19 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6250/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя Смирнова Ю.М.)
від 28.08.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Скрипка, І.М., судді - Іоннікова І.А., Тищенко А.І.)
від 10.12.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Ювіс"
до Акціонерного товариства "ВТБ Банк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, 1. Приватне акціонерне товариство "Сентравіс Продакшн Юкрейн",
2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання недійсним правочину,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі № 910/6250/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання відсутніми прав вимоги і додані до неї матеріали повернуто без розгляду на підставі частин 2, 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Суди виходили з того, що позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спрямована не на предмет спору між позивачем і відповідачем.
Суд апеляційної інстанції погодився також з висновками суду першої інстанції, що самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу. Проте, у позовній заяві не вказано, до кого із сторін справи ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" подано позовну заяву.
15.01.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/6250/19, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм частин 1, 5 статті 49 та частин 2, 3, 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Ретельно вивчивши матеріали справи та касаційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 березня 2019 у справі N 916/3245/17 (провадження N 12-13гс19) передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства (п. 5.25).
На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (п. 5.18).
Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (п. 5.26).
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Беручи до уваги конкретні обставини справи та критерії подання позову третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, тобто, взаємопов'язаність з первісним позовом та самостійність вимоги третьої особи саме щодо основного предмета спору, що вже встановлені практикою Великої Палати Верховного Суду, і були враховані судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції виходить з того, що відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд цієї скарги судом матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому відповідно до норми абзацу 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, яка є імперативною, відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви заявникові.
Керуючись статтями 234, 287, 290, абзацу 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6250/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факто-ринг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/6250/19 разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Л. Стратієнко
І. Ткач