"05" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2768/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Драганова А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігора Сікорського, буд. 8, поверх 6, оф.32);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корпус "В", поверх 4, кабінет 402);
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
про скасування обтяження
за участю представників сторін:
від позивача: Ходченко О.М. - ордер КС № 666951 від 11.09.2019р. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Краснопивцев О.К.- довіреність № 611-А від 13.05.19р.
від третьої особи: не з'явився.
16.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", в якій просить суд скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку: 24553053 (номер запису у реєстрі іпотек 3775938 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ) та номер запису про обтяження: 24553000 (номер запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3775923 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ), внесені на підставі рішення державної реєстрації (з відкриттям розділу), індексний номер: 39381321 від 26.01.2018р. (номер запису про право власності: 24552898 - щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача всі судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 08.09.2006р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 08.09.2006р. між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 3098, на підставі якого ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вказує позивач, починаючи з 21.09.2015р., на підставі договору факторингу №26 від 21.09.2015р., та з 22.09.2015р. на підставі договору про відступлення права вимоги №1 за договором іпотеки від 22.09.2015р., що укладені між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", до останнього перейшло право вимоги заборгованості по кредитному договору №11037293000 від 08.09.2006 року та за Іпотечним договором від 08.09.2006р.
Так, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у відповідності до положень та умов Кредитного договору та Іпотечного договору, враховуючи норми ст. 37 Закону України "Про іпотеку", задовольнило свої кредиторські вимоги за рахунок Предмета іпотеки та набуло право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, як стало відомо ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна наявний номер запису про іпотеку: 24553053 (номер запису у реєстрі іпотек 3775938 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ) та номер запису про обтяження; 24553000 (номер запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3775926 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ), внесені на підставі рішення державної реєстрації (з відкриттям розділу), індексний номер: 39381321 від 26.01.2018р. (номер запису про право власності: 24552898 - щодо квартири, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1470632751101.
Отже, як вказує позивач, ТОВ "Кей-Колект" є іпотекодержателем другої черги згідно умов договору іпотеки другої черги, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трубачовою Н.О. від 22.09.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5610, тоді як ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" є Іпотекодержателем першої черги згідно умов іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 3098, відносно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає позивач, відповідні обтяження розповсюджуються на майно, яке станом на сьогодні є приватною власністю ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", а отже порушують майнові права останнього, як власника майна.
Враховуючи зазначене, а також положення ст. 13 Закону України "Про іпотеку", яким визначено пріоритет попередньої іпотеки над наступним, та положення ст. 17 Закону України "Про іпотеку" щодо припинення наступних іпотек внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху.
Вказаною ухвалою позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" позовної заяви з додатками на належну адресу та зазначення належної адреси відповідача.
07.10.2019р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшла заява про усунення недоліків згідно ухвали суду від 23.09.2019р. з додатком, згідно якої позивач на виконання вимог вищевказаної ухвали суду такі недоліки усунув та просив суд відкрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 15.10.2019 р. відкрито провадження у справі №916/2768/19, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "13" листопада 2019 р. об 11:00.
У судовому засіданні 13.11.2019р. судом оголошену протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.11.2019р. о 14 год. 00 хв., про що відповідача повідомлено ухвалою суду в порядку ст.120 ГПК України.
27.11.2019р. електронною поштою від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю представника у інших судових засіданнях.
У судовому засіданні 27.11.2019р., враховуючи клопотання відповідача, судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.12.2019р. о 12 год. 30 хв., про що ТОВ "Кей-Колект" повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.
11.12.2019р. до суду від ТОВ "Кей-Колект" надійшло клопотання про витребування від Виконавчого комітету Одеської міської ради копії реєстраційної справи з реєстрації права на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова О.В. №39381321 від 26.01.2018р.
Приймаючи до уваги подання клопотання про витребування доказів безпосередньо перед судовим засіданням, судом було залишено його відкритим та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.12.2019р. о 17 год. 00 хв.
16.12.2019р. від ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів, згідно яких позивач вказує про недоцільність його задоволення та зазначає про те, що, на його думку, клопотання подано з метою затягування процесу.
Крім того, 16.12.2019р. від ТОВ "Кей-Колект" до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.104-105), в якому, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив про відсутність в матеріалах справи документів, на підставі яких було зареєстровано право власності на спірний об'єкт, з огляду на що встановити правомірність набуття права власності позивача на предмет іпотеки, а отже і правомірність заявлених вимог є неможливим. При цьому у прохальній частині відзиву на позовну заяву відповідач просив суд поновити строк для подання останнього.
Ухвалою суду від 16.12.2019р. залучено ОСОБА_1 до участі у справі №916/2768/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, строк підготовчого провадження у справі №916/2768/19 продовжено на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання на "08" січня 2020 р. о 15:00 та визначено попередньо дату та час судового засідання для розгляду справи по суті - 10.01.2020р. об 11:00.
Ухвалою суду від 16.12.2019р. судом було задоволено клопотання ТОВ "Кей-Колект" від 11.12.2019 р. та витребувано від Виконавчого комітету Одеської міської ради копію реєстраційної справи з реєстрації права на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова О.В. №39381321 від 26.01.2018р.
21.12.2019р. судом було здійснено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а.с.127) щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади/ Єдиному державному реєстрі про ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
27.12.2019р. було отримано відповідь відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а.с.131) щодо зняття особи ОСОБА_1 з обліку та втрати з 01.03.2018р. права користування житлом за вказаною адресою.
У судовому засіданні 08.01.2020р. судом оголошено протокольну ухвалу, якою поновлено строк на подання відзиву та прийнято відзив на позовну заяву ТОВ "Кей-Колект" до розгляду.
Ухвалою суду від 08.01.2020р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 10.01.2020р. об 11 год. 00 хв., а також визначено дату наступного судового засідання - 05.02.2020р. о 12 год. 30 хв.
09.01.2020р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" за вх.№93/20 надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої позивач за зустрічним позовом просив суд скасувати запис про державну реєстрацію права власності №2455898, внесений державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскровим Олегом Вікторовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39381321 від 26.01.2018р. щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на квартиру АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, у прохальній частині останньої ТОВ "Кей-Колект" було заявлено клопотання про поновлення строку на пред'явлення зустрічної позовної заяви, обґрунтоване неможливістю подати такий позов раніше, оскільки наявність підстав для подачі зустрічної позовної заяви ТОВ "Кей-Колект" було встановлено лише після ознайомлення представника з реєстраційною справою.
Ухвалою суду від 10.01.2019р. судом відмовлено у поновленні пропущеного строку для пред'явлення зустрічної позовної заяви та повернуто останню з додатками заявнику.
У судовому засіданні 10.01.2020р. судом оголошено протокольну перерву до 05.02.2020р. о 12 год. 30 хв.
У судовому засіданні 05.02.2020р. представник відповідача просив суд оголосити перерву з метою вирішення питання щодо зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом Одеської області позовної заяви ТОВ "Кей-Колект" до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про скасування запису про державну реєстрацію права власності №2455898, внесеного державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскровим Олегом Вікторовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39381321 від 26.01.2018р. щодо реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на квартиру АДРЕСА_1 . При цьому представник відповідача повідомив суду, що суддя, якому за результатом автоматичного розподілу було передано позов ТОВ "Кей-Колект", перебуває на лікарняному, внаслідок чого питання про відкриття провадження наразі залишається відкритим.
Суд, розглянувши відповідне клопотання відповідача, відмовив у його задоволенні, з огляду на таке.
Так, питання зупинення провадження у справі врегульовано у ст.ст.227, 228 ГПК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Поряд з цим, положеннями ч.3 ст. 195 ГПК України унормовано, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить про неможливість зупинення провадження у справі на стадії розгляду по суті з підстав розгляду іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства.
При цьому, суд зауважує, що згідно комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" станом на 05.02.2020р. питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ТОВ "Кей-Колект" не вирішено, у зв'язку із перебуванням судді Железної С.П. на лікарняному.
Під час судових дебатів представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа - ОСОБА_1 повідомлялася про час та місце судових засідань належним чином за останньою відомою адресою місця реєстрації - АДРЕСА_1 , а також шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у судове засідання не з'явилася, жодних пояснень по суті спору не надала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як встановлено судом, позовні вимоги позивача направлені на скасування номеру запису про іпотеку: 24553053 (номер запису у реєстрі іпотек 3775938 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ) та номеру запису про обтяження: 24553000 (номер запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3775923 від 22.09.2006).
При цьому вимоги позивача обґрунтовано припиненням відповідної іпотеки внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було оформлено право власності на іпотечне майно.
В свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову, ставить під сумнів правомірність набуття позивачем права власності на спірне майно, а отже і правомірність заявлених вимог.
Розглядаючи даний спір по суті, суд перш за все вважає за необхідне надати оцінку твердженням позивача щодо припинення іпотеки за договором від 22.09.2006р., з огляду на що вказує наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 21 вересня 2015р. між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (Фактор) було укладено договір факторингу № 26 (т.1 а.с.24-25), відповідно до якого Клієнтом було відступлено Фактору право вимоги за кредитним договором № 11037293000 від 08 вересня 2006 року, сума заборгованості за яким визначена у витязі з реєстру боржників до договору факторингу (т.1 а.с.26).
Крім того, 22 вересня 2015р. між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір про відступлення прав вимоги №1 за договорами іпотеки до договору факторингу №26 від 21.09.2015р. (т.1 а.с.27), згідно до умов якого Клієнт відступив Фактору право вимоги за договором іпотеки від 08.09.2006р. (т.1 а.с.22-23), предметом якого є нерухоме майно - квартира, що складається з 3-х житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 90,1 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За умовами п.1.2. іпотечного договору від 08.09.2006р. іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов'язань Іпотекодавця ( ОСОБА_1 ) за договором про надання споживчого кредиту №11037293000 від 08.09.2006р.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір факторингу №26 від 21.09.2015р. та договір про відступлення прав вимоги №1 за договорами іпотеки до договору факторингу №26 від 21.09.2015р. є правомірними угодами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статей 12 і 33 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону).
