36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.02.2020 Справа № 917/2122/19
Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н. С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00131819 (адреса для листування: 39601, м.Кременчук, пр-т Свободи (вул.60 років Жовтня) 8
до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського", вул. Лікарня О.Богаєвського (40 років Жовтня) 60/1, м.Кременчук, Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 01999613
про стягнення 103 095,14 грн.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 2423/19 від 09.12.2019р.) до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" про стягнення заборгованості в розмірі 103 095,14 грн., з яких: 94 858,24 грн. - пені та 8 236,90 грн. - 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного проведення розрахунків за отриману теплову енергію у вигляді гарячої води, внаслідок чого позивач, на підставі приписів чинного законодавства та умов Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню та 3% річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О..
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.12.2019 р. позовну заяву АТ "Полтаваобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також, зазначеною ухвалою було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.
Позивач та відповідач ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.12.2019р. отримали, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.75-77).
08.01.2020р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву ( вх. № 122). У відзиві відповідач вказує на те, що КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» є бюджетним закладом охорони здоров'я, засновано на комунальній власності територіальної громади міста Кременчука та підпорядковано управлінню охорони здоров"я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області. Засновником та власником КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім.. О.Т.Богаєвського» є територіальна громада міста Кременчука, від імені якої виступає Кременчуцька міська рада Полтавської області.
Основною метою діяльності відповідача є надання висококваліфікованої медичної допомоги в рамках збереження, поліпшення та відновлення здоров'я населення, забезпечення гарантованого своєчасного доступу населення до послуг вторинної медичної допомоги належної якості, забезпечення якості та безпечності медичної допомоги на основі доказової медицини, економічна ефективність використання наявних ресурсів -забезпечення максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання бюджетних коштів, здійснення іншої діяльності необхідної для належного забезпечення профілактики, діагностики та лікування хвороб у населення. Утримання відповідача і оплата праці здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, отриманих відповідно до Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та коштів, отриманих від некомерційної (неприбуткової) діяльності. Несвоєчасність проведення розрахунків зумовлено рядом причин, зокрема відсутністю вчасного належного фінансування та порядком проведення розрахунку за послуги з АТ «Полтаваобленерго». Відповідач не керує власними фінансовими потоками в силу чинників економічного та юридичного характеру.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд, з урахуванням інтересів відповідача та позивача, враховуючи, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій і позовні вимоги задовольнити частково.
Від позивача 14.01.2020 року надійшла відповідь на відзив (вх. №402). У відповіді позивач вказує на те, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання Договірних зобов'язань щодо оплати послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, а правове обґрунтування позовних вимог є належними та допустимими. Позивач вказує, що тип підприємства, установи (організації) не залежно від форм власності жодним чином не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, а тому відсутні підстави для зменшення розміру пені.
У письмових поясненнях від 17.01.2020 року за вх. №592 позивач повідомив суд про відсутність судових рішень та судових проваджень, щодо спірних правовідносин чи питань, пов'язаних зі спірними правовідносинами.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 233 ГПК України рішеня прийнято в нарадчій кімнаті.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
12 серпня 2010року між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі заступника начальника Кременчуцької філії Одіної А.А. (Теплопостачальна організація) та Кременчуцькою першою міською лікарнею ім. О.Т.Богаєвського (Споживач) було укладено Договір №117 про постачання теплової енергії в гарячій воді (а.с. 10-13) (далі - Договір).
В подальшому Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго". Згідно рішення Загальних зборів від 17.04.2019 протокол № 21 Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Акціонерне товариство "Полтаваобленерго", що підтверджується статутом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (а.с.56-61). Відповідні зміни зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:
- Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання відповідно затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 договору);
- Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання" (п. 2.1.2 договору);
- Споживач зобов'язується оплачувати Теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного Договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (п. 2.2.2 договору);
- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 договору).
- за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію Споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних (п. 4.2.2 договору).
Сторонами до Договору було складено та підписано Додаток № 1 "Перелік об'єктів" (а. с. 14), Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання" (а. с. 15), Додаток № 3 "Тарифи на теплову енергію" (а. с. 16), Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а.с. 17).
Додатком № 2 до Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №117 від 12.08.2010р. встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної "Споживачу" за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання Договору, а в Додатку № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 "Правил користування тепловою енергією" (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2. Договору та Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору.
За приписами п. 23 Правил, розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до п. 2 Додатку № 4 до Договору, споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає показники до 25 числа календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює "Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (Додаток № 4-1) та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та "Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії" (Додаток № 4-2) (розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими в установленому законом Порядку, за кожну відпущену Гкал без урахування ПДВ - п. 1 Додатку № 3 "Тарифи на теплову енергію" ). Наявність приладу обліку на об'єкті Споживача підтверджується Додатком № 1 до Договору.
У додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сторони узгодили, зокрема, наступне:
- розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття розрахунковий період та календарний місяць при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку);
- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (Додаток № 4-2 ), який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (Додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації (п. 5 Додатку);
- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку).
