ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.01.2020Справа № 910/15127/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про витребування доказів у справі № 910/15127/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корпус 10-А, код ЄДРПОУ 41653568)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815)
про стягнення збитків 874 749,20 грн.
Представники:
Від позивача: Обертинська-Єніч А.О. адвокат, Шашенок Я.В.
Від відповідача: Ксьондз А.В. адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 874 749,20 грн збитків, завданих нестачею вантажу, 4056,00 грн витрат на проведення експертизи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при перевезенні вантажу залізницею відбулось втручання до вантажу позивача та доступ з наступною втратою, що призвело до нестачі вантажу у чотирьох цистернах, яка виявлена після видачі вантажу 17.09.2019, 18.09.2019 відправником повідомлено начальника станції про виявлену невідповідність маси вантажу та необхідність проведення комісійної перевірки та складання комерційних актів, на що отримано відмову у комісійній видачі та перевірці маси вантажу, скарга відправника вантажу до начальника станції, датована 20.09.2019 залишена без задоволення. За участю експерта РТПП Миколаївської області здійснено перевірку вантажу у цистернах на території одержувача, проведено експертизу, за результатом якої складено Акт експертизи № 120-1192 від 23.09.2019. За незбереження прийнятого до перевезення вантажу за розрахунками позивача, до стягнення з відповідача підлягає вартість нестачі вантажу у загальному розмірі 874 749,20 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.11.2019 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 26.11.2019.
25.11.2019 позивач через канцелярію суду подав заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення.
26.11.2019 відповідач засобами електронного зв'язку подав до суду відзив на позов та клопотання про відкладення розгляду справи.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що спірні вагони прибули на станцію призначення та були видані одержувачу вантажу 17.09.2019 о 06:35 хв шляхом подання їх на під'їзду колію ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» і вимога щодо перевірки маси вантажу, що подаються на під'їзду колію відповідно до п.23 Правил видачі вантажів, мала бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором, лист позивача - відправника вантажу № 18/09 від 18.09.2019 та скарга № 19/09/1 від 19.09.2019 подані з порушенням вимог ст. 125 Статуту залізниць та п.16 Правил складання актів, оскільки правом оскаржувати дії начальника станції та вимогу складання комерційних актів наділений вантажоодержувач, а не вантажовідправник. Також не погоджується із розміру заявлених збитків, з огляду на завищену вартість, неврахування норм природньої втрати, наданий акт експертизи № 120-1192 від 23.09.2019 не є доказом вини залізниці не є допустимим доказом, оскільки не містить даних про фахову спеціалізацію експерта, попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, також відповідач заперечує проти покладення на нього витрат за складання акту експертизи у сумі 4056,00 грн., оскільки ці витрати стосуються переважування вагонів та не відносяться до витрат, пов'язаних із розглядом справи. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні 26.11.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили відкласти розгляд справи для надання відповіді на відзив.
Судом відкладено розгляд справи на 17.12.2019, встановлено учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
02.12.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив.
У судовому засіданні 17.12.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача заявив усне клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.12.2019 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, судове засідання замінив підготовчим засіданням, відклав розгляд справи на 21.01.2020.
17.12.2020 представником відповідача подане клопотання про продовження строку підготовчого провадження.
21.01.2020 від відповідача електронною поштою надійшли заперечення в порядку ст. 167 ГПК України.
В судовому засіданні 21.01.2020 представник відповідача подав клопотання про витребування доказів та через відділ діловодства суду доповнення до клопотання.
21.01.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження, оголошено перерву в судовому засіданні на 28.01.2020.
У судовому засіданні 28.01.2020 представник відповідача підтримала заявлене клопотання про витребування доказів у справі.
Зокрема у поданому клопотанні щодо необхідності та наявності підстав для витребування документів заявник вказує, що 19.12.2018 відповідач отримав Відповідь на відзив на позовну заяву по справі, та 20.01.2020 відповідь Регіональної ТПП Миколаївської області на адвокатський запит № ДНБ-5-02/1 від 08.01.2020 щодо отримання витребуваних документів, на який отримано відмову. Процесуальний строк для подачі клопотання про витребування та подачі заперечень на відповідь на відзив був пропущений з об'єктивних причин, а саме: не направлення відповіді на відзив позивачем саме на адресу Регіональної філії «Одеська залізниця», необхідність ознайомлення із судовою справою № 916/2683/19, на яку посилається позивач, святковими та неробочими днями 06.01.2020, 07.01.2020, перебуванням уповноваженого представниками на лікарняному з 11.01.2020 по 16.01.2020 та перебуванням його у відрядженні з 20.01.2020 по 22.01.2020.
В обґрунтування поданого клопотання про витребування доказів, позивач зазначає про недостовірність наданого позивачем в якості доказів щодо визначення стану вагонів-цистерн зовнішнім оглядом і встановлення маси нетто методом переважування Акта експертизи Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1192 від 23.09.2019 і необхідність витребування у Регіональної ТПП Миколаївської області: належним чином завірену копію Статуту Регіональної ТПП Миколаївської області, належним чином завірену копію Методики проведення товарознавчих експертиз Регіональної ТПП Миколаївської області, витягу з реєстру експертів Системи ТПП «Експерт України» щодо експерта Кохана М.Г., належним чином завірену копію посадової інструкції експерта Кохан М.Г. з тією метою, що вказані докази можуть надати можливість встановити невідповідність акту експертизи вимогам ст.98 ГПК України та відповісти на запитання: чи має право РТПП Миколаївської області проводити експертизу вагона; чи є Методика проведення експертиз нормативним актом; яку освіту, спеціальність, фах має експерт Кохан М.Г.
За твердженням представника відповідача витребування вказаних доказів є необхідним для об'єктивного розгляду справи, відповідачем було здійснено дії щодо самостійного їх отримання шляхом надсилання адвокатського запиту, проте отримано відмову.
Розглянувши вказане клопотання та оцінивши доводи та надані докази, суд встановив таке.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 119 ГПК України ).
Відзив на позовну заяву подано відповідачем через канцелярію суду 26.11.2019.
Строк для подання клопотання про витребування доказів встановлений законом, тому в розумінні ст.119 ГПК України, він може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено та чи підлягає він відновленню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06.
Викладені у клопотанні причини пропуску відповідачем встановленого процесуального строку суд не визнає поважними з огляду на те, що у відзиві на позов відповідач ставив під сумнів належність наданого позивачем доказу у справі - Акту експертизи Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1192 від 23.09.2019, викладаючи свої заперечення у відзиві, що свідчить про можливість та наявність достатнього часу для реалізації відповідачем процесуального права для подачі відповідного клопотання у визначений строк, разом з відзивом на позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та залишає подане клопотання відповідача про витребування доказів без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80, 81, 113, 118, 119, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів у справі № 910/15127/19 відмовити.
2. Клопотання відповідача про витребування доказів залишити без розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя О.М.Ярмак