19 лютого 2020 року
Київ
справа №460/3045/18
адміністративне провадження №К/9901/4401/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Станкевич Христини Зеновіївни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Городищенська виправна колонія» (№96) про визнання протиправною бездіяльності,
13 лютого 2019 року представник ОСОБА_1 - Станкевич Х.З. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження повноважень представника ОСОБА_1 на представництво у суді касаційної інстанції до матеріалів скарги додано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 06 травня 2019 року № 180 та довіреність, видану 23 травня 2019 року та засвідчену начальником державної установи "Дрогобицька виправна колонія №40" Купцем О.М.
Частиною третьою статті 21 Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VІ «Про безоплатну правову допомогу» встановлено, що повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.
Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 59 КАС України довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 59 КАС України).
У доданій до касаційної скарги довіреності зазначено, що ОСОБА_1 довіряє адвокату Станкевич Х.З. бути його представником у справі №460/3045/18 з усіма правами, які надані йому, за виключенням укладення мирової угоди, відмови від позову, зменшення позовних вимог і зміни предмету та підстав позову. У довіреності вказано, що вона дійсна на усіх стадіях судового процесу… у судах вищих рівнів.
Водночас у цій довіреності не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому її не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 у Верховному Суді.
Звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII)] з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Станкевич Христини Зеновіївни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Городищенська виправна колонія» (№96) про визнання протиправною бездіяльності - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко