65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/425/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. ГСОО №446/20 від 18.02.2020р.
за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» (68740, Одеська область, Болградський район, селище Оксамитне, вул. Суворова, буд. 12, код ЄДРПОУ 00413208)
до відповідача Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, село Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, код ЄДРПОУ 19420704)
про визнання недійсним договору поставки
Державне підприємство «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» про визнання недійсним договору поставки № 183/19/48 від 17.01.2019 року, укладений між Державне підприємство «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» та Малим приданим підприємством Фірмою «ЕРІДОН» з додатками.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову за вх.№2-188/20 від 18.02.2020р., в якій позивач просить суд заборонити Малому приватному підприємству Фірма «ЕРІДОН» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію своїх прав та зобов'язань за Договором поставки №183/19/48 від 17.01.2019 до набрання рішення суду по даній справі законної сили.
Вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, судом встановлено наявність обставин, які за приписами процесуального законодавства слугують підставою для її передачі за підсудністю Господарському суду Київської області .
Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Процесуальним законодавством підсудність справ визначається як за предметними, так і за територіальними ознаками.
Так, згідно з частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.
Частиною 5 статті 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливості можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Однак, позовна заява посилань на перелічені вище обставини не містить взагалі.
При цьому суд зважає, що предметом спору у даній справі є визнання правочину недійсним. Ця суперечка не пов'язана безпосередньо з місцем виконанням договору, а тому ч.5 ст.29 ГПК України не може застосовуватись позивачем для вибору господарського суду, який буде розглядати спір. Підсудність даного спору визначається на підставі статті 27 ГПК України за загальним правилом.
Згідно частин 1 і 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр містить відомості про найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи, організаційно-правову форму; місцезнаходження юридичної особи та дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу.
Як визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1). Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах ( ч.4).
Статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як вбачається із поданого до Господарського суду Одеської області позову пред'явлено вимоги до відповідача Малого приватного підприємства фірми «Ерідон».
Судом, на момент прийняття справи до свого провадження відповідно до ст.ст. 27, 176 ГПК України, надіслано запит до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та встановлено, що місцезнаходженням Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» за ідентифікаційним кодом 19420704 є: 08143, Київська область, Києво-Святошинський район, село Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46.
Відомості про офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є відкритими та достовірними.
Зважаючи на те, що відповідачем у справі є Мале приватне підприємство фірма «Ерідон», територіальна юрисдикція (підсудність) даного спору визначається за місцезнаходженням останнього.
Статтею 31 ГПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Одеської області порушено правила підсудності, а тому вважає, що матеріали позовної заяви за вх.№446/20 від 18.02.2020р. та заяви про забезпечення позову за вх.№2-188/20 від 18.02.2020р. підлягають передачі на розгляд до Господарського суду Київської області за встановленою підсудністю.
Відповідно до частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 27, п.п. 1 ч.3, ст.31, 176, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Позовну заяву (вх.№446/20 від 18.02.2020р.) Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» до Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» про визнання недійсним договору поставки передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області ( 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, 16/108).
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст складено 19 лютого 2020 р.
Суддя К.Ф. Погребна