10.02.2020 Справа № 920/1136/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Руденко Наталії Сергіївни
до - фізичної особи-підприємця Сороки Володимира Карповича,
про розірвання договору оренди приміщення,
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідача - не прибув.
Стислий виклад позицій сторін по справі.
13.11.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір оренди приміщення від 22.03.2019, укладений між сторонами (надалі - Договір), з моменту звільнення приміщення відповідачем, а саме з 01.11.2019.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено Договір. Однак у переданому приміщенні відсутнє опалення, що перешкоджає позивачу здійснювати господарську діяльність. Позивач звертався до відповідача, проте пошкодження не було ліквідовано. Позивач звернувся з листом-пропозицією до відповідача про розірвання Договору. 01.11.2019 позивач листом повідомив відповідача, що надалі використовувати вищезазначене приміщення для подальшого здійснення господарської діяльності неможливо. До листа позивач додав акт звільнення приміщення. На думку позивача, відповідачем порушені вимоги п.п.3.2.1 та 3.3.5 Договору. Тому, позивач звернувся до суду з даним позовом відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Ухвалою суду від 14.11.2019 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.
12.12.2019 судом був зроблений Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006082476, яким була підтверджена адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві.
16.12.2019 позивачем до суду була подана заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача.
18.12.2019 на адресу суду повернулась копія вищезазначеної ухвали, яка направлялась відповідачу. Ухвала суду направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру, а тому, незважаючи на неотримання за офіційною юридичною адресою поштової кореспонденції, відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відповідно до ст. 120 ГПК України.
Ухвалою суду від 15.01.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
10.02.2020 позивачем до суду була подана заява про розгляд справи за відсутності позивача.
Згідно до ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, а позивачем надана заява про розгляд справи без участі представника позивача, то суд розглядає справу в данному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між сторонами 22.03.2019 було укладено договір оренди приміщення (а.с.16-20).
Відповідно до п. 1.2, п. 1.4 Договору в оренду було передано приміщення загальною площею 39,9 м.кв., яке знаходиться за наступною адресою: 40024, Сумська область, місто Суми, вул. Прокоф'єва, 16 корпус 1, кв. 44. Приміщення надається позивачу для використання його у господарській діяльності.
Згідно з п. 3.2.1, 3.2.5, 5.5 Договору відповідач повинен надати приміщення у стані справному для його використання та зобов'язується за свій рахунок і своїми силами усувати пошкодження та наслідки аварій. Відповідач передає позивачу інструкцію по користуванню газовим котлом та іншим обладнанням.
Приміщення відповідачем позивачу було передано, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 22.03.2019 (а.с.21).
Як зазначає позивач, опалення у вищевказанному орендованому приміщенні здійснюється за допомогою газового котла. У період з 16.09.2019 по 19.09.2019 позивач намагався скористатись газовим котлом, проте ним було виявленно, що газовий кран, через який здійснюється подача газу до лічильника, а далі до газового котла, був опломбований пломбами ПАТ «Сумигаз». За таких умов у вищевказаному приміщенні відсутнє опалення. При прийманні приміщення газовий котел в роботі не перевірявся, причини опломбування позивачу не відомі.
20.09.2019 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив протягом 7 днів, з моменту отримання листа, відновити опалення. Відповідачем зазначений лист отриманий не був (а.с.23-25). 28.09.2019 позивач повторно направив на адресу відповідача лист-повідомлення, проте вказаний лист також відповідачем не отриманий (а.с.26-28). Крім того, позивач зазначає, що повідомляв відповідача у телефонному режимі на номер відповідача, який був зазначений у Договорі, а тому відповідач був обізнаний про відсутність опалення у орендованому приміщенні, але не здійснив жодних дій щодо усунення цього недоліку.
Отже, з початком опалювального сезону орендоване приміщення стало непридатним для подальшого використання за призначенням, а тому позивач надіслав відповідачу лист-пропозицію від 07.10.2019, в якому просив розірвати Договір, шляхом укладення додаткової угоди про його розірвання. До листа позивач додав проект додаткової угоди до Договору. Проте відповідачем зазначений лист отриманий не був (а.с.29-32).
Оскільки відповідач від позивача поштову кореспонденцію не отримав позивач на номер, який міститься у Договорі, повідомив відповідача, що буде залишати орендоване приміщення та просив з'явитись для укладення акту приймання-передачі. Однак відповідач не відреагував, а позивач звільнив орендоване приміщення від особистих речей, провів фотофіксацію зовнішнього і внутрішнього стану об'єкта оренди, зафіксував показники лічильників, здійснив опломбування приміщення (а.с.41-49).
