про залишення позовної заяви без руху
17.02.2020 р. справа № 914/328/20
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів
про стягнення 20953,36 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про стягнення 20953,36 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою ст.4 Закону передбачено, що із позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 20953,36грн заборгованості, а отже із заявленої ціни позову до сплати підлягає 2102 грн судового збору, тобто 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На підтвердження сплати судового збору до позовної заяви долучено платіжне доручення №45 від 20.08.2019 р. на суму 1921 грн з призначенням платежу «…Суд.збір за поз.УКВ ДЕР ЛМР до Держ. терит.-галузевого об'єдн. «Львів.залізниця»…» та платіжне доручення №5 від 22.01.2020 р. на суму 181 грн з призначенням платежу «…Суд.збір за позовом УКВ ДЕР ЛМР до Другої дистанції сигнал. і зв'язку м.Львів…»
Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Вказаною Інструкцією встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків та вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до п.3.1. Інструкції, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» (п.3.8. Інструкції).
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема в ухвалі від 16.01.2019 р. у справі №905/1057/18).
За таких обставин належним підтвердженням сплати частини судового збору за подання даної позовної заяви є лише платіжне доручення №45 від 20.08.2019 р. на суму 1921 грн, а платіжне доручення №5 від 22.01.2020 на суму 181 грн не може розцінюватись як таке, що свідчить про сплату позивачем судового збору за позовом до ДТГО «Львівська залізниця», оскільки зазначене в ньому призначення платежу вказує на те, що судовим збором оплачувалась позовна заява до іншої юридичної особи.
Таким чином, позивач неповністю сплатив судовий збір з заявлених позовних вимог.
Як передбачено п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Деякі з долучених до позовної заяви доказів подано позивачем в копіях, проте в порушення вищевказаних норм в позовній заяві не зазначено інформації щодо того, хто володіє оригіналами письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір» стосовно сплати судового збору та, відповідно, не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також вимог Господарського процесуального кодексу України про зазначення в позовній заяві відомостей про оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду:
- доказів сплати судового збору в сумі 181 грн.;
- відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя Гоменюк З.П.