роз'яснено механізм визначення розміру пенсії.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, подало касаційну скаргу на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що пенсія позивачу призначена та виплачується згідно чинного законодавства України. Зазначив, що відповідно до абз. 2 частини 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працюючим пенсіонерам розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього ж Закону не перераховується у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
6. У запереченнях на касаційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі. Вважає, що доводи касаційної скарги відповідача є надуманими і такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, яка була чинною до 08.02.2020), виходить з наступного.
8. Відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
9. Частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
10. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796 XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
11. Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
12. Частиною 2 статті 27 Закону №1058-IV надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
13. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796 XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
14. Таким чином, правильним є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.
15. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07.06.2015 (справа № 21-727а15) та від 20.09.2016 (справа № 21-1255а16) та постановах Верховного Суду від 06.02.2018 (справа № 560/675/17) та від 18.01.2019 (справа №560/867/17).
16. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
17. Враховуючи, що при ухваленні судового рішення судами першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді Л.В. Тацій
С.М. Чиркін