З огляду на вказане, Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Відповідно до п.4.2. договору іпотеки звернення стягнення іпотекодержателем на предмет іпотеки здійснюється на підставі: або рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса, або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.
За умовами п.5.1. іпотечного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Як вказує позивач, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, враховуючи положення іпотечного договору, а також ст. 37 Закону України "Про іпотеку", задовольнило свої кредиторські вимоги за рахунок предметі іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно - квартиру, що складається з 3-х житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 90,1 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як встановлено судом з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.29), 24.01.2018р. за ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на підставі іпотечного договору від 08.09.2006р., договору про відступлення права вимоги №1 від 22.09.2015р., повідомлення від 24.11.2017р., вимоги від 24.11.2017р. зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру, що складається з 3-х житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 90,1 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому суд вказує, що станом на день розгляду справи правомірність набуття позивачем права власності на квартиру, що складається з 3-х житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 90,1 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 жодним чином не спростовано.
Як вказує позивач, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" стало відомо про наявність щодо спірного об'єкту запису про іпотеку №24553053 (номер запису у реєстрі іпотек 3775938 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ) та запису про обтяження 24553000 (номер запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3775926 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ), внесених на підставі рішення державної реєстрації (з відкриттям розділу), індексний номер: 39381321 від 26.01.2018р.
Так дійсно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т.1 а.с.29) судом встановлено існування записів про наявність іпотечного обтяження нерухомого майна - квартири, що складається з 3-х житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 90,1 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Так відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про іпотеку" наступною іпотекою є передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором.
За умовами ст. 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав.
При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.
Правові підстави припинення іпотеки передбачені ст.17 Закону України "Про іпотеку" і полягають у наступному: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Приймаючи до уваги, що позивачем з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет іпотеки, який також виступив предметом іпотечного договору від 22.09.2006р., іпотекодержателем за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", наступна іпотека за договором від 22.09.2006р. є такою, що припинена в силу закону.
Враховуючи встановлення судом припинення іпотеки за договором від 22.09.2006р., суд, надаючи оцінку вимогами позивача, зазначає наступне.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .
За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) є офіційним визнання і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить:1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно до положень ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
З наведених вище положень законодавства вбачається, що здійснення державної реєстрації прав (їх обтяжень) на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав, що надає право управненій особі посилатися на відомості з Державного реєстру прав у спорах з третіми особами для підтвердження відповідних фактів у встановленому порядку.
Так згідно Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011р. № 1141 ведення Державного реєстру прав передбачає: 1) формування та реєстрацію заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), реєстрацію судових рішень щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій у базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, передбачених законодавством, у тому числі електронних копій судових рішень щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій; 3) передачу документів у сфері державної реєстрації прав між суб'єктами державної реєстрації прав, їх уповноваженими особами та державними реєстраторами прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор); 4) пошук відомостей у Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині; 5) формування рішень державного реєстратора; 6) відкриття та у випадках, передбачених законом, закриття розділів у Державному реєстрі прав, внесення до розділів або спеціального розділу Державного реєстру прав відомостей про набуття, зміну або припинення речових прав та їх обтяжень, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 7) формування реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна, реєстраційної справи в електронній формі; 8) внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, внесення записів про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав; 9) надання відомостей з Державного реєстру прав; 10) інформаційну взаємодію з реєстрами (кадастрами), а також з інформаційними системами, держателем (адміністратором) яких є орган державної влади; 11) використання словників єдиних та державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін'юсту; 12) функціонування веб-порталу Мін'юсту для забезпечення доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації прав, подання заяв в електронній формі, отримання відомостей з Державного реєстру прав та періодичне оприлюднення статистичних відомостей про проведені реєстраційні дії.
При цьому згідно до положень ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Згідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
З огляду на викладене, враховуючи також законодавчо встановлений обов'язок державної реєстрації припинення іпотеки, суд вказує, що наявність нескасованих записів про іпотеку та про обтяження, за умови припинення в силу закону іпотеки за іпотечним договором від 22.09.2006р., іпотекодержателем за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", тобто відсутність у останнього правомірного інтересу щодо фіксації запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, протирічить загальним засадам господарського судочинства.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Приймаючи до уваги, що судом встановлено припинення іпотеки другої черги на підставі закону внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою, суд вважає, що саме скасування записів про іпотеку та обтяження є належним та ефективним способом захисту, у зв'язку з чим суд зазначає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку номер 24553053 (номер запису у реєстрі іпотек 3775938 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ) та запис про обтяження номер 24553000 (номер запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3775926 від 22.09.2006, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ), внесені на підставі рішення державної реєстрації (з відкриттям розділу), індексний номер: 39381321 від 26.01.2018р. (номер запису про право власності: 24552898 - щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корпус "В", поверх 4, кабінет 402, код ЄДРПОУ 37825968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктор Ігоря Сікорського, буд. 8, поверх 6, оф.32, код ЄДРПОУ 38750239) судовий збір у сумі 1921 /одна тисяча дев'ятсот двадцять одна/ грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17 лютого 2020 р.
Суддя Ю.М. Щавинська