01.05.2018 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін (доповнень) до Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 12 серпня 2010 року №117 (а.с.18). Відповідно до умов Додаткової угоди у назві, тексті Договору, додатках до нього слова Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського замінено словами Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" у всіх відмінках.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач систематично порушував договірні зобов'язання перед ним в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію у строки, визначені Договором про постачання теплової енергії.
Викладене позивач підтверджує виставленими відповідачу рахунками на оплату отриманих послуг згідно Договору (а.с. 10-13) про постачання теплової енергії в гарячій воді №117 від 12.08.2010р. за грудень 2018р., січень- квітень 2019р. (а.с. 21-26), актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії грудень 2018р., січень-квітень 2019р. (а.с.32-34), реєстрами про отримання рахунків та актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за грудень 2018р., січень - квітень 2019р. (а.с. 27-31), відомостями про фактичні покази засобів обліку теплової енергії за грудень 2018р., січень - квітень 2019р. (а.с. 35-37).
11.10.2019р. позивач з супровідним листом за № 13-13-02/2652 направив на адресу відповідача рахунок № 117 від 09.10.2019р. на оплату пені та 3% річних на загальну суму 103 094,14 грн. (а.с. 45-48), які залишені відповідачем неоплаченими.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язань за Договором №117 від 12.08.2010 року 103 095,14 грн., з яких: 94 858,24 грн. - пені за зобов'язаннями за січень 2019р., лютий 2019р., квітень 2019р. (період нарахування 14.05.2019р. по 23.09.2019р.) та 8 236,90 грн. - 3% річних за період з 14.05.2019р. по 23.09.2019р.
Розрахунки заявлених до стягнення з відповідача нарахувань наявні в матеріалах справи - а.с. 6-7.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Наданими доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин, які виникли на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
При цьому згідно з положеннями п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198р. (далі - Правила), користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.
Споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (пункт 3 Правил).
Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а п. 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
З огляду на викладене, чинними нормативно-правовими актами імперативно визначено, що відносини у сфері теплопостачання регулюються договором купівлі-продажу теплової енергії, який укладається між теплопостачальною організацією та фізичною особою, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридичною особою, яка використовує теплову енергію.
Порядок укладення та умови такого договору визначаються відповідно до норм Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.
Суд встановив, що між сторонами укладено Договір №177 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 12.08.2010р., яким визначено обсяги та вартість поставленої за цим договором теплової енергії.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 1 Додатку №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору №117 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 12.08.2010 р. сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач належним чином виконував зобов'язання за Договором №117 про постачання теплової енергії від 12.08.2010р. Вказане підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема, відомостями про фактичні покази розрахункових приладів електричної енергії, рахунками, актами про обсяги спожитої (переданої) електроенергії (наявні в матеріалах справи, а.с. 21- 26, 32-37).
Відповідач несвоєчасно розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжними документами про сплату рахунків за спожиту теплову енергію та штрафних санкцій (а.с.38-39).
З огляду на визначений сторонами порядок розрахунків за спожиту теплову енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків (що відображені позивачем у детальних розрахунках, доданих до позову та поясненнях виникнення заборгованості, а.с.5, 8, 19), відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором про постачання теплової енергії оплачував спожиту теплову енергію з порушенням встановлених строків.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).
В пункті 4.2.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.
Також, п. 6 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сторони визначили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.
Позивач за прострочення строків оплати спожитої теплової енергії, керуючись п. 6 Додатку № 4 до Договору, п. 4.2.2. Договору, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував та просить стягнути з відповідача за зобов'язаннями за січень 2019р., лютий 2019р., квітень 2019р. пеню в сумі 94 858,24 грн. за період з 14.05.2019р. по 23.09.2019р.; 3% річних від суми простроченої суми в розмірі 8 236,90 грн. за період з 14.05.2019р. по 23.09.2019р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов Договору №117 постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 12.08.2010р., що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені та 3% річних) відповідно до п. 4.2.2. Договору та п. 6 Додатку № 4 до Договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 94 858,24 грн., 3% річних в розмірі 8 236,90 грн., судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов Договору поставки та чинного законодавства Україн (перевірка правильності розрахунку здійснена за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон").
З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних є правомірними.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Враховуючи вищенаведене, а також майновий (фінансовий) стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та баланс їх інтересів, беручи до уваги те, що Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" є бюджетним закладом охорони здоров'я, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста, фінансується з міського бюджету, відсутність заборгованості відповідача щодо сплати суми основого боргу за послуги з постачання теплової енергії, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем умов Договору, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1ст. 233 ГК України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50%, тобто до 47 429,12 грн., цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.
При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково в сумі 47 429,12 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд у позові відмовляє.
Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17.
Керуючись ст.ст. 129, 231-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" (вул. Лікарня О.Богаєвського (40 років Жовтня) 60/1, м.Кременчук, Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 01999613) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 00131819, адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39601) :
- пеню у розмірі 47 429,12 грн. та 3 % річних у розмірі 8 236,90 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, код ЄДРПОУ 25717118;
- 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, код ЄДРПОУ 25717118.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складання повного судового рішення: 19.02.2020 р.
Суддя Ореховська О.О.