01.11.2019 позивач направив відповідачу лист, в якому зазначив про неможливість використання орендованого приміщення та просив надати можливість передати відповідачу дублікати ключів. До листа позивач додав акт звільнення приміщення від 01.11.2019, підписаний позивачем. Проте відповідачем вказаний лист отриманий не був (а.с.33-37).
Крім того, позивачем надані докази, що показники використання природного газу позивачем, які відображаються на газовому лічильнику в орендованому приміщенні станом на 28.03.2019 (дата передання приміщення позивачу) та 01.11.2019 (дата залишення орендованого приміщення позивачем) співпадають - 40, м.куб. (а.с.21, 47).
На думку позивача, відповідач порушив п.п.3.2.1 та п. 3.3.5 Договору, що є підставою для розірвання Договору, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведені вищезазначені обставини. Відповідачем не спростовано доводів позивача, в тому числі про те, що з 01.11.2019 позивач не користується орендованим приміщенням та звільнив його. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Щодо розірвання Договору.
Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частинами першою і другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ст. 784 ЦК України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
Як вже було встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивач неодноразово намагався інформувати відповідача про те, що у орендованому приміщенні відсутнє опалення, відповідач не отримував кореспонденцію позивача, не надавав квитанції про сплату комунальних послуг, не з'являвся за орендною платою. З настанням опалювального сезону позивач надіслав відповідачу лист-пропозицію від 07.10.2019, у якому просив розірвати вищезазначений Договір за згодою сторін. До листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди, підписаний позивачем. Вищезазначені дії були виконані на вимогу ст. 188 ГПК України. Проте сторони не досягли згоди щодо розірвання Договору.
Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач порушив п.п. 3.2.1 та 3.3.5 Договору, а саме передав в оренду приміщення з інженерним устаткуванням, якість якого не відповідає умовам Договору та його призначенню, не здійснив за свій рахунок і своїми силами ліквідації недоліків та порушень, що є підставою для розірвання Договору. Тому, суд дійшов висновку, що вимога позивача розірвати договір оренди приміщення від 22.03.2019, який укладений між сторонами є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо моменту, з якого Договір вважається розірваним.
Позивач просить суд розірвати Договір з моменту звільнення приміщення позивачем, а саме з 01.11.2019.
Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Строк набрання рішенням законної сили встановлений ст. 241 ГПК України (процесуальним законодавством), в якій зазначено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Крім того, за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Отже, на думку суду, оскільки строк набрання рішенням законної сили встановлений процесуальним законодавством, то суд не може встановлювати інших строків набрання рішенням законної сили, оскільки це буде суперечити ст. 19 Конституції України, так як суд керується при ухваленні рішення виключно Конституцією України та чинним законодавством. З викладеного вбачається відсутність у господарського суду підстав при вирішенні спору про розірвання Договору визнавати його розірваним з певного моменту до дня набрання чинності судовим рішенням у справі, оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки розірвання договору.
Уданій справі позивач звернувся з вимогою про розірвання Договору з дати, яка на час звернення до суду з позовом вже минула. Тобто, позивач просить суд визнати розірваним Договір у минулому, що не відповідає вимогам ст. 188 ГК України. Крім того, позивач взагалі не обґрунтовує, чому саме наявні підстави для визнання Договору розірваним саме з 01.11.2019, тобто яким чином це сприятиме захисту його прав.
Тому, на думку суду, розірваним договір оренди приміщення від 22.03.2019, укладений між сторонами, буде з дня набрання чинності даним рішенням. В частині позову про розірвання Договору з моменту звільнення приміщення орендарем, а саме з 01.11.2019, суд відмовляє, в зв'язку з неправомірністю та необгрунтованістю такої вимоги.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені частково, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Руденко Наталії Сергіївни до фізичної особи-підприємця Сороки Володимира Карповича про розірвання договору оренди приміщення - задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди приміщення від 22.03.2019, укладений між фізичною особою-підприємцем Сорокою Володимиром Карповичем ( АДРЕСА_1 , ідент номер НОМЕР_1 ) та фізичною особою-підприємцем Руденко Наталією Сергіївною ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_2 ) з дня набрання чинності даним рішенням.
3. В частині позовних вимог фізичної особи-підприємця Руденко Наталії Сергіївни до фізичної особи-підприємця Сороки Володимира Карповича про розірвання договору оренди приміщення з моменту звільнення приміщення орендарем, а саме з 01.11.2019 - відмовити.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сороки Володимира Карповича ( АДРЕСА_1 , ідент номер НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Руденко Наталії Сергіївни ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_2 ) 1921 грн витрат по сплаті судового збору.
5. Видати фізичній особі-підприємцю Руденко Наталії Сергіївні наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 4 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 19.02.2020.
Суддя О.Ю. Резніченко