Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №640/19381/18
адміністративне провадження №К/9901/30044/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Мартинюк Н. М., Яковенка М. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства внутрішніх справ України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 (колегія суддів у складі: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В., Чаку Є. В.),
Обставини справи
У листопаді 2018 року Міністерство внутрішніх справ України (далі - позивач, МВС України) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови від 23.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн у виконавчому провадженні № 56360340 та зобов'язати відповідача скасувати постанову від 23.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн у виконавчому провадженні № 56360340 на підставі пункту 1, 3 статті 18 та пункту 9 частини першої, частини другої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 02.07.2019 у задоволенні позову відмовив повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання МВС України про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу МВС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 залишено без руху та надано строк для усунення встановлених судом недоліків шляхом надання заяви про поновлення строків із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, визнаючи підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції керувався тим, що апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених статтею 287 КАС України (справи за адміністративними позовами з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця) можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.
Відповідно до матеріалів справи, копія оскаржуваного рішення отримана апелянтом 19.07.2019, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення. Відповідно до поштового штемпеля апеляційна скарга була подана 31.07.2019, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Проте апелянт в своїй заяві не зазначає поважних причин для порушення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, Відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою МВС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019.
Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що 19.09.2019 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження. В означеному клопотанні апелянт посилається на тривалу та складну процедуру передачі вхідної кореспонденції.
Дослідивши обставини справи та клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою. З огляду на зазначене, клопотання представника апелянта є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, МВС України подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що через тривалу та складну процедуру передачі вхідної кореспонденції не було своєчасно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Мельник-Томенко Ж. М., суддям Мартинюк Н. М., Яковенку М. М.
Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою МВС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Джерела права та акти їхнього застосування
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Водночас за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з пунктом 4 частин першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Згідно з частиною шостою цієї статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до статті 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Позиція Верховного Суду
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Суд зазначає, що статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах із приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення), у порівнянні до статті 295 КАС України.
Проте загальний аналіз статті 287 КАС України дає підстави для висновку про те, що цією статтею, на відміну від частини п'ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частин другої та третьої статті 295 КАС України.
Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема від 17.04.2019 в справі № 212/2354/18 (2-а/212/93/18), від 19.06.2019 в справі № 175/4952/18 (2-а/175/69/18), від 25.06.2019 в справі № 211/94/18 (2-а/211/25/19), від 02.10.2019 в справі № 404/7875/18 (2-а/404/802/18). Також аналогічний правовий висновок містить постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі № 461/5908/18.
Шостий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу і в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що МВС України пропустило установлений статтею 287 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Скаржник не заперечує факт отримання ним копії рішення суду першої інстанції 19.07.2019 і подання ним апеляційної скарги на це рішення лише 31.07.2019. Зазначає, що у зв'язку з тривалою та складною процедурою передачі вхідної кореспонденції ними було несвоєчасно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019.
Верховний Суд зазначає, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку можуть бути лише об'єктивні, тобто такі, що сталася за незалежних від волі особи, обставини, підтверджені належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами.
Разом із цим, на переконання Верховного Суду, в даному випадку невжиття МВС України, яке є суб'єктом владних повноважень, вчасних заходів щодо з'ясування стану розгляду адміністративної справи та вчасного апеляційного оскарження, не можуть давати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування цієї Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008).
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Організація роботи з документам в системі МВС України, тривала та складна процедура передачі вхідної кореспонденції не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
За таких обставин, Суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
Враховуючи результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк
М.М. Яковенко
Судді Верховного